понедельник, 29 февраля 2016 г.

Екстрена медична допомога

Екстрена медична допомога
Домедична допомога
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_29.html
Посібник "Домедична допомога в умовах бойових дій", розроблений Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, доступний для завантаженя у форматах .pdf та .fb2

Навчальні відеоматеріали з надання екстреної медичної допомоги доступні на сторінці МОЗ в YouTube.

Методичні рекомендації

Принципи та технологія домедичної допомоги постраждалим внаслідок бойових дій (Методичні рекомендації)

Алгоритми лікувальної тактики хворих з холодовою травмою, відмороженням окремих ділянок та сегментів тіла. (Т-33 – Т-36) (Методичні рекомендації)

Принципи індикативного контролю діяльності служби екстреної медичної допомоги (Методичні рекомендації)

Етапи та принципи впровадження системи управління якістю згідно вимог ДСТУ ISO 9001:2009 в лікувально-профілактичних закладах України (Методичні рекомендації)Завантажити: Pre-Medical-Aid_WEB.pdf ( 5159.3 Kb ), Pre-Medical-Aid_WEB.FB2 ( 2705.1 Kb ), aid_mr_03.pdf ( 2829.9 Kb ), aid_mr_04.pdf ( 479.6 Kb ),aid_mr_06.pdf ( 340.2 Kb ), aid_mr_07.pdf ( 646.2 Kb )

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Екстрена медична допомога. 29.02.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_29.html (http://bit.ly/1ThKmhh)
Джерело: moz.gov.ua

воскресенье, 28 февраля 2016 г.

Парафіяльні оголошення. IІІ Неділя Великого посту. 28.02.2016

Парафіяльні оголошення. IІІ Неділя Великого посту. 28.02.2016
На світлині Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, 
настоятель парафії Марії Матері Церкви

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/3nvp-28022016.html

1. На третю неділю Великого Посту просимо про молитву та піст, у міру можливості, в намірах України, особливо тепер, коли вона переживає дуже складні часи, та у намірах керівників держави!

2. Сьогодні, 28 лютого, у нашій парафії розпочинаються Великопостні Реколекції, які будуть проходити до вівторка 1 березня (включно).
Запрошуємо вас сердечно взяти участь у реколекціях.
Проповіді реколекційні протягом цього часу, підчас кожної Служби Божої (пон. і вівт. о 8:00 та 18:30), виголосить Ректор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського у Києві отець Войцєх Сурувказ ордену св. Домініка.

3. На цьому тижні припадає:
- перший четвер місяця, запрошуємо усіх у цей день взяти участь у Адорації котра відбудеться о17:00.
- перша п’ятниця місяця, протягом цього дня відвідуємо наших хворих братів і сестер.
- також у п’ятницю, 4 березня, свій День Ангела святкує бр. Казимир. Заохочуємо вас особливо у цей день оточити нашого брата Казимира своєю молитвою. Служба Божа в його намірах буде відправлятися о 18:30. Сердечно запрошуємо!
- перша неділя місяця: традиційно будемо збирати пожертвування на закінчення будови нашого верхнього храму.

4. У наступну неділю, 6 березня, о 15:00 відбудеться зустріч членів молитовних груп: Живого розарію та Легіону Марії.

5. Нагадуємо, що під час Великого Посту, згідно з традицією, у нашому храмі молебень Хресної Дороги відбуватиметься: для дітей - щоп’ятниці о 17.30, а для дорослих - щоп’ятниці після вечірньої Євхаристії. Натомість молебень Гірких Жалів - щонеділі о год. 8.20.
Кожного, хто бере участь у цих молебнях, заохочуємо до отримання повного відпусту за умови виконання звичайних умов: а) стан освячуючої благодаті; б) не мати жодної прив’язаності до гріха; г) прийняти св. Причастя; д) помолитися у намірах Святішого Отця.

6. Інформуємо, що Літургія Покутна у нашій парафії відбудеться у Великий Понеділок тобто, 21 березня.

7. Дякуємо братам й сестрам зі Спільноти«Віднови у Святому Дусі», група «Доросла Альфа», за приготування храму до святкування Дня Господнього та просимо братів й сестер зі Спільноти «Домашня Церква» про дане служіння на наступну неділю.

Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, настоятель парафії Марії Матері Церкви
Адреса: бул. Перова, 1б Київ, 02660, Україна
E-mail: mail@kapucyny.kiev.ua
Телефон: тел./факс +380 44 510-85-87
Джерело: http://kapucyny.kiev.ua/

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Парафіяльні оголошення. IІІ Неділя Великого посту. 28.02.2016. Режим доступу. http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/3nvp-28022016.html

2016022804.paraf_ogoloshennya_3NdzWP2016.kryvenko.doc

Vatican envoys risk their lives to end 'World War III'

Vatican envoys risk their lives to end 'World War III
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/vatican-envoys-risk-their-lives-to-end.html (http://bit.ly/24vOIVr)
Even in the midst of bombings, Vatican ambassadors stay put, risking their lives while working to end what Pope Francis has termed a "piecemeal" World War III, said the Vatican minister of foreign affairs, - writes Robert Duncan in Catholic News Service.

"Let's not be kidding ourselves about what the stakes are here: If we are going to bring peace, if we are going to reconcile nations, if we are going to secure countries and communities, particularly minorities, particularly people who are persecuted, we are going to have to make an unprecedented effort," Archbishop Paul R. Gallagher told Catholic News Service Feb. 25.

Archbishop Gallagher, whose formal title is secretary for relations with states, oversees Vatican diplomatic efforts to "know what is going on in the world, understand it and interpret it" in order to advise the pope and others in the Roman Curia, the church's central administration.

Speaking specifically of the crisis in Syria and Iraq, where so-called Islamic State militants have captured large swaths of territory and driven out tens of thousands of Christians and members of other minority groups, Archbishop Gallagher said he is hopeful for a resolution of the conflict.

"We hope that the negotiations that have begun will bear fruit, that there will be in these coming days a cessation of hostilities (and) the creation of humanitarian corridors," to get aid to suffering people, he said.

Photo: Archbishop Paul R. Gallagher,
Vatican secretary for relations with states
The United States, Russia and other countries hosted peace talks in Munich that led to the announcement Feb. 12 of a cessation of hostilities between government and rebel troops in Syria; military action against the Islamic State militants was expected to continue.

Archbishop Gallagher said the Vatican and its diplomats are working with people on the ground to foster interreligious dialogue in the region as part of the peacemaking effort.

"We are not in dialogue with Daesh," as Islamic State is sometimes called, Archbishop Gallagher said. "When I say interreligious dialogue, I mean bringing the various Christians and other religious traditions" together to harness their moral resources to face the suffering that comes from "the death and destruction of their homeland."

"Unfortunately, it's true that (with) the extremists, particularly extremists who are prepared to embrace violence and terrorism, one is completely at a loss to say what one can do with such people," he said.

Nevertheless, the archbishop stressed that "there will be an end to this conflict in Syria. It will take a lot of goodwill, a lot of sacrifice on the part many of the actors, but we have to bring it about. It must happen."

Pope Francis has earned a reputation for taking risks with his own safety, for example, when in November he traveled to the Central African Republic, an active war zone. The pope's bold example has motivated church diplomats in perilous situations abroad to go and do likewise, the archbishop said.

"From the top, that example is being given," Archbishop Gallagher said. Knowing the pope willingly puts his life in danger "inspires the rest of us to go the extra mile with him as well," he said.

A case in point is Archbishop Mario Zenari, the Vatican nuncio in war-torn Syria, Archbishop Gallagher said.

Archbishop Zenari, "throughout the whole of this conflict, has remained at his post and has made a very significant contribution" to the peacemaking effort that is underway, he said.

"If you have convictions and if you have, above all, faith, you are prepared to take risks," the archbishop said.

Contrasting the Vatican foreign service with NGOs and humanitarian missions, Archbishop Gallagher said that Vatican diplomats stay with their assigned communities throughout the most tragic circumstances.

"Consistently, diplomats of the Holy See, we remain. We are in for the long haul. We don't give up easily," he said.

While Vatican diplomats are free to leave if they are in danger, the archbishop said, among them "we see a great deal of dedication and commitment and self-sacrifice."

Archbishop Gallagher is careful to point out that ending the turmoil in the Middle East and other parts of the globe requires the participation not only of diplomats, but also of ordinary people.

"It's something in which we've all got to be engaged," he said.

"Whether it's a question of awareness," the archbishop said, or "for the Christian and religious people, whether we get on our knees and we beg God for peace, and encourage our politicians to negotiate," everyone must make an "extraordinary effort" to bring about world peace.

Oleksandr Kryvenko, Roman Catholic, lawyer, journalist, teacher and expert in information communication, human rights activist and charitist
Ukraine, Kyiv
Video: Oleksandr Kryvenko. Pope's courage inspires diplomats. 28.02.2016. https://youtu.be/4sok9ASnkBI (http://bit.ly/1XTyMHZ)





Дипломати Ватикану ризикують своїм життям у пошуках миру

На фото: Архиєпископ Пол Р. Ґаллахер
Дипломати Ватикану ризикують своїм життям у пошуках миру
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_28.html (http://bit.ly/1QFlZD9)

Глава ватиканської дипломатії Архиєпископ Пол Р. Ґаллахер заявив, що у сьогоднішньому світі для осягнення миру потрібні безпрецедентні зусилля і важкі рішення. Архиєпископ виразив стриманий оптимізм в успіх переговорів, які провадять Росія і Західна коаліція щодо питання врегулювання ситуації в Сирії. Глава ватиканської дипломатії вислови сподівання, що можливе припинення вогню у Сирії дасть можливість створити гуманітарні коридори для допомоги цивільному населенню у зоні конфлікту.

Архиєпископ Ґаллахер зазначив, що окрім звичних дипломатичних активностей ватиканські дипломати на місцях, не зважаючи на постійну небезпеку для життя, проводять міжрелігійні зустрічі для осягнення міжрелігійного миру в зоні конфлікту. Також він зазначив, що Ватикан не веде жодних переговорів з так званою Ісламською державою.

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Дипломати Ватикану ризикують своїм життям у пошуках миру. 28.02.2016. Режим доступу. http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_28.html (http://bit.ly/1QFlZD9)

За матеріалами видання: Католицький оглядач 

воскресенье, 21 февраля 2016 г.

Парафіяльні оголошення. IІ Неділя Великого посту. 21.02.2016

Парафіяльні оголошення. IІ Неділя Великого посту. 21.02.2016
На світлині Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, 
настоятель парафії Марії Матері Церкви
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/i-21022016.html

1. На другу неділю Великого Посту просимо про молитву та піст (в міру можливості), в намірах України особливо тепер коли вона переживає дуже складні часи, та у намірах керівників держави!

2. На цьому тижні у літургії згадуємо у понеділок свято Престолу Святого Апостола Петра (не урочистість можна працювати)

3. Під час Великого Посту, згідно з традицією у нашому храмі молебень Хресної Дороги відбуватиметься для дітей - щоп’ятниці о 17.30, а для дорослих - щоп’ятниці після вечірньої Євхаристії. Натомість молебень Гірких Жалів - щонеділі о год. 8.20.

Кожного, хто бере участь у цих молебнях, заохочуємо до отримання повного відпусту за умови виконання звичайних умов: а) стан освячуючої благодаті; б) не мати жодної прив’язаності до гріха; г) прийняти св. Причастя; д) помолитися у намірах Святішого Отця.

4. Щиро запрошуємо вас до нашої парафіяльної крамнички, де можна знайти багато цікавої літератури для всіх членів родини, а також можна придбати християнські подарунки для близьких та друзів!

5. Дякуємо братам і сестрам зі Спільноти «Віднови у Святому Дусі», група: Анни Василевич за приготування храму до святкування Господнього Дня та просимо братів і сестер зі Спільноти «Віднови у Святому Дусі», група «Доросла Альфа» про дане служіння на наступну неділю.

6. Після завершення вечірньої Євхаристії запрошуємо на молитву прославлення.

Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, настоятель парафії Марії Матері Церкви
Адреса: бул. Перова, 1б Київ, 02660, Україна
E-mail: mail@kapucyny.kiev.ua
Телефон: тел./факс +380 44 510-85-87
Джерело: http://kapucyny.kiev.ua/

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Парафіяльні оголошення. IІ Неділя Великого посту. 21.02.2016. Режим доступу. http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/i-21022016.html

2016022217.paraf_ogoloshennya_2NdzWP2016.kryvenko.doc

суббота, 20 февраля 2016 г.

Молімося за Героїв небесної сотні!

Молімося за Героїв небесної сотні!
Вічне спочивання дай їм, Господи, а світло віковічне нехай їм світить. Нехай відпочивають у вічному мирі.
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_75.html

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
http://oleksandrkryvenko.tumblr.com/
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Молімося за Героїв небесної сотні! 20.02.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_75.html
2016022011.pray.kryvenko.jpg
#‎ДеньПамятіГероївНебесноїСотні‬ #‎ПамятіГероївНебесноїСотні‬ #‎ГероївНебесноїСотні #‎НебесноїСотні #‎ГероїНебесноїСотні #‎ГеройНебесноїСотні #‎Молімося #‎Молитва #‎Вічне #‎спочивання #‎Господи #‎світло  #‎віковічне #‎світить #‎відпочивають  #‎вічному #‎мирі



пятница, 19 февраля 2016 г.

Ангельське привітання

Ангельське привітання
"Благовіщення" Сандро Боттічеллі (1489-1490)

Радуйся, Маріє, благодаті повна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус.
Свята Маріє, Мати Божа, молися за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
http://oleksandrkryvenko.tumblr.com/
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Молитва Господня. 20.02.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_19.html
2016022001.blagovishchennya.kryvenko.jpg

Ангельське привітання, Радуйся, Марія, благодать, Господь, плід, лоно, Ісус, Свята Марія, Мати, Бог, молитва, гріх, смерть, Амінь

#амінь #ангел #благодать #бог #господь #гріх #ісус #лоно #мати #молитва #плід #привітання #свята #марія #смерть

четверг, 18 февраля 2016 г.

Молитва Господня

«Молитва Господня», Джеймс Тіссо, 1886-1896
Молитва Господня

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.


Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
http://oleksandrkryvenko.tumblr.com/
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Молитва Господня. 19.02.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_24.html

Молитва, Отче, небеса, святиться, ім'я, Царство, воля, небо, земля, хліб, прости, провини, винуватцям, спокуса, визволи, лукавого

#Молитва #Отче #небеса #святиться #ім'я #Царство #воля #небо #земля #хліб #прости #провини #винуватцям #спокуса #визволи #лукавого

Голос мирних громадян - мешканців Донбасу та Криму прозвучав у стінах Парламенту: стенограма Парламентських слухань

На фото: Олександр Кривенко, учасник Парламентських слухань
Голос мирних громадян - мешканців Донбасу та Криму прозвучав у стінах Парламенту: стенограма Парламентських слухань
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_78.html

"Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції"

Сесійний зал Верховної Ради України
17 лютого 2016 року, 15 година
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
СИРОЇД О.І.

15:02:29
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники парламентських слухань, я дуже вас прошу займати свої місця. У вас буде час для фото і подальшого спілкування по завершенню парламентських слухань.
Дуже прошу учасників парламентських слухань якнайшвидше займати свої місця, тому що ми маємо надзвичайно інтенсивний порядок денний. Я переконана, що ви хочете почути всі один одного. Для того, щоб ми мали достатньо для цього часу, прошу…
Я думаю, що ми можемо розпочинати свою роботу. Отже, шановні учасники парламентських слухань, 8 грудня 2015 року Верховна Рада України прийняла рішення про проведення сьогодні парламентських слухань на тему: "Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції".
Я надзвичайно рада і від імені всього парламентського корпусу хочу вітати всіх учасників парламентських слухань сьогодні в цьому залі. Фактично це повний зал, який надзвичайно рідко буває в день проведення парламентських слухань, але я думаю, що він свідчить про те, наскільки важливим, наскільки болючим сьогодні є питання внутрішньо переміщених осіб, їхніх потреб і викликів. Але перед тим, як ми почнемо нашу роботу, я хочу за пропозицією Комітету розпочати нашу роботу з перегляду відеоматеріалу, який містить інтерв’ю представників внутрішньо переміщених осіб, які у зв’язку з вкрай складними життєвими обставинами та загрозою власному життю вимушені були покинути місця їхнього постійного проживання і території, які не контрольовані українською владою в зоні проведення антитерористичної операції.
Прошу включити відеоматеріал.
(Демонстрація відео)


15:11:56
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, я думаю, вчергове передивляючись такі кадри, я думаю, що неможливо підготуватися до війни. Тобто ні одна людина не може бути готовою до війни, незалежно від того, наскільки держава би спробувала описувати якісь воєнні стратегії, воєнні доктрини, тому що людина, напевно, від природи є створінням мирним. Але обов'язок держави – реагувати на усі виклики і в тому числі на виклики війни, яка попри всю цю несподіванку, так, стає реальністю і реальністю ХХІ століття.
Ви знаєте, також проводячи уже не перші парламентські слухання, кожен раз задаєш собі питання: яка ж, є квінтесенція, да, що би мало залишитися за результатами такого обговорення. Дуже хочеться, щоб люди не лише висловилися, да, а щоб вони для себе і знайшли точку докладення зусиль для пошуку вирішення проблеми, яка є.
А проблема в нас є величезна, тому що, перебуваючи у війні вже понад два роки, на жаль, ми не знайшли адекватної відповіді на те, яка має бути політика стосовно людей передовсім. Стосовно людей, які вимушені були залишити свої домівки. Стосовно тих людей, які залишилися на окупованих територіях, тому що їм немає куди їхати, – є багато і таких. Стосовно людей, які залишилися жити у сірій зоні так званій, так, тому що вона формально не є окупована. І люди мусять пристосовуватись, знаходити собі способи і засоби до існування. Окремо, мені здається, варто згадати також і кримських татар, які фактично, тобто їхня материнська земля повністю виявилася окупованою. І їм в принципі немає куди їхати, тому що для українців, які на окупованій опинилися території, для них ще є вся Україна, а для кримських татар їхня рідна земля – це Крим.
І, мені здається, що якраз завданням, одним з головних завдань держави є сформувати цю політику стосовно цих людей. Окремо має бути політика, чи, напевно, початковою мала би бути політика стосовно територій як таких. Я майже переконана, що ми маємо таку величезну проблему, і ми не маємо відповіді на запитання для людей, тому що ми не визначили статусу цих територій. Я думаю, що ви помітили, наскільки вже сьогодні навіть уся міжнародна спільнота, вони уникають поняття окупація сходу України. Окупація поширюється лише на Крим. Ніхто не хоче говорити про окупацію. Хоча, якщо ви подивитеся на міжнародні договори, на Гаазьку конвенцію, на Женевську конвенцію, то так, як там визначена окупація, то те, що відбувається на сході України, є нічим іншим, ніж окупацією. І тому, я вважаю, що початок державної політики України стосовно цих людей мав би початися власне із визнання цих територій окупованими. Бо це би зразу сформувало ту реальність, яка би дала можливість шукати захисток для цих людей, для людей внутрішньо переміщених, для людей, які проживають на окупованих територіях.
Я також думаю, що повинна бути окрема політика, яка би стосувалася і захисту від окупанта, тому що, маючи політику ефективного захисту від окупанта, ми також би пояснили людям, що ми робимо для того, по-перше, щоби захистити тих, хто там проживає, а по-друге, як гарантувати тим людям, які хочуть повернутися, як дати їм надію на те, що вони повернуться.
Верховна Рада прийняла дуже багато рішень. Дуже багато. Але вони всі були реактивними, вони всі реагували на окремий виклик окремого моменту. І, як я вже сказала, на жаль, ми досі завинили людям послідовну державну політику.
Я також мушу з сумом зазначити, що з глибокою повагою до представників міністерств, але те, що ми не бачимо сьогодні міністрів, це також є ознакою того, що ми не маємо урядової політики. Це є, на жаль, це є факт. Тому що немає сьогодні актуальнішої проблеми для України, аніж війна. Немає. А війна – це є людські втрати і не тільки військові, але і втрати цивільного населення, і не тільки втрати життя, але і втрати, пов'язані з добробутом, зі способом життя.
І я дуже сподіваюся, що і те, що ми почуємо від заступників міністрів, воно для нас буде містити певну інформацію. Але, знову ж таки, прикро, що ми не бачимо уряду у повноцінному представництві. Але я дуже рада, що Комітет Верховної Ради з питань прав людини знайшов час і, розуміючи актуальність цього питання, зібрав тут таку велику кількість людей. Я хочу, щоби ми почули під час цих слухань один одного, і я хочу, щоби власне ми осмислили і знайшли для себе точки докладення зусиль, і точки докладення ваших зусиль для того, щоб спонукати нас, парламент і уряд до пошуку повноцінних рішень для вирішення проблеми внутрішньо переміщених осіб.
Тепер, переходячи до нашої з вами роботи, я хочу оголосити регламент для вас, щоб ми його розуміли. Так, ми будемо зараз з вами мати такий порядок роботи. Ми будемо мати дві доповіді від заступника міністра соціальної політики України Мущиніна Віталія Вадимовича – до 7 хвилин, далі доповіді заступника міністра юстиції – до 7 хвилин, далі співдоповіді будуть Уповноваженого з прав людини та голови комітету – до 10 хвилин. І далі ми будемо мати на виступи тих, хто зголосився, і тих, кого мені надав комітет, – до 3 хвилин. Порядок роботи є надзвичайно інтенсивний і дуже великий перелік осіб, які би, вочевидь, хотіли б виступити. Тому я би дуже закликала вас вкладатися у регламент, це для нашої роботи є дуже важливо.
Якщо немає заперечень, то я тоді запрошую до слова заступника міністра соціальної політики Мущиніна Віталія Вадимовича.


15:19:40
МУЩИНІН В.В.
Доброго дня, шановна Олена Іванівна, шановні народні депутати, колеги, громадськість, яка сьогодні присутня на цих парламентських слуханнях. Дозвольте вам дати інформацію щодо питань, які сьогодні стосуються площини соціального захисту внутрішньо переміщених і відповідно, що зроблено і що планується робити сьогодні нашим міністерством безпосередньо в плані забезпечення права внутрішньо переміщених осіб на отримання соціальних виплат, на працевлаштування і інші питання, які проходять через функціональні обов'язки міністерства і органів соціального захисту на місцях.
Сьогодні в цьому залі зібрались народні депутати, представники державних органів і громадськості для пошуку шляхів вирішення одного із найбільш найчутливіших питань для нашої країни – забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Через військову агресію Росію на Донбасі, анексію Криму чисельність внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей, а також з Автономної Республіки Крим станом на 15.02.2016 року перевищила 1 мільйон 725 тисяч осіб.
Основні виклики, пов'язані з вимушеним переміщенням громадян, полягають, як і полягали на початку цих подій, в трьох основних моментах, головних моментах сьогодні, які визначають потреби людей у соціальному захисті: це розміщення проживання людей; це питання працевлаштування людей, які можуть працювати, але не можуть знайти роботу; це питання медичного обслуговування та психологічної реабілітації громадян; це питання доступу до освіти, культурної та соціальної реінтеграції. Люди, які змушені були виїхати з Криму та Донецької, та Луганської областей, зіткнулися з чисельними проблемами. Але головні серед них я вже зазначив.
І Верховною Радою, і урядом була прийнята низка нормативних документів, перелік яких, якщо сьогодні починати їх перелічувати, ну, займе щонайменше 10 хвилин.
Я хочу зупинитись все ж таки на Законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який є сьогодні визначальним в плані того, яким чином, в якому порядку ми маємо забезпечувати виконання своїх обов'язків в плані соціального захисту.
У той же час, я хочу сказати, що всі нормативні документи, які приймалися, вони мають два ступені. Ну, по-перше, це нормативні документи. І другий момент, пов'язані з їх реалізацією на місцях.
Для початку, хочу сказати, що в 2014 році, ще в червні 2014 року, Кабінетом Міністрів було утворено Міжвідомчий координаційний штаб з питань, пов'язаних з соціальним забезпеченням громадян України. До складу всього штабу він був створений при Державній міграційній службі, Службі надзвичайних ситуацій, увійшли представники всіх міністерств, включаючи і Міністерство наше соціальної політики, і всіх інших міністерств, які сьогодні безпосередньо пов'язані з питаннями, необхідними для соціального захисту переміщених громадян.
Для нашого міністерства було поставлено завдання, в першу чергу це завдання в жовтні місяці ми почали створення єдиного реєстру переміщених осіб. І відповідно забезпечували, це також було головним і пріоритетним завданням на той час для нашого міністерства, забезпечення на той час соціальних виплат по скороченій процедурі, оскільки дуже багато питань, пов'язаних з підтвердженням факту отримання допомоги в місцях, де сьогодні органи виконавчої влади не можуть здійснювати своїх повноважень. Документи залишились на територіях, які сьогодні або окуповані є, або не контролюються українською владою.
Хочу сказати, що, дійсно я уже це зазначав, 1,7 мільйона переселенців, які сьогодні ми зареєстрували. Це 1,4 мільйона сімей. Ми в 2014 році розуміючи, що забезпечити всіх житлом на цей період ми не можемо, прийняли рішення, це було урядове рішення, про виділення державної допомоги на оренду житла і проживання. Це дозволило нам вже починаючи з 2014 року і 2015 рік забезпечити виплату такої допомоги майже 685 тисячам сімей внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні, зокрема в 2015 році на цю допомогу витратили 3,4 мільярда гривень. Сьогодні зазначену допомогу в 2016 році отримують 213 тисяч сімей. Ми профінансували, за січень місяць профінансували 290 мільйонів на виплату цієї допомоги. Я хочу сказати, що в цьому році в бюджеті передбачено 2,9 мільярда гривень І ця сума зменшена не у зв'язку з тим, що ми намагаємося скоротити цю програму, а вона покликана тим, що є обов'язкові процедури отримання цієї допомоги, правила стосовно того, що працездатні особи, які можуть працювати, але не звертаються в Державну службу зайнятості з пошуку роботи, спочатку втрачають право на допомогу на рівні 50 відсотків, а на наступні шість місяців взагалі, якщо вони не працевлаштувались і не стали на облік як безробітні, вони втрачають право на допомогу. Проте ця допомога надається не на окрему людину, вона дається на сім'ю, і непрацездатні члени сім'ї цього права не втрачають.
Хочу сказати, що органами Пенсійного фонду також була забезпечена процедура спрощеного порядку за новим місцем фактичного перебування осіб, виплати пенсій. І у 2015 році близько 980 тисяч пенсіонерів з Донецької та Луганської областей була виплачена пенсія на підконтрольних Україні територіях. У період з серпня 2014 року по грудень 2015 року таким пенсіонерам було виплачено понад 34 мільярдів гривень.
Необхідно зазначити, що ця пенсія виплачується не лише з моменту звернення на підконтрольних територіях, а за весь період, за який ця… такі пенсії не виплачені, не були переведені. Тобто людина, коли звертається до Пенсійного фонду, управління Пенсійного фонду, отримає весь розмір пенсій, яка була заборгована перед цією людиною.
Також майже 50 тисяч сімей, які перемістилися з території Донецької…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, прошу 30 секунд, я вас дуже прошу, завершити.


МУЩИНІН В.В. Завершувати? Мені сказали, 10 хвилин. Добре.
Отже, давайте я скажу наступним чином, що у нас сьогодні і питання зайнятості, і питання обліку, і питання статистичних даних, які сьогодні є в Міністерства соціальної політики, вони відкриті, вони доступні. І я впевнений, що переважна більшість людей сьогодні, які зібрались у цій залі, вони мають ці дані і мають відповідний доступ до даних.
Я хочу зупинитись…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


МУЩИНІН В.В. Ми сьогодні розпочали і продовжуємо дуже багато міжнародних проектів. Сьогодні, зокрема по Луганській області запроваджено проект цільових програм, бо на місцях краще знають сьогодні потреби в кожному районі щодо питань працевлаштування, забезпечення житлом, медичними послугами тощо. Вже підготовлені цільові програми, які передбачають співфінансування Державного бюджету і місцевих бюджетів і міжнародних організацій. Ми вбачаємо, що на цей час при затвердженні комплексної програми, яка сьогодні є на 2016 рік, де визначені певні види допомоги і виплати, і компенсації за майно, житло і таке інше, ми зможемо в цьому році реалізувати ті питання, які нам не вдалось реалізувати у 2015 році. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую зараз до доповіді заступника міністра юстиції України Петухова Сергія Івановича.


15:28:45
ПЕТУХОВ С.І.
Доброго дня, пані головуюча, всі присутні! Спершу хотів би подякувати голові Комітету з прав людини за привернення уваги до цієї важливої проблеми і за організацію цих парламентських слухань. Дійсно, важливо, щоб Україна не забувала про внутрішньо переміщених осіб і своїх співгромадян, які залишаються на окупованих територіях, а також, щоби уряд мав можливість доносити інформацію про те, що відбувається і мати добру, пряму комунікацію з народом України.
Я не буду зупинятися на тих цифрах, які вже назвав мій колега, але додам інформацію того, що вже зробив уряд реально для забезпечення прав наших громадян як на окупованих територіях, так і тих, які перемістилися на контрольовану Україною територію.
Спершу уряд дуже активно захищав на міжнародній арені наше право на територіальну цілісність і суверенітет. Ще до так званого "референдуму" в Криму, Міністерство юстиції звернулося до Європейського суду з прав людини з позовом до Росії і з вимогою зупинити збройну агресію, про що було винесено рішення суду про забезпечення позову. Вже тоді в березні 2014 року Росія, не зважаючи на вимоги міжнародного правосуддя, продовжувала чинити злочини на території Криму, продовжувала проводити, організовувати так званий референдум і тим почала, скажімо, таку цілу чергу злочинних дій, які ми маємо сьогодні.
Зусиллями зовнішньополітичного відомства Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції незаконна агресія і окупація Криму була визнана як такою всіма міжнародними організаціями. Немає жодної цивілізованої країни в світі, яка б визнала анексію Криму. Навіть найближчі союзники російської Федерації не визнають такий міжнародний зло... таке дійство як справедливе за міжнародним правом. Ми маємо резолюцію ООН 262, яка визнає територіальну цілісність України. Так само цю позицію підтримує Європейський Союз, ОБСЄ, Рада Європи і окремі держави.
Ми розуміємо, що сьогодні ми не маємо доступу до окупованих територій. Єдиний реальний механізм, який дозволяє нам забезпечувати права наших громадян там, це доступ до цих територій міжнародних моніторингових місій. На жаль, Росія блокує всі можливості, всі бажання міжнародних організацій отримати безпосередньо інформацію там. Ми спромоглися досягти згоди і можливості для турецької спостережної місії відвідати Крим. Так само тільки недавно відвідала Крим моніторингова місія Ради Європи, яка завершила свою роботу і найближчим часом має оприлюднити свій звіт. На території Донбасу з міжнародних організацій постійно знаходиться лише ОБСЄ, спеціальна моніторингова місія, яка щоденно звітує про те, що там відбувається.
Ми продовжуємо працювати над тим, щоби в Донбас була направлена миротворча місія чи то під егідою ООН, чи під егідою ЄС. Але ми вважаємо, що лише наявність третьої незалежної сили, представництва міжнародних організацій може забезпечити об'єктивне висвітлення ситуації і вирішення цього конфлікту.
Стосовно ситуації в Криму, за міжнародним гуманітарним правом Росія як держава-окупант несе основну відповідальність за безпеку і дотримання прав наших громадян в Криму. Україна як суверенна держава, якій належить ця територія і громадяни якої там проживають, має обов’язок вимагати від Росії дотримання цих зобов’язань, а так само робити все можливе для деокупації Криму. На жаль, ми не маємо доступу до Криму. Так само було відмовлено Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини для доступу до території півострова для моніторингу прав людини.
Сьогодні реально цей моніторинг здійснюють неурядові організації, зокрема щомісячний моніторинг здійснює кримська правозахисна група, за що ми їй дуже вдячні, які готують звіти, а так само спеціальні випуски, як наприклад, "Крым без правил", який підготовлений разом з українсько-гельсинською спілкою в Україні, яка стосується незаконного переселення російського населення в Крим. Ми збираємо всі ці докази і додаємо їх до справ, які знаходяться у Європейському суді з прав людини як докази незаконності окупації і масового порушення прав людини в Криму.
Ми активно допомагаємо, наскільки це можливо, в справах політв’язнів. Як ви знаєте, в Росії зараз знаходяться у в’язницях чи вже засуджені багато українців, які відстоювали право на незалежну політичну думку, право на визнання Криму українським, зокрема це і Геннадій Афанасьєв, Сєнцов, Кольченко, інші. Ми безпосередньо спілкуємось з їхніми родичами. Я мав зустріч з матір’ю Афанасьєва, ми спілкуємось з сестрою Сєнцова, ми шукаємо способи дістати їх звідти, повернути в Україну.
На жаль, Росія відмовляється співпрацювати по конвенціям про міжнародно-правову допомогу. Ми вже отримали відмову від Росії передати нам Хайсера Джемілєва, але ми не полишаємо надії, ми далі співпрацюємо. А консули України в Російській Федерації намагаються прориватись до цих людей у в’язниці, відвідувати їх, передавати їм звістки, моніторити, яка там ситуація з ними, що відбувається, тому що ці люди реально піддаються тортурам.
На жаль, Росія не грає по правилах, жодні правові механізми не працюють. На жаль, Росія зневажає всі можливі норми міжнародного права, відмовляється звітувати в міжнародних організаціях, відмовляються визнавати рішення міжнародних судів навіть потенційних. Вони прийняли рішення, за яким вони не будуть визнавати рішення міжнародних судів. В той же час ми робимо все можливе і правильний, правничий шлях для забезпечення наших прав. Крім трьох міждержавних позовів, які є в Європейському суді з прав людини, ми готуємо позов в Міжнародний суд ООН по Конвенції про заборону фінансування тероризму, а також про расову дискримінацію, тому що ми маємо реальні факти дискримінації, зокрема кримських татар, на території Кримського півострова, дискримінації релігійних громад в Криму, дискримінації окремих громадян. Люди зникають, потім знаходять понівечені тіла. І ніхто не несе за це відповідальності.
Важливе питання для тих, хто переселяється на територію України, підтвердження, отримання документів українських, зокрема свідоцтво про народження та смерть.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершувати. Включіть, будь ласка, мікрофон.


ПЕТУХОВ С.І. Сьогодні єдиний шлях – це дуже довгий судовий процес. Ми розробили законопроект, який зараз знаходиться на підписі у Президента, і ми сподіваємося, що найближчим часом він буде прийнятий, за яким спрощений, прискорений порядок судового отримання цих важливих документів. Ми вже розробили пам'ятки, за якими люди можуть просто взяти ці документи, не звертаючись до адвоката, не витрачаючи гроші, піти в суд, заповнивши їх самі, і швидко отримати українські документи.
Так само ми закликаємо парламент швидше прийняти законопроект 3044, який дозволяє нашим центрам безкоштовної правової допомоги надавати вторинну правову допомогу внутрішньо переміщеним особам. На сьогодні вони цього права не мають. Цей законопроект вже чекає своєї черги півроку. До нас вже звернулося близько 300 внутрішньо переміщених осіб, які отримали безкоштовних адвокатів, з інших причин, а потенційно це тисячі людей, які можуть отримати безкоштовний захист адвоката від системи правової допомоги. Це дуже важливо. Дякую. На цьому все.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до співдоповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковську Валерію Іванівну.


15:37:14
ЛУТКОВСЬКА В.В.
Доброго дня. Дякую дуже, шановна головуюча.
Шановні народні депутати! Шановні учасники цих парламентських слухань! Ви знаєте, я хотіла б подякувати зараз Оксані Іванівні, подякувати за те, що вона сказала у вступному слові.
Мабуть, що уряд, судячи по доповідях, це не почув, ну, принаймні не зреагував.
У нас на сьогоднішній день близько 1 мільйона 700 тисяч переселенців. Зрозуміло, що не всі з них працездатні. Велика кількість – це пенсіонери, велика кількість – це матері з маленькими дітьми, які не зможуть працювати. Але, тим не менше, у нас величезна кількість людей, які не є обтяженням для суспільства, які є рушійною силою суспільства, і яких, якби знати їх обличчя чітко, якби розуміти їх потреби і їх можливості, можна було б використати в якості додаткового економічного поштовху для розвитку нашої держави. Тому що є молоді пенсіонери, які переїхали на підконтрольну територію, є дійсно працездатні люди. Є приклад Нікопольського заводу феросплавів, де всі внутрішньо переміщені особи, які мають відповідну кваліфікацію, працевлаштовані. Але, на жаль, не робиться нічого задля того, щоб дізнатися справжнє обличчя переселенців, не робиться нічого задля того, щоб дізнатися справжні потреби переселенців. Велика частина з них, і я думаю, що сьогодні ви будете про це говорити ще, може бути самозайнятою особою, якби тільки були створені відповідні можливості для вас і якби тільки держава сприяла тому, щоб ви мали можливість розвиватись і надавати економічний поштовх для держави. Тоді, власне, не було б цього ворожого ставлення, не було б ворожих листів, певним чином ворожих по своєму настрою, з боку заступника міністра соціальної політики, який каже, що треба враховувати законодавство, яке вже змінено. Не було б відповідно підрахувань того, яка кількість людей повернулась назад на окуповану територію, на підставі того, яка кількість залізничних квитків була продана. Не було б великої кількості проблеми, якби держава сформувала стратегію по відношенню до переселенців.
Давайте говорити відверто: на окуповані території коли-небудь люди повернуться. Але давайте говорити відверто: це справа не одного року, і не двох, і не п'яти. Тому що на сьогоднішній день не тільки зруйновані будинки - зруйнована інфраструктура. Як тільки був звільнений Слов'янськ, я була спочатку в Слов'янську, а потім говорила з переселенцями, які на той момент були в Харкові, і мені переселенці говорили: "Ми не готові повертатися до Слов'янська хоча б тому, що немає лікарень, немає поліклінік, немає шкіл, немає дитячих садочків. Як туди повертатися?"
Відповідно уряд має переформулювати свою політику і здійснити політику, яка має базуватися не на тому, що коли-небудь ці люди повернуться назад. Да, коли-небудь це буде, але поки що це потенціал, який має держава і який держава не використовує. Не використовує, ставлячись до цього досить ворожо. Це неправильно. Тому що якщо в комунальній громаді з'явився дитячий садочок, туди приїхали переселенці з маленькими дітьми, зрозуміло, що збільшилась черга для того, щоб діти ходили і із громади власне, до цього садочку. Що потрібно зробити? Потрібно будувати інший новий дитячий садочок і переселенці, я впевнена в цьому, готові допомогти, тому що хтось відкриє приватне підприємство, в якому будуть будуватись вікна, а хтось буде потім буде нянечкою в цьому дитячому садочку, а хто буде там вихователем. І, відповідно, це дозволить в тому числі і працевлаштувати цих людей.
Ми говоримо про це досить давно. Про це, власне, ми говорили і під час тих слухань, які відбувалися в Комітеті з прав людини, коли ми говорили про те, що необхідно створити державну стратегію по відношенню до переселенців не як до тягаря, а як до рушійної сили в нашому суспільстві. На жаль. до цього ніяк не хочуть дослуховуватися, але якби була така стратегія, то була б не тільки можливість залучити внутрішньо переміщених осіб до формування… підвищення економічного стану держави, була б і стратегія по відношенню до тих, хто залишився на непідконтрольній території. А ми прекрасно з вами розуміємо, там велика кількість людей, які є дуже патріотично налаштованими,але при цьому вони не мають можливості виїхати звідти з різних причин: чи то тому, що держава не надає можливості отримати безкоштовне житло, його, дійсно, практично немає, чи тому, що вони не можуть залишити своїх батьків, які є старенькими і відповідно вони не хочуть залишати ту територію, на якій вони звикли жити. Але при цьому держава повинна відповідно виконати і свої позитивні зобов'язання по відношенню до тих людей, які залишились на окупованій сьогодні території і. відповідно, якщо немає механізму сьогодні, я погоджуюся, це важко, доставити гроші готівкою пенсіонерам, які заслужили свою пенсію, яка, до речі, не є подарунком від держави. Пенсія – це те, що кожен з нас заробляє. І відповідно це певний публічний договір: я сплачую державі, держава платить мені потім. Відповідно, якщо немає можливості зараз завезти готівку на непідконтрольну територію, треба придумати інших механізм, яким чином виконати свої позитивні зобов'язання, які держава має перед тими навіть, хто сьогодні залишився на непідконтрольній території.
Більше того, я хочу звернути увагу ще на один досить важливий елемент. Будь-який конфлікт так чи інакше завершується. І ми маємо думати про те, що буде завтра і післязавтра в нашій державі. На непідконтрольній території залишаються діти, яким треба навчатись. Чи зроблено щось для того, щоб ці діти мали можливість отримувати українську освіту дистанційно? Да, я знаю декілька приватних проектів. Але, на жаль, я не знаю державного проекту, щоб діти мали можливість отримувати українську освіту дистанційно. Це можна зробити, це не в тому проблема. Проблема в тому, що не існує загального бачення, яким чином нам вчиняти по відношенню до тих людей, які були змушені залишити свої домівки тут, зараз на підконтрольній території. І як бути завтра з тими, хто залишився на непідконтрольній території.
У зв'язку із цим я звертаюсь до уряду з величезним проханням все-таки виконати ті обов'язки, які лежать на урядові. І, зрозумівши з точки зору тих міжнародних стандартів, про які зараз дуже правильно говорив заступник міністра юстиції, але виконавши в тому числі і позитивні зобов'язання держави і в частині статті першої протоколу першого до конвенції з прав людини в частині правовласності; і в частині забезпечення права на особисте життя і так далі. Все-таки розробити державну стратегію, яким чином ми в подальшому бачимо долю ВПО зараз, які знаходяться на підконтрольній території, і тих, хто залишився на непідконтрольній території. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Тепер запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин пана Григорія Немирю.


15:44:51
НЕМИРЯ Г.М.
Дякую, пані головуюча. Шановні гості, запрошені, your excellencies, шановні мої земляки з Донбасу! Я багатьох знаю з тих, хто тут присутній.
Мені дуже приємно зараз говорити тут перед вами з цієї трибуни, тому що, власне, це той випадок, рідкий, на жаль, коли є можливість не просто спілкуватися, а чути різні точки зору. І не для того, щоб просто їх почути і розійтися, а для того, щоби далі рухатися, щоб, коли наступного разу ми в цьому або в іншому форматі зібралися, ми могли б сказати: пам'ятаєте, ми тоді обговорювали, ми прийняли рішення і зараз нам легше, ніж було деякий час тому. Власне, це зміст того, що варто робити.
Ми стали звикати до війни. Сприймаємо це як щось таке, що з нами вже деякий час, і основна емоція, яка подавлює життєву енергію, це невизначеність, це страх, іноді – це помста. Але невизначеність – це те, що фактично давить на нас всіх.
Що мала б зробити держава в цій ситуації? Держава, конституційний обов'язок якої гарантувати права людини. Вона б мала чути людей, тому що лише та держава є демократичною по-справжньому, яка не лише робить можливим, щоб люди вільно говорили, але і яка чує цих людей. Чи чує людей зараз держава? І державу тут в даному випадку уособлює Кабінет Міністрів.
(Шум у залі) Не чує.
Знаєте, в понеділок, коли збиралася Погоджувальна рада, Кабінет Міністрів мав ще до 1 лютого подати у Верховну Раду, в комітет необхідні матеріали, свої пропозиції до рекомендацій наших парламентських слухань, визначити виступаючих. В понеділок цього не було. У вівторок ми отримали листа від віце-прем'єр-міністра, де за день до слухань він подав ці матеріали. І там було написано, що від Кабінету Міністрів будуть виступати міністр юстиції і міністр соціальної політики. У мене питання: де міністр юстиції, де міністр соціальної політики? Я говорю це не тому, що ставлю під сумнів професійні якості або компетентність заступників міністрів, яких ви чули, але для мене це відсутність поваги до громадян, яким уряд має служити. (Оплески)
Вчора ми чули виступ міністра, Прем'єр-міністра, який сказав одним реченням: проблема переселенців – це серйозний виклик. І все. Тобто це серйозна проблема. Я думаю, у цьому є серцевина. Уряд розглядає переселенців як частину проблеми, натомість уряд, який мав би чути своїх людей, мав би розглядати вимушених переселенців як частину рішення, як частину рішення більшої проблеми.
Про що ми можемо говорити? Можемо говорити про те, що, на жаль, у тому, що стосується проблем вимушених переселенців, ви чули цифри, 1,7 мільйона лише за офіційною статистикою. Можна мати різні думки щодо коректності цієї статистики. Але деякі держави мають навіть менше людей. Естонія має 1 мільйон 300 тисяч. Деякі інші держави не мають такої кількості. На Донбасі, який не контролює уряд, зараз більше 3 мільйонів залишилося. Це громадяни України/
І вони залишилися не тому, що їм подобається інша держава, а тому що їм немає куди бігти, там їх дом. І тому держава має відноситися до тих людей незалежно, де вони зараз живуть, по ту сторону контактної лінії, лінії зіткнення або по іншу, як до власних громадян.
Ми чули про комплексну програму, яку уряд затвердив в грудні. Так, на папері програма є, а чи є кошти на реалізацію цієї програми в бюджеті, який Кабінет Міністрів представив? Немає. Нуль. Як можна звертатися до міжнародних організацій, гуманітарних організацій з проханням, дайте нам гроші, коли сама держава, Кабінет Міністрів не видає навіть копійки на те, щоб робити те, що вона декларує робити. Або візьміть план дій щодо реалізації Стратегії національної з прав людини. Вона затверджена указом Президента. Президент своїм указом зобов'язав Кабмін передбачити фінансування плану дій щодо виконання стратегії, де є і внутрішньо переміщені особи, де є люди, які зараз на тимчасово окупованій території. Чи є в бюджеті кошти на це? Немає. Нуль.
Тому я хотів би просто ще раз, це як два приклади лише, показати, що і як, яким є стан. Що далі робити? Я думаю, що ми не маємо просто критикувати заради критики. Зараз оці навіть перші виступи, які були від уряду показали, що в державі відсутня державна стратегія, а, отже, і національна політика щодо внутрішньо переміщених осіб. Якщо немає стратегії і немає політики, то, безумовно, і урядовці, вони не мають цих дороговказів, вони не мають бачення пріоритетів, вони не знають і з них ніхто не може спитати, а чому на ці речі не виділяється або виділяється замало коштів?
Отже, перше, що потрібно, і я звертаюся також до колег всіх і в парламенті, і неурядових організацій. Ми маємо розробити державну стратегію і національну політику щодо, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Але не просто як загал. В даному випадку вони мають також говорити про кілька категорій. Люди, які хочуть, а, можливо, збираються повернутись, коли будуть мінімально необхідні безпекові умови, додому. Люди, які вже вирішили з інших підстав залишитися там, де вони зараз живуть. І люди, які, можливо, хочуть переселитися або вже переселилися в інше місце, де вони, можливо, постійно хочуть проживати. Про ці речі треба говорити. Ці категорії треба бачити. Не можна відноситися до тих майже двох мільйонів як до якоїсь сірої маси. І більш того, як ви бачили в ролику ще стигматизувати їх, говорити, що вони якісь не такі. Вони менші патріоти ніж ті, кому пощастило жити не на території окупованого Донбасу. Не можна ділити українців на більших і менших патріотів. Той, хто робить це, той зраджує.
Друге, що треба зробити. Якщо ви зараз запитаєте, а хто відповідає? Хто відповідає, який орган, яка структура за всю проблематику внутрішньо переміщених осіб? Вам ніхто не дасть на це відповіді. Тому що такого органу немає. 1,7 мільйонів є, а державного органу, який би за це відповідав і координував, немає. Ви чули про штаб? Штаб можна там про проведення суботнику, там про проведення воскресника, як колись було. Але проблема, яка має не лише гуманітарний, а і безпековий вимір, має мати відповідну державну структуру. Тому що тоді буде відповідальність. Тоді не 10 заступників міністрів не будуть відповідати ні за що, а тоді буде відповідати людина, яка на цю посаду призначена.
І останнє, що я хочу сказати. Я хочу подякувати представникам міжнародних організацій. Ми тісно співпрацюємо з структурами і підрозділами Організації Об'єднаних Націй, які тут представлені. Ми тісно співпрацюємо і маємо намір поглибити нашу співпрацю з Радою Європи, яка розпочинає великий проект якраз на проблематику вимушених переселенців. Ми тісно співпрацюємо з Європейським Союзом…


ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, прошу завершувати.


НЕМИРЯ Г.М. Також я хочу подякувати, тому що в ситуації, яка є, якщо б не було цієї допомоги: гуманітарної допомоги, допомоги в поновленні водопостачання, житла, ліків – то набагато менше б зараз залишилося українців і вижило б, ніж те, що зараз ми бачимо.
Тому ніколи не пізно подякувати. Я хочу вам подякувати від імені комітету, від імені всіх присутніх за те, що ви робите. (Оплески)
І рекомендації парламентських слухань…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, мікрофон.


НЕМИРЯ Г.М. Це не є остаточний варіант. Це лише те, що зараз зібрано з тих пропозицій, які були. Тих, хто буде виступати, у вас буде ще потім два тижні для того, щоб подати свої рекомендації, і потім Верховна Рада затвердить їх своєю постановою. Дякую за увагу. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Зараз ми переходимо до виступів в обговоренні. Як я вже зазначала, регламент буде до 3 хвилин. Для тих, хто виступатиме вперше з цієї трибуни, хочу звернути увагу на те, що за 30 секунд до завершення вашого часу, ви почуєте оцей сигнал характерний так, який буде означати, що у вас є 30 секунд для завершення виступу. Коли будуть виступати… коли будуть виступати іноземною мовою, хочу також звернути увагу, що забезпечується переклад виступу такого, і у вас там в кишенці є мікрофончик, так, і ви можете ним скористатися для того, щоб почути переклад українською мовою, і виступи, які будуть здійснюватися англійською мовою. І останнє. Дуже прошу вас все-таки старатися вкладатися у регламент для того, щоб всі бажаючі могли виступити.
Тепер запрошую до виступу пана Володимира Мороза, голову Мар'їнської військово-цивільної адміністрації. Підготуватися Сергію Шакуну.


15:57:30
МОРОЗ В.В.
Доброго дня, пані головуюча! Я вибачаюсь, можна мій папірець, я залишив… Дуже дякую.
Коли почався цей кліп, який я бачив у самому началі, і от підійшов у мене ком до горла, тому що не тільки тому, що люди не можуть переткнути нашу лінію розмежування, а тому що іще й багато остається тих місць, тих сіл і селищ, які знаходяться в "сірій зоні".
І я знаю, що цю проблему можна вирішувати. І от дозвольте доповісти вам про ситуацію, яка склалася сьогодні в Мар'їнському прифронтовому районі. Так сталося, що вночі ми потерпаємо від пострілів, а вдень відновлюємо все те, що в нас зруйнували.
29 вересня 2015 року за дорученням голови обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського було розпочато будівництво КПВВ "Мар'їнка". Відкрили його 15 грудня 2015 року, що дозволило вивезти близько 15 тисяч людей із "сірої зони" – міст Мар'їнка, Красногорівка. І люди нарешті відчули, що вони проживають в Україні.
Ми збудували пункт обігріву, облаштували наше КПВВ електричними мережами для роботи апаратури прикордонної служби, обігрів модулів, встановили 16 туалетних кімнат та сміттєзбиральних баків. На пункту обігріву облаштовано цілодобове чергування вартових ДСНС, чергових лікарів, невідкладної допомоги, представників ДАІ, поліції, якими скористувалося вже понад тисячу ста людей. За термін функціонування з 15 грудня КПВВ "Мар'їнка" перетнуло понад 300 тисяч громадян та 45 тисяч автомобілів. За добу пропускна спроможність КПВВ "Мар'їнка" – 5 тисяч людей ті 700 авто. Не заважаючи на постійні обстріли та провокації, пункт пропуску працював. На жаль, сьогодні ми його терміново... призупинили його роботу, тому що начали бити з важкого озброєння і начали працювати снайпери, а це дуже небезпечно для наших людей.
З початку бойових дій на території Мар'їнського району, зазначених територій Мар'їнського…, зазнали значних пошкоджень 123 багатоповерхових житлових будинки. В Мар'їнському районі під час проведення АТО загинуло 75 мирних мешканця.
Я знаю, що час у мене закінчується. В мене така була промова, ну, я хочу сказати одне. Звертаюсь до вас від імені мирних мешканців Мар'їнського району. Просимо всіх впливових політиків, небайдужих людей, тих, хто має вплив у досягненні домовленостей перемир'я, щоб ми мали змогу продовжити...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу 10 секунд, завершуйте.


МОРОЗ В.В. ...газопостачання, енергопостачання та об'єктів житлово-комунального господарства. Все ж таки Мар'їнський район – це Україна. Дякую.(Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пана Сергія Шакуна, керівника військово-цивільної адміністрації селища Новотошківське та села Желобок Попаснянського району Луганської області.
Підготуватися Нілу Вокеру.


16:01:35
ШАКУН С.В.
Дякую. Сергій Шакун, Новотошківсьа військово-цивільна адміністрація.
Новотошковка, 2 километра от 29-го блокпоста, 2 километра от врага. Последние лежки были на расстоянии километр 700 метров, то есть постоянно под прицелом. А здесь прицел, видите, Верховная Рада или космический корабль. Народные депутаты, вы в космосе или инопланетяне?! Ребята, одумайтесь!(Оплески)
У нас в Луганской области идет война, в Донецкой области – война, Крым оккупирован. Вчера перед отъездом сюда в Киев за полчаса – взрыв. На 25-м посту в "скорую помощь" перегружают наших военных. Вам что, работать негде? Приходите к нам в Новотошковку, я вам лопаты дам, дорогу будете чистить. Сейчас багнюка такая, что по дорогам не проедешь, что маргарин, работы хватит.
Восстановили детский садик, школу восстановили. Учителей, врачей не затянешь. Зарплата – мизер. Обращаюсь к Кабинету Министров, ну, нет их здесь, плохо, конечно. Коэффициент – 2. Військова цивільна адміністрація, зарплаты от полторы тысячи до трех. Те, которые были военнослужащими, только в тот день, когда они перешли в юрисдикцию військової цивільної адміністрації, сразу уволили с МВД. Забрали все оружие, без ничего на передовой, только рогатку можно взять и стрелять, отстреливаться.
Следующий вопрос. Восстанавливаем дома, школы. 39 домов восстановили. Общая площадь крыш, которые мы покрыли, составляет 22 тысячи квадратных метров. Чтобы определить так, это три футбольных поля. Только норвежский фонд выделил нам самосвал гвоздей, две тысячи квадратных метров стекла. Вставили 1,5 тысячи квадратных метров, 1,5 тысячи пластиковых окон и дверей.
В 1999 году Ефремов закрыл шахту, сравняли с землей. Говорят, что против Ефремова ничего нет. Та деньги ж стырыли тогда. А сейчас люди бездельничают. Дают им рабочие места, приходит милиция или как назвать, возбуждает уголовные дела. Я думаю, что мне добавят минуту, ничего страшного нет.(Оплески)
Следующий вопрос. Государственная комиссия приезжает. Есть решение – открытие логистического центра и пункта пропуска. Все мы знаем, луганчане, что когда наши родители, друзья едут через Донецкую область, от 100 до 200 гривен – за каждого человека, от 50 до 100 гривен – за каждую сумку. Дончане как были с луганчанами в ссоре, так и остаются.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити. (Шум у залі)
Дозвольте завершити.


ШАКУН С.В. В Луганской области нет ни одного полноценного пункта перехода. Государственная комиссия приезжает, принимает решение об открытии в Новотошковском – на следующий день сепаратисты в Минске заявляют, что надо в Золотом открыть. А Золотое прекрасно простреливается. Каждый день нахожусь от дома за 50 километров: душа болит. 50 километров! Для наших луганчан откройте, пожалуйста, нормальный пешеходный, автомобильный пункт и логистический центр. Приглашаю громаду принимать участие в контроле работы как пограничников, так и правоохранительных органов на территории Новотошковского. Жилья хватает. После закрытия шахт, когда было до закрытия 12 тысяч населения, сейчас возвращаются, сейчас – до тысячи. То есть, квартиры даем. Приезжайте.
Следующий вопрос у меня еще такой. Есть предложение – это создание в трех районах – Попаснянский, Новоайдарский, Станично-Луганский – свободной экономической зоны для участников АТО, членов семей погибших бойцов и тех жителей, которые проживали на момент боевых действий в этих районах. Это и рабочие места. И дать развитие экономики Луганской области и, я думаю, и Донецкой. Работать надо, а не сидеть вот здесь бездельничать. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова пана Ніла Вокера, координатора з гуманітарних питань, координатора системи ООН в Україні, постійного представника Програми розвитку ООН в Україні. Welcome, містере Вокер.
Підготуватися Фіоні Фрейзер.


16:06:55
ВОКЕР НІЛ.
Я хотів би подякувати Верховній Раді за запрошення виступити сьогодні.
І сьогодні особлива подяка пану Немирі.
Внутрішньо переміщені особи – це люди, які змушені покинути свої домівки через збройний конфлікт. Вони побачили і танки, і ракети, вони побачили бої в своїх містах. І це не тільки руйнування життів – це руйнування і всіх доль і всього майна. Тому що фактично схід України потерпає від війни і від руйнувань і водогонів, і газопостачання тощо.
Я проїхав через схід України, і я побачив якість і намагання допомогти всім цим переміщеним особами, більше 1 мільйона 700 тисяч осіб. Я побачив, як пенсіонери лаштуються в чергу, щоб отримати пенсію, перейшовши через лінію зіткнення, і намагаються зустрітися зі своїми рідними і близькими, і здобути якусь допомогу від уряду.
І я зосереджуся на двох питаннях. Перше: держава повинна вжити гуманітарних заходів. Це вимагається міжнародним право, і це є головним принципом. Я почув, що сказав уряд, що було зроблено, але потрібно зробити набагато більше. І парламент також повинен створити механізми виконання тих законів, які вже прийняті. Вони повинні стати функціональними. Крім того, треба виділити фінансування. Я чув, що вже виділено фінансування, але треба виділяти більше, для того щоб ці українці почувалися як дійсно українські громадяни.
Звичайно ПРООН допомагатиме і в усіх програмах, включаючи гуманітарну допомогу України. Ми виділили 2 мільйони доларів на допомогу більше ніж 2 мільйонам українських громадян отримати і прихисток, і харчування, і товари першої необхідності. Ми вміємо це робити. Ми забезпечити 1,6 мільйонів водою, півтора мільйони – продуктами і майже мільйон дітей… вибачте, тисяч дітей отримали необхідну допомогу як діти з притулків. І ми… 400 тисячам українських громадян надали допомогу в розміщенні. Але дуже багато людей ще вимагають цієї допомоги і треба збільшувати асигнування на це.
30 секунд, будь ласка.
І далі відновлення. Що таке відновлення? Це окрема сфера діяльності. Тимчасові переселенці повинні мати умови для нормального життя і відновлення територій. Це не щось таке далеко в майбутньому. І уряд каже, півтора мільйони можна інвестицій зробити, але це дуже… півтора мільярди, вибачте. Але треба мати план для цього. Ми повинні зберегти оцей прийнятний момент. Тимчасово переміщені – це не люди "другого сорту", і політики повинні знайти сенергію всіх чинників суспільних, які можуть докласти до їх порятунку і відновитися.
Я переконаний, що України зможе відновитися дуже швидко, якщо тимчасово переміщені особи будуть розглядатися як серцевина цього процесу своїм власним урядом, якщо він створить для них належні умови. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
А тепер я запрошую Фіону Фрейзер. ….…
Ще раз хочу зверну увагу, що у вас в кишенці, зліва від вас, в кишенці, є навушничок, яким ви можете скористатися для того, щоби почути переклад.
Мову, так. Ви можете скоригувати мову. Я не знаю, яка мова у вас виставлена. Тобто там є у вас кнопочка "мова", якою ви можете скоригувати мову перекладу чи, або мову оригіналу. Ну, а гучність, зрозуміло, вже дивіться там.
Так, прошу, мадам Фрейзер.


16:12:19
ФІОНА ФРЕЙЗЕР.
Пані та панове, доброго дня! Дякую за те, що запросили мене. Голова,.. моніторингова місія ООН звітує про ситуацію в Україні. Наша команда приймається всіма з обох сторін лінії зіткнення. І ми бачимо, чи є порушення прав людини. Також ми дивимося на ситуацію з переміщеними особами. Я хочу сказати, що ті люди, які живуть в зоні конфлікту, особливо ті люди, які живуть на території неконтрольованій, по-перше, ми знаємо, що припинення вогню не відбувається, продовжуються обстріли. І це призводить до більше жертв, більше до 9 тисяч людей вбито. І це включно і з цивільним населенням, з військовими. Більше двох тисяч вбиті тих, хто з Донецької та Луганської області. І 3 мільйони живуть на територіях, які страждають: спільноти розділені, сім'ї розділені. І люди мені кажуть, моїм колегам, що вони відчувають, що їх кинули. Є відчуття ізоляції. І вони, і тому… І вони відчувають, що немає перспектив щодо миру. Є, не є…. не працює верховенство права. Ми,.. люди не мають засобів для існування, не мають права голосу. І ми звертаємо увагу на те, що відбуваються тортури. Той факт, що зникають люди, це також нас дуже хвилює. Є тіла, які не ідентифіковані, і дуже потрібна інформація про те, що зникають люди, потрібно, щоби це доходило до судів, така інформація. Доступ дуже обмежений до необхідних послуг, немає доступу до госпіталів, до шкіл і особливо це важко для дітей, які стають такою ціллю.
Також ми бачимо великі черги, коли люди намагаються перейти лінію зіткнення в обидва боки. Це дуже критично, тому що система контролю, встановлена самопроголошеною Донецькою республікою, деякі зупиняються в так званій "сірій зоні", ті люди, які живуть в неконтрольованій території, їм потрібні реєстраційні документи, але це потрібно визнати урядом України. Ми просимо вашої допомоги, щоби ви допомогли визнати такі документи, які фактично видані тими… тією владою, яка є де-факто владою там.
Також це впливає на можливості і отримати роботу, і отримати якісь соціальні послуги.
Також ми звертаємо увагу на тортури, на зникнення людей і на порушення взагалі прав людей. З червня по листопад минулого року дуже багато, десь 6 мільйонів людей, які є громадянами України, були позбавлені прав. Хоча і ця територія не контролюється урядом, ми хочемо нагадати, що вона має певні зобов'язання щодо прав людини перед тими людьми, які знаходяться там згідно з Конвенцією ООН. Тому я прошу вашої підтримки для механізму, який потрібно встановити парламенту тому, щоб…
І як голова Місії з моніторингу я хочу повторити, що ми готові вам допомагати і готові обговорювати подальші рекомендації для того, щоб гарантувати та забезпечити права людей всіх, хто живе на території України. Дякую. Дуже дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз я запрошую до слова пані Наталію Веселову, народного депутата України, фракція політичної партії "Об'єднання "Самопоміч". Підготуватися Антоніні Вихрест.


16:17:26
ВЕСЕЛОВА Н.В.
Добрий день, шановна головуюча, шановні гості! Я хочу привітати усіх земляків і учасників цього слухання з тим, що нарешті вони відбулися. Велика подяка Немирі Григорію Михайловичу за те, що він ініціював і дуже доклав багато зусиль для того, щоб ці слухання відбулися.
Я слухала виступ, дуже емоційний виступ Сергія Вікторовича, керівника ВЦА і Новотошківки. Я дуже розумію його почуття. Декілька тижнів тому ми були у Новотошківці із комісією, яка інспектувала КПВВ і якраз зустрічалися із людьми Новотошківки, які дуже сподівалися на нашу комісію і сподівались на те, що буде відкритий перехід на 29-му блокпосту, що буде відкритий цей зелений коридор, який з'єднує окуповану територію і вільну територію. І це дуже важливо для тих людей, які проживають як на окупованій території, так і для тих людей, які проживають на вільній території. Це дійсно дорога життя, це дійсно можливість перетворити цей вимираючий поселок, вибачте за те, що російські слова вживаємо. Але це дійсно та можливість, яку ми можемо надати цим людям. І я хочу сказати, що дуже показово те, що зараз Кабінет Міністрів не направляє до нас перших осіб Міністерств. Тому що, насправді, нашому уряду нічого нам сказати про свою роботу.
Дійсно, я вчора слухала Арсенія Петровича і його доповідь про роботу уряду і, дійсно, про ВПО було сказано лише одну строчку, що це велика проблема.
І я хочу подякувати Валерії Лутковській за те, що вона наголосила про те, що ВПО – це, дійсно (внутрішньо переміщені особи, якщо хтось не розуміє, це абревіатура), внутрішньо переміщені особи – це, дійсно, можливість, а не обуза. І, коли держава це зрозуміє, тоді і зміняться обставини в нашій Україні, і, дійсно, ми зможемо повернути як території, так і наших людей.
Я би дуже багато хотіла сказати, але 3 хвилини це дуже мало. І я хочу наголосити на тому, що лише від нас, від злагодженої роботи як Верховної Ради, як уряду, як Президента, так і громадського суспільства, від…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд, завершуйте.


ВЕСЕЛОВА Н.В. Від усіх нас залежить, чи повернуться наші території, чи повернуться наші люди, чи відкриються їх серця і душі до України. І я бажаю всім нам перемоги і миру. Слава Україні!


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова пані Антоніну Вихрест, радника спеціального представника Генерального секретаря Ради Європи України, менеджера проекту Ради Європи "Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб". Підготуватися пану Валерію Сушкевичу.


16:21:26
АНТОНІНА ВИХРЕСТ.
Дякую. Пані головуюча, члени парламенту і шановні гості! Рада Європи дуже пишається тим, що ми беремо участь тут. Я хочу сказати про Конвенцію з прав людини, про деякі статті цієї конвенції, які дуже важливі, і дуже важливо підкреслити, що всі громадяни України мають рівні права за Європейською конвенцією з прав людини. В той самий Рада Європи визнає, що конфлікт, який продовжується в Донецький і Луганський області, а також нелегальна анексація Криму, це привели до того, що є такі три категорії. Це, де рівень контролю українського уряду різний. Перша категорія це категорія, це Україна. Територія України, де ефективний контроль української влади продовжується, і він відповідає. І він має виконувати всі міжнародні зобов'язання. Друга категорія це ті території, які згідно з п'ятьма статтями конвенції влітку 2015 року українська влада проголосила, що деякі речі застосовуються тільки до певних територій. І ця стаття надає можливість державам прийняти і виключні обставини. Це повинно робитися так, щоб це було контрольовано. І це стосується певних ситуацій. Також ці обмеження, вони … Європейський суд з прав людини має вирішувати кожного разу, де певні обмеження застосовуються пропорційно. І також є території, де влада українська не контролює їх. Це включая Крим і частину Донецької і Луганської області. І там, де відбувається порушення прав людини на цих територіях, за це не несе відповідальність Україна. І знову це згідно з конвенцією ці території, вони є дуже важкими. Це території, де дуже важко гарантувати права та свободи. І там люди страждають від порушення прав людини.
І Рада Європи почала проект. Деталі цього проекту, який є проектом посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні, і на принципі рівного ставлення до людей ми маємо виконати чотири цілі, які описані у ваших папках. Цей проект було запущено, і він буде реалізований наступні два роки Радою Європи у тісній співпраці з регіональними владами і з громадянським суспільством. Дякую за вашу увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово пану Валерію Сушкевичу, Уповноваженому Президента України з прав людей з інвалідністю.


16:25:35
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую. Шановні колеги, шановна Оксано Іванівно! Хочу звернути вашу увагу та увагу всієї української влади на питання прав і законних інтересів людей з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб і тих осіб, які залишилися на охоплених військовими та окупаційними діями територіях сходу і півдня України.
Станом на 11 лютого 2016 року обліковано 71 тисяча 85 внутрішньо переміщених людей з інвалідністю або понад 4 відсотки від загальної чисельності внутрішньо переміщених осіб. При цьому майже 300 тисяч, колеги, 300 тисяч осіб людей з інвалідністю залишились на окупованих та непідконтрольних територіях. Це люди перебувають у становищі втрати практично всіх прав, гарантованих Конвенції ООН та Конституцією України.
У серпні минулого року Україна звітувала в Організації Об'єднаних Націй щодо прав людей з інвалідністю. Провідні експерти ООН акцентовано запитували представників уряду України: "Невже Україна не розуміє, що люди з інвалідністю в умовах військових дій – найбільш вразлива категорія, держава повинна забезпечити пріоритетність їхніх прав". Це слова експерта ООН. З того часу пройшло майже півроку, а ситуація не лише не поліпшилась, а щоденно погіршується реально.
Критичних проблем переселенців з інвалідністю багато. І переселенці з інвалідністю мають катастрофічні проблеми в усіх сферах життєдіяльності.
За браком часу назву тільки чотири. Перше, це встановлення статусу постраждалого цивільного населення. Мирна цивілізована людина в результаті дій окупантів отримала інвалідність, тобто постраждала від окупантів-терористів. В Україні діє низка нормативно-правових актів стосовно боротьби з тероризмом. Це законодавство передбачає відшкодування, а держава виконує закон. Уряд навіть не звертає увагу на цю норму закону і встановлює постраждалій від тероризму людині причину інвалідності "загальне захворювання", не "поранення". Брутальне порушення законодавства і прав людини з інвалідністю. Європейські норми передбачають відповідні компенсації. Колеги, не можна так робити це в Україні по відношенню до людини з інвалідністю.
Друга проблема – це житлове забезпечення людей з інвалідністю. Президент України звертав неодноразово увагу на цю кричущу проблему. Це питання стосується як внутрішньо переміщених людей з інвалідністю, так і тих, хто залишився дома жити, і маючи інвалідність, живе у напівзруйнованому помешканні. Перші з цих людей опиняються в місцях проживання без елементарних умов доступності або й взагалі позбавлені можливості вирішити житлові питання через фінансову неспроможність. За весь час державою не запроваджено жодних механізмів забезпечення житлом цих людей. Для людей з інвалідністю вирішити це питання в рази складніше, адже воно має бути ще й пристосованим. А людині з інвалідністю орендувати житло неймовірно складно. Уряд разом з місцевою владою повинні врешті зайнятись вирішенням житлової проблеми переселенців з інвалідністю.
Третя проблема – рівень матеріального забезпечення людей з інвалідністю. Сьогодні рівень бідності серед людей з інвалідністю катастрофічно високий, просто катастрофічний. Вдячний Пенсійному фонду і Міністерству соціальної політики за чітку роботу по виплаті пенсій і державних допомог, це вирішено. Але за останні роки ці виплати пенсійні і державної допомоги знецінились втричі, в три рази знецінилися сьогодні. Фактично, розміри доходів людей з інвалідністю, у тому числі з числа переселенців, не забезпечують навіть десятої частини їхніх життєвих потреб і не враховують їх витрати, зумовлені втратою здоров'я. При цьому всіх людей з інвалідністю позбавлено пільг на проїзд, їх пенсії обмежуються і оподатковуються. Людини з інвалідністю пенсії оподатковуються!
Державні програми фінансуються до них незадовільно, у відсотках від потреби. Я ініціював перед урядом збільшення фінансової підтримки переселенців з інвалідністю залежно від групи інвалідності, мене не почули.
Звертаюсь до уряду, почуйте людей, які, маючи інвалідності, без домівок знаходяться практично без грошей на прожиття. А ще зверніть увагу, що людина з інвалідністю, яка втратила все, не має можливості отримати медичну допомогу.
Колеги, я знаю, що сьогодні переселенці з інвалідністю да і просто громадяни з інвалідністю мають складний вибір, жахливий вибір: голодувати або лікуватися. Тут колеги говорили про відсутність стратегії. Я хочу сказати про останнє. Держава фактично не обліковує громадян – переселенців з інвалідністю, реалізуючи зручне гасло: немає статистики – немає проблем. ООН обліковує українських переселенців з інвалідність, українська влада – ні. Соромно. Об'єднані Нації мають на обліку понад 20 тисяч цивільних постраждалих від поранень. Потрібен український...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте.


СУШКЕВИЧ В.М. Потрібен український державний реєстр цивільних постраждалих в зоні АТО. Це потрібно нам і це потрібно світовій спільноті – облік злочинів агресора та забезпечення прав українських громадян з інвалідністю.
Шановні учасники слухань, члени парламенту, урядовці, я свідомий, більшості населення сьогодні важко. Але уявіть себе незрячим, безногим, після бомбардування, без домівки, без засобів існування, без близьких і рідних, знайомих на території України десь на якійсь невідомій області України, не покидайте цих людей, які страждають, дайте їм право на життя. Сподіваюсь. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Запрошую до слова пана Олега Ляшка, народного депутата України, фракція Радикальна партія Олега Ляшка.


16:31:28
ЛЯШКО О.В.
З самого початку... Доброго дня! Олег Ляшко, Радикальна партія.
З самого початку просив Оксану Іванівну, коли починалися слухання, хотів би виступити останнім, почувши спочатку всіх вас. Бо я думаю, що коли до вас виходять представники міністерств, депутати розказують, це все цікаво. Але мені цікаво почути не їх, мені цікаво почути вас, ваші проблеми, чим ви живете і з чим вис сюди прийшли.
І, на відміну від кого колеги Григорія Немирі, шановного колеги з Донецька, який сказав, що він дуже радий всіх вас тут бачити, я вам скажу відверто, що я хотів би, щоб ми з вами зустрічалися в інших умовах і з іншого приводу.
І я хочу вибачитися перед вами від усієї української влади за те, що вона два роки тому вас не захистила, за те, що ви через неї сьогодні бомжі на своїх рідній землі. (Оплески) Коли до мене в буфеті Верховної Ради приходить доцент з Луганська, з мого рідного Луганська, і розказує, що в нього немає роботи; коли приходять люди, про яких Валерій Сушкевич казав, з інвалідністю; коли ми перед Новим роком на Миколая їздили: під Києвом діти-переселенці, яких виселяють із санаторію, і розказують, що вони захопили цей санаторій, і відключили опалення, відключили світло у 20-градусний мороз, тому що хтось хоче три копійки зекономити. Ніхто тільки не дивиться, кому відключають, що там 30 дітей, які, наче чужі, на своїй рідній землі.
І тому проблема насправді, коли виступають урядовці, проблема, да, величезні соціальні проблеми. Але найголовніша проблема, мені здається, ментальна, коли багато хто сприймає українців з Донецька, з Луганська, наче це не українці, наче вона зайві люди, наче вони просто так, від нічого робити, кинули свої домівки, кинули все нажите добро – і поїхали в Київ, Черкаси, у Чернігів, для того щоб врятуватись від голодної смерті чи від бомбардувань.
Моя вся рідня по маминій лінії з Луганщини, я там виріс. Сергій Шакун, який за моєю ініціативою Указом Президента був призначений керівником Новотошківської ЦВА, він мій багатолітній помічник у минулому. Він знає, скільки ми в Луганську виїздили вздовж і впоперек. Я абсолютно впевнений: ми могли врятувати від навали і Луганськ, і Донецьк, якби діяли рішуче, якби не боялися приймати рішень. (Оплески) Пам'ятаєте – це я до Шакуна звертаюся, до Григорія Пригеби, ще один мій помічник, який вчора був обраний секретарем Сєвєродонецької міської ради, прибрали мера Козакова, який з хлібом-сіллю зустрічав окупантів, а сьогодні його чомусь нинішня обладміністрація захищає, бо для них продажні регіонали ближче, ніж "радикали", які не зручні для влади, - то я хочу сказати, він підтвердить: коли ми вимагали, я вимагав штурмувати Управління СБУ, де сиділо сто терористів зі зброєю, треба було довбонути туди ракетою чи газу запустить, і на тому все б закінчилось. І врятували б життя мільйонів людей. Те саме треба було в Донецьку. Піддалися навалі ватників, гопників, алкашів, які взяли зброю і відчули себе білими людьми.
Сьогодні українці чужі на своїй землі, а ми з ними маємо до донецьках і по… де Бог знає завгодно, домовлятися. Тому головне я вам обіцяю: разом будем бороться, щоби якнайшвидше… (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пана Рефата Чубарова, народного депутата України, фракція "Блоку Петра Порошенка".
Підготуватися пані Ірині Геращенко.


16:34:56
ЧУБАРОВ Р.А.
Доброго дня всім! Маю говорити про стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, а думками я в Криму серед тих людей, які живуть в стані окупації, серед товаришів, які сидять в застінках ФСБ.
Мав би говорити про житло, про роботу для більше, ніж півтора мільйони переміщених осіб, але хто з нас може забути те, що кожного дня відбуваються в Луганській, Донецькій областях, де кожного дня вбивають людей.
Знаєте, два роки тому була опрокинути міжнародна конструкція вся, яка вибудовувалася після Другої світової війни. Тоді нас ніхто не зміг захистити і не захистили міжнародні інституції і наші гаранти. То був перший етап, який ми всі програли, програла Україна. Тепер ми говоримо от про сьогоднішній стан. Я хочу сказати. От все те, що підготовлено в Рекомендаціях записано, а вами ще буде багато додано, то все правильно. Але як на мене, ми маємо говорити про наслідки і про причину.
Наслідки – це те, що ми сьогодні обговорюємо. Причина – те, що сталося і відбувається. І якщо ми не усунемо причину, то кількість переміщених осіб або кількість постраждалих, а можливо і більших катастроф це неминуче. Тому в цій ситуації я думаю, що ми всі маємо говорити про повернення, про реінтеграцію окупованого Криму і тих територій, які сьогодні Україна не контролює. Це має бути одним із найважливіших обов'язків нашої держави. Я хочу сказати ще одну річ. Я це говорю щиро.
Коли ми говоримо, хто винний в нашій державі, не треба шукати або показувати лише на одну гілку влади. У цій залі, де я сиджу, у нас не відбулося мобілізації політичної волі України. І якщо поки цього не буде, в нас не буде цілісної політики. Ми не зможемо вийти з цієї ситуації, ми не зможемо повернутися додому.
І останнє те, що я хочу сказати. Меджліс кримськотатарського народу тут, на материковій Україні, а більшість моїх товаришів там, у Криму, ми робимо те, що від нас залежить. Ми змушуємо державу, суспільство повернутися до більш активних дій. Ми працюємо з нашими міжнародними партнерами, ми їм дуже дякуємо. Але всього цього не достатньо, якщо ми не об'єднаємося всі. Ми як Меджліс закликаємо всіх нас просто до більшої взаємодії, зокрема кримських організацій громадських. І ми робимо все для того, щоб найближчим часом повернутися на свою батьківщину, на свою землю.
Пані Лутковська, яка дуже багато робить для того, щоб це відбулося, все-так, як на мене, трошечки необережно сказала фразу – 5-6 років…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.


ЧУБАРОВ Р.А. Закінчую. Все буде так відбуватися, як ми з вами захочемо. Має бути найкороткий термін, – і ми маємо бути дома. Я вам всім дякую за спільну роботу і закликаю ще до більшої нашої координації. Слава Україні! (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за ваш виступ.
Запрошую до виступу пані Ірину Геращенко, голову Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції і уповноваженого Президента з мирного врегулювання,.. уповноваженої Президента з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, представника України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України. Підготуватися Олегу Мельчуцькому.


16:38:55
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Доброго дня, дорогі друзі! Дійсно, як голова з питань європейської інтеграції я би мала більше займатися цими питаннями. Але 90 відсотків мого робочого часу займають саме питання Донбасу. І я переконана, що це дуже взаємопов'язані питання. Без європейського Донбасу неможлива європейська Україна.
І, власне, у Мінську під час роботи нашої гуманітарної підгрупи ми обговорюємо чотири ключових питання: це звільнення заручників, це пошук зниклих безвісти, це робота гуманітарних місії на окупованих територіях і це проблеми внутрішньо переміщених осіб. Яке ж було наше здивування, коли інша сторона – це Російська Федерація і контрольовані нею бойовики – заявили про те, що внутрішні особи… внутрішньо переміщені особи це не є проблематика наша, гуманітарна. Ми маємо обговорювати тільки проблеми Донбасу. Ми так не вважаємо, тому що ті люди, які через російську агресію втратили свої будівлі, які втратили малу батьківщину, це є голос Донбасу. І саме тому є принциповою позиція влади, що внутрішньо переміщені особи мають брати участь у майбутніх виборах, які мають відбутися на територіях, що сьогодні знаходяться без окупації, тому що це є голос Донбасу і вони мають формувати владу Донбасу, а не завезені бойовиками… а не завезені ФСБешніками персонажі.
Насправді, дійсно, тут сьогодні багато обговорюється відносно того, як Україна вирішує проблеми внутрішньо переміщених осіб. В парламенті приймаються відповідні закони. Ми працюємо над цим. Можливо, не ідеально. Але, я думаю, що взагалі міграційні кризи вони є такими серйозними викликами навіть для більш багатих і заможних країн. Це сьогодні демонструє Європейський Союз. Але що є ключовим, і на чому ми наполягаємо? Ви знаєте, у нас дійсно в уряді немає однієї людини, яка має опікуватися в комплексі всіма цими питаннями. В уряді всі б'ються за те, щоби займатися питанням, проектом "Стіна", але ніхто не хоче відповідати за проблеми переселенців. І це є неправильно. І тому, коли сьогодні ми дискутуємо питання переформатування уряду, то мова йде не про персонажі, не про прізвища, а саме про функціонал. Там має з'явитися одна фігура: чи це міністр, чи це віце-прем'єр, який буде координувати роботу всіх міністерств відносно вирішення питань переселенців. А ключові які сьогодні є питання? Це працевлаштування, це житло, це реінтеграція.
Якщо говорити про гуманітарний аспект, то я би тут, користуючись нагодою, звернулась… до того, в чому недопрацьовує влада, а до того, де мовчить світ. Ви знаєте, на окупованих територіях ми бачимо гуманітарну катастрофу, і світ мовчить про це. Світ дуже відслідковує уважно виконання Мінських угод в питанні там безпекової ситуації або в питання політичного блоку, дуже багато участі приділяється там виборам чи зміні Конституції. Але коли ми чули, щоб світ говорив про гуманітарні питання, про те, що не виконується пункт про звільнення заручників, про те, що немає допуску міжнародних гуманітарних організацій на окупованій території, це заблоковано. Кричуща ситуація…


ГОЛОВУЮЧИЙ. 30… Так, прошу, завершуйте.


ГЕРАЩЕНКО І.В. Нещодавно представники так званого ОРДО зробили заяву, що там начебто діє кодекс, так званий кодекс кримінальний ДНР, який базується на Кодексі кримінального СРСР, і можлива смертна кара до військовополонених. І чи чули ви заяву хоч однієї гуманітарної міжнародної організації, хоч одного посольства з цього приводу, це неприпустимо. І тому Україна наполягає на тому, щоб і голос наших партнерів, голос європейської спільноти більш гучно звучав в питаннях захисту саме гуманітарних прав і прав людини. Тільки так ми зможемо вирішити разом ту проблематику, яка є на сході. Ну, і останнє…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірина, прошу, завершуйте. Да, дякую.
Запрошую до слова пана Олега Мельчуцького, першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Ви знаєте, я мушу звернути увагу, тому що, по-перше, надходять до мене записки із проханням виступів, так. Це вирішує комітет, комітет формував перелік тих людей, які зголосилися до виступу. Але також є записки, які містять конкретні рекомендації і тим, хто виступають, особливо з органів державної влади. І вони просять до виступаючих: нам не потрібні звіти, нам потрібна проблематика і як це вирішувати. (Оплески)
Я думаю, що… Оскільки далі вже будуть виступи від представників органів державної влади. Дякую.


16:43:55
МЕЛЬЧУЦЬКИЙ О.Г.
Доброго дня, шановна пані головуюча, доброго дня, шановні присутні. Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій на виконання розпорядження Кабінету Міністрів організовано роботу Міжвідомчого координаційного штабу з питань, пов'язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Робота оперативної групи цього штабу, до складу якої входять представники визначених розпорядженням органів, центральних органів виконавчої влади, організована в цілодобовому режимі в приміщені Державного центру управлінням з надзвичайних ситуацій. Такі ж штаби створені в усіх регіонах нашої держави при територіальних органах управління ДСНС.
Штабами всіх рівнів забезпечено координацію дій органів виконавчої влади з питань транспортування, зустрічі та розміщення внутрішньо переміщених осіб в регіонах України, надання їм необхідної первинної допомоги та організації життєзабезпечення в містах розташування.
За останній місяць середня щодобова кількість громадян взятих на облік регіональними штабами складає близько 370 осіб за добу.
Психологами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій разом з представниками громадських волонтерських організацій… (Шум у залі)
Зрозуміло.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу… Я вас закликаю до порядку.
(Шум у залі)


МЕЛЬЧУЦЬКИЙ О.Г. Крім цього, я хотів би ще відмітити, що територіальними…
(Шум у залі)


ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба!


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я… Так. Я звертаюсь до… зараз, по-перше, я звертаюся до учасників. Я розумію ваше сприйняття. Можливо, я би порадила для того, щоб такі ситуації не виникали. Ми зараз маємо момент недовіри величезної. Я не думаю, що варто би було продовжувати, інакше ми ту недовіру, вона тільки поглибиться. Але я би рекомендувала вашому відомству, пане Олеже, окремо зустрітися з представниками цих людей для того, щоб цю довіру побудувати.(Оплески)


16:46:49
МЕЛЬЧУЦЬКИЙ О.Г.
Я хотів би все ж таки продовжити і сказати, що з представниками цих людей я як керівник міжвідомчого оперативного штабу на засіданнях, ми завжди запрошуємо на засідання міжвідомчого оперативного штабу представників громадських організацій і представників внутрішньо переміщених осіб, і всі питання…(Шум у залі)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте, Дозвольте. Прошу.


МЕЛЬЧУЦЬКИЙ О.Г. Всі проблеми, які виникають, ми ці всі питання розглядаємо. І крім того, підрозділами… Все ж таки я розкажу про цю роботу. Підрозділами територіальним проводиться значна робота по ліквідації надзвичайних ситуацій на території Донецької і Луганської областей. Люди в цілодобовому режимі там працюють. Займаються гуманітарним розмінуванням. Дякую за увагу, шановні.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми продовжуємо. Продовжуємо. Потім…
Я вас прошу. Ми не можемо так. У мене є 20 записок. Я вас дуже прошу, шановні виступаючі, я розумію, що в нас зараз емоції. Ми можемо ці емоції наростити. Я вас благаю, щоби ми ішли відповідно до певного порядку. Інакше я буду несправедливою до решти людей, чиї записки я вже тут маю. Якщо в нас буде можливість продовжити наше засідання, я обіцяю вам, що я дам можливість виступити тим, хто зголосилися. Добре? Дякую.
Запрошую до слова пані Олену Виноградову, експерта з адвокації Всеукраїнської благодійної фундації "Право на захист". Наступним буде пан посол Ян Томбінський.


16:48:26
ВИНОГРАДОВА О.
Вітаю, шановні колеги. Вчора під час звітування Прем'єр-міністр сказав, що найбільшим соціальним викликом минулого року для України стали внутрішньо переміщені особи. І також він додав фразу, яка за два роки, майже два роки гуманітарної кризи в Україні на моїй пам'яті вперше була виголошена головою уряду на такому високому рівні і в такій позитивній тональності. Він сказав, що уряд визнає, що переселенці потребують допомоги, інтеграції і працевлаштування. Я сподіваюсь, що, коли голова уряду це, він говорив про те, що урядом в найближчий час буде розроблена довгострокова державна стратегія щодо внутрішньо переміщених осіб і жителів окупованих територій. І нарешті припиниться тенденція прийняття урядом тих актів, які не тільки суперечать чинному законодавству, а й суперечать взагалі тим реаліям, в яких живуть переселенці.
Також, я сподіваюсь, що голова уряду мав на увазі, що найближчим часом буде затверджена державна стратегія інформаційної політики щодо внутрішньо переміщених і тих, хто залишився проживати на непідконтрольних територіях. Адже, як вже казали, якщо уряду готівку не можна туди доставити, то доставити інформацію про те, що Україна хоче і буде боротися за кожного свого громадянина, це можливо.
Також я сподіваюсь, що голова уряду мав на увазі те, що найближчим часом виконавча влада мобілізує всі можливі ресурси для того, щоб вирішити найболючіше питання – це питання забезпечення житлом. А це означає як надання нового житла тим, хто вже не повернеться на Донбас, і він це вирішив остаточно, так і відновлення зруйнованого або пошкодженого житла для тих осіб, які повернулися і звільнені міста.
Окрім цього, щодо діяльності Верховної Ради. Я сподіваюсь, що і надалі ми будемо мати таку потужну підтримку від профільного Комітету з прав людини та єднання думок з цим комітетом, який ми маємо зараз. І я сподіваюсь, що підтримка депутатського корпусу лише збільшиться в наступному році.
Зараз вже готові до розгляду в сесійні залі майже 40 законопроектів, в тому числі той, про який говорив міністр юстиції, щодо безоплатної вторинної правової допомоги. Ще 50 законопроектів лежать на розгляді в різних комітетах Верховної Ради і очікують рішень комітетів для того, щоб їх винесли в сесійну залу.
Я сподіваюсь… я закликаю сьогодні голів комітетів, голів фракцій якомога швидше вирішити питання по цим законопроектам і вирішити це для двох… із двох причин. По-перше, закрити ті питання, на які сьогодні чекають внутрішньо переміщені особи і нарешті надати можливість реалізовувати їм їх права. І друге питання, припинити політичний популізм щодо тих законопроектів, які є відвертим піаром і посиленням розбрату в суспільстві. Дуже дякую за увагу. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.
Запрошую до слова пана посла Яна Томбінського, голову Представництва Європейського Союзу в Україні. Підготуватися Олександрі Дворецькій.


16:51:51
ЯН ТОМБІНСЬКИЙ.
Пані голово, шановні представники українського парламенту, представники різних українських церков, шановні колеги, шановні представники уряду! Дуже складно мені сьогодні говорити на цій зустрічі і дуже вдячний за це запрошення.
Я би почав з одної такої персональної думки. Я належу до того покоління, яке є дітьми тих, які пережили Другу світову війну. У моїх батьків, у моїх… друзів моїх батьків було багато людей, про яких говорили DP – displaced people (переселені люди). Це була страшна травма. Бо за тим коротким… за тією абревіацією скривались людські життя, людська ідентичність, людські мрії, людський потенціал, людська гідність, людські трагедії. До того я би всіх попросив такі ж і… бачив про те, щоб не говорити таким язиком технічним, який забирає у людей гідність. За усіма людьми, які втратили свої домівки, є їх життя, є їх ідентичність, є їх бажання жити по-нормальному. Для того потрібно говорити про громадян України, для яких потрібно створити усі можливості, необхідні для того, щоб вони знайшли свій дім в Україні і шанси на майбутнє.
Європейський Союз в тому може допомогти. Може допомогти, перше, своїм досвідом. В європейських країнах є багато таких країн, які перейшли подобне випробування, є такі країни, в яких були і подобні ситуації з тим, що людей війна змусила залишити свої доми і шукати нові місця. Цей досвід він є, можна побудувати на тому досвіді і інституції, і усі правові рішення, які необхідні для того, щоби надати українським громадянам усі права, які їм належать з цього титулу, що вони українці.
Друге. Європейський Союз надає також і допомогу фінансову, і матеріальну для тих, які втратили свої доми, але також і для тих громад, які приймають людей, які приходять з других частин України. Це допомога і для того, щоб створювати доми, як і створювати матеріальні можливості для нормального життя і в тім також і для того, щоби додати можливість вести свій бізнес і розвивати свої можливості. Бо що це гідність людини? То, що вона залежна від того, який у неї потенціал і як вона його використовує…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, дозвольте завершити.


ЯН ТОМБІНСЬКИЙ. Усі …., Європейський Союз стоїть на боці тих людей, яким потрібно ці можливості створити і може допомогти всім українським інституціям. Я не буду говорити про цифри, скільки грошей, бо це завжди не вистачає. Але ті гроші є, потрібно і ефективно використати. Дуже вдячний за те, що можу також почути ваші думки. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане посол.
Запрошую до слова пані Олександру Дворецьку, координатор благодійного фонду "Восток СОС".
Підготуватися пану Сергію Кислиці.


16:55:46
ДВОРЕЦЬКА О.
Доброго дня, шановні колеги. Тема сьогоднішніх парламентських слухань для мене є не тільки суспільно значущу, але і особистою. Майже 2 роки тому я вимушена була покинути свій дім – рідний Крим. Після цього ще майже 3,5 мільйони наших громадян повинні були покинути свої домівки на Донбасі чи в Криму. І всі ці 2 роки громадські організації, депутати, міжнародні організації намагаються зробити тільки одне – достукатися до нашого уряду для того, щоби ця проблема – проблема внутрішньо переміщених осіб, проблема територій зони конфлікту, окупованих територій, була визнана як проблема. І доки ми сьогодні не будемо говорити, що це проблема, яку треба вирішувати, на яку треба звертати увагу, ми просто не зрушимось з місця.
І хочеться звернути важливу увагу про те, що ми можемо довго говорити про вину Російської Федерації, агресію, про дії окупантів на території України, але варто пам’ятати позитивні зобов’язання держави перед нашими громадянами. І на сьогодні фактично урядом блокуються, не виконуються ряд нормативно-правових актів, ряд законів, конституційних прав громадян. Так ми можемо говорити, що діючий закон про переселенців не виконується у пунктах забезпечення тимчасовим житлом для внутрішньо переміщених осіб. Не реалізовується закон щодо надання пільг, освітніх пільг для оплати проживання в гуртожитках, для оплати житла студентами.
Тут виступав пан Мущинін, заступник міністра соціальної політики, вони своїми прямими вказівками до собезів, куди приходять люди реєструватись, кажуть про те, що закон не діє, доки Кабмін не напише деякі нормативно-правові акти, призупиняючи дію довідок внутрішньо переміщених осіб, за якими вони отримують не тільки соціальну допомогу, не тільки пенсію, гарантовану законом, а ще і низку адміністративних послуг, медичних послуг, фактично опиняючись в такій подвійній блокаді. Вони не потрібні на окупованих територіях, але і винні в тому, що вони перемістились. Я би хотіла нагадати пану заступнику міністра, що пенсія є не доброю волею держави. Це є конституційним правом, яке зараз закріплено. І це важливо пам’ятати.
Проблема, яку замовчують, це проблема цивільних полонених, про яку зараз ані Служба безпеки, ані органи внутрішніх справ не допомагають тим людям, що опинились у полоні та звільнились з полону. Немає медичної, психологічної соціальної, юридичної допомоги. Не фіксуються факти присутності російських збройних формувань на території України, не фіксуються факти обстрілів з території Російської Федерації, обмежується свобода пересування введенням просто принизливої системи перепусток.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати можливість завершити.


ДВОРЕЦЬКА О. Громадяни опиняються в нерівних умовах з олігархами, які щоденно переміщують сотні тисяч вантажів залізничним транспортом, який заборонений для людей, але дозволений для тих осіб. Я б не хотіла, щоб цей виступ сприймався як підтримка Опозиційного блоку чи їх партій-сателітів. Вони винні в цьому конфлікті не менше за інших. Але я перш за все хочу звернути увагу, що зараз відповідальність лежить на уряді, який сьогодні просто проігнорував наші парламентські слухання. Слухання, перші за два роки, важлива подія для України. І якщо єдине, чим може пишатися уряд, це те, що наприкінці року вони позбавили пенсій 150 тисяч пенсіонерів, провівши верифікацію, і ще 200 тисяч матерів-одиначок хочуть позбавити виплат, то, на жаль, мені здається, ми обрали не той уряд. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
І я запрошую до слова пана Сергія Кислицю, заступника міністра закордонних справ, представника уряду, власне. І я хочу, щоб ви були уважні і послухали уряд також.


КИСЛИЦЯ С.О. Я дякую пані Оксані за те, що, хоча МЗС, на жаль, немає у списку запрошених на ці слухання, я прийшов сюди ініціативно, буду вважати, і не буду звітувати перед вами. Я хочу вас закликати, і ви знаєте, де знаходиться Міністерство закордонних справ, на сайті є мій e-mail, мій телефон. І пан Чубаров підтвердить, з ним ми також зустрічались майже кожен тиждень.
Ми представляємо Україну в багатьох міжнародних організаціях, в яких завдяки в тому числі й зусиллям і парламенту, і МЗС, створені спеціальні моніторингові механізми. Нам, дипломатам, реально потрібні факти, факти задокументовані, ті факти, які ми можемо представляти в Нью-Йорку, в Женеві, в Стразбурзі, в інших міжнародних організаціях.
Я прошу не перебивати і не перетворювати це на політичний мітинг.
Такі факти потрібні для того, щоб боротися з тією брехливою демагогією, яку, посміхаючись, пан Чуркін оголошує кожного другого дня в Нью-Йорку. Такі факти нам потрібні не десь, хтось, комусь сказав – нам потрібні фотографії, нам потрібні назви селищ, нам потрібні прізвища татар, які надає пан Чубаров, і ми активно це використовуємо.
Тому найближча нагода – це буде сесія Ради з прав людини, яка відкривається 29 лютого в Женеві. 22 березня в рамках цієї сесії відбудеться інтерактивний діалог, який започатковано на прохання уряду України, і започатковано саме для того, щоб уряд України разом з партнерами міг доводити до міжнародного співтовариства, що відбувається на окупованих територіях. Готується наша делегація, ми співпрацюємо з місією пані Фіони Фрейзер регулярно, яка нас, до речі, і критикує. І завдяки цій критиці ми вживаємо певних заходів.
Тому ще раз звертаюся, і я готовий особисто приймати представників об'єднань, громадських організацій. Враховуючи, що є певні фізичні межі, я не можу прийняти тисячу людей, але я можу прийняти керівників організацій неурядових, і роблю це регулярно. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам.
Запрошую до слова Георгія Блощицю, координатора переселенців в місті Одеса, заступника голови Всеукраїнської громадської організації "ВКЛОМ "Соціальна солідарність". (Оплески)


17:03:36
БЛОЩИЦЯ Г.Г.
Добрый день, уважаемые коллеги. У меня четыре основных вопроса. Первый, самый основной, что все уже говорят, и я скажу тоже, что нету, конечно же, как представитель общественности, человек, который начать эвакуировать и привез первых людей с Донбасса в Одесскую область, нету никакого системного решения на уровне государства в отношение людей, которые стали жертвами. Жертвами конфликта на Донбассе. К ним… то, что мы видим, к ним отношение как к людям, которые в чем-то провинились. Как-будто бы это какие-то преступники.
И конечно же первое, что хотелось бы отметить, это просто закон не работает и тот закон, который ну как-то там написан, дописан и изменен, во-первых, он несовершенен. Во-вторых, он просто как бы не действует. Отсутствие правительства сегодня и должного, не буду повторяться, как бы отношения тому подтверждение.
Сегодня утром был круглый стол из представителей общественности с разных областей. Мы обсуждали законопроект, который был совместно с нами и с депутатом Верховной Рады Натальей Королевской представлен всем, и мы будем стараться усилить социальные гарантии пострадавшим людям, инвалидам и тем, которые остались без жилья. Потому что сегодня этот вопрос тоже не обсуждается.
Но один из тоже важных… я сейчас не буду в деталях обсуждать, потому что мы имеем проблему жилья, которое там уничтожено, мы имеем проблему жилья, которое брошено и не на контролируемой территории, мы имеем проблему инвалидности, полученной в результате военных действий и это надо компенсировать, мы имеем психологические проблемы, мы имеем матерей-одиночек и многое-многое другое, о чем бы я мог говорить, с чем мы лично сталкиваемся, и я знаю лично людней, и как бы чувствую их переживания и боль и часто пытаюсь это донести чиновникам. Но… сегодня еще мы имеем проблему тоже системную, о чем говорили на круглом столе, и я обязательно хочу этому уделить внимание. Деньги международных организаций в огромном количестве поступили в Украину, многие из действующих общественных организаций их не убедили ни в действии, ни в реально как дошедшие до людей гранты какие-то деньги через организацию и многое другое. То есть мы просим создать орган, который бы промониторил деньги, которые были выделены и деньги, которые будут выделены. (Оплески) Куда они пошли, и была ли достигнута цель.
Теперь, очень важный вопрос. Я спущусь ниже, на региональные проблемы Одесской области. Значит, сегодня выступал уполномоченный Президента по правам инвалидов. В Одесской области огромное сосредоточение инвалидов. Я, Надежда Степановна Паламарчук, многие другие, Елена…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд. Завершуйте, будь ласка.


БЛОЩИЦЯ Г.Г. …этих людей эвакуировали когда-то в Одесскую область, и они остались. И нам в страшном сне вообще не представлялось, что в течение почти двух лет они будут находиться в коммерческих санаториях. Это просто сумасшествие: 50 миллионов гривен в том году уже был долг, и вообще бесперспективность и полное непонимание, что с ними будет. Сегодня, на что хочу обратить внимание, сегодня уже обещано на завтрашний день…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте, я вас дуже прошу. Тому що інші люди не встигнуть виступити.


БЛОЩИЦЯ Г.Г. Спасибо. Сегодня объявлено людям, вчера, точнее, что завтра отключат свет и воду в санатории "Куяльник", где все социально незащищенные люди, значит. И просто-напросто областная администрация в лице Марии Гайдар как человека, который является исполняющим обязанности зама губернатора по социальным вопросам, эти вопросы не контролирует. То есть на сегодняшний день мы завтра имеем проблему. И уже сегодня скончался, просто нервное потрясение не выдержал отец пятерых детей, пятый из которых еще грудной.
Я хочу, пользуясь случаем, выразить глубочайшую поддержку, и как бы в этом горе эту семью Лобкиных. Потому что, ну, издевательства над людьми. Поймите, есть тело физическое, есть психическое, психологическое. Оно не может быть бесконечным, это издевательство над людьми. И когда людям уже в этом году дважды отключают воду, свет и говорят, что их выгонят или определят. І, ІІ категория инвалидов проплачивается. А многодетные мамы, ІІІ группа инвалидов, матери-одиночки, – платите за себя 3 тысячи гривен за комнату в санатории "Куяльник" экономварианта и так далее. Пусть они платят за себя и не имеют… за питание… и не имеют права выбора, выбрать питание и готовить. Ну этому предела как бы уже нет, то есть и никто в это не вмешивается. Люди просто брошены между коммерческой организацией, а те вынуждены хоть как-то там требовать своих денег. Потому что два месяца не компенсируется проживание в санатории "Куяльник" в этом году. Я сам родился в семье матери-одиночки многодетной. Моя сестра многодетная родная мать, четвертого ребенка ждет. То есть я прекрасно знаю эти проблемы, так мы жили в своем городе и в своей квартире, и то было очень тяжело. Люди вообще не имеют будущего и остались без своих домов. Поймите… Я прошу, пожалуйста, создать комиссию и по этому вопросу, и выехать в Одесскую область и решить этот вопрос, придать его огласке. Спасибо. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам.
Я дуже перепрошую, що я вас перебиваю, але я мушу, тому що ми запізнюємося вже більше ніж на 40 хвилин по регламенту. І до мене надійшло вже більше 10 записок з проханням надати слово. Щоб ви розуміли, тобто це означає, що нам доведеться сидіти допізна. Я би із задоволенням це робила, як би у мене не були заплановані інші зустрічі, тому що я також планую свій час. Тому ми точно завершуємо те, що… виступи всіх тих людей, які тут є у цьому списку, а далі ми будемо орієнтуватися вже по часу. Якщо у мене буде продовжити час, то ми будемо далі працювати.
А зараз запрошую до слова пані Єлизавету Пушко-Цибуляк, першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації. Підготуватися Ользі Скрипник.


17:10:38
ПУШКО-ЦИБУЛЯК Є.М.
Шановні депутати, дорогі друзі, сьогодні перш за все я хочу сказати слова вдячності, що накінець-то є можливість перед депутатами в черговий раз пригорнути увагу реально, що робиться на Луганщині і Донеччині. Ви знаєте, я недарма одягнула цю форму. Я ж могла прийти у звичайно костюмі. Я хочу, щоб накінецьто ми всі усвідомили, що йде війна, що в Луганську і Донецьку не просто адміністрація, що це військово-цивільна адміністрація. (Оплески) Прошу. Дякую.
Друге. Що рано встають вчителі, лікарі, державні службовців, погані, добрі, різні, і вони, як вся Україна, йдуть на роботу. Але діти гуляють біля садочку під прицілом ворожої кулі, і вихователі біля них, з тою самою заробітною платою, як вся Україна.
Дякую депутатам, що прийняли такий довгоочікуваний 3177 Закон, зміни до нього, який і вирішить багато питань.
Проблем, я вам скажу, в жовтні приїхала після Криму, Буковини і Києва на Луганщину я була в шоці від того всього, що я побачила. 101 проблемне питання. Мені вдалося зрушити з Тукою десяток питань, які в стадії розв'язку. Вирішились одиниці. Назву декілька прикладів.
Соціальні гарантії, перше, не відповідають реальним витратам, реальному рівню життя. Перше.
Друге. Житло. Питання до сих пір забезпечення житлом тих 500 майже будинків зруйнованих на Луганщині не вирішено. Назву один приклад. 17 дім, Лисичанськ, уже всі, напевно, чули, в 2014 році зруйнований, 108 сімей на вулиці, 249 людей похилого віку, інваліди, діти. Є вже доручення, в грудні Тука годину розказував Кабінету Міністрів проблематику. Міністри вирішили дати людям допомогу, бо немає де купити 108 квартир. Доручив міністру економіки подати проект розпорядження уряду. До цього часу не поданий, рішення не прийнято, люди на вулиці. Узгоджують дати допомогу ч купити житло. Купити – це корупційні схеми. Де купляти? По яких цінах? Хто буде будувати? Не вирішено.
Друга проблема. Ви знаєте, можна узагальнити всю проблематику і права людини в основне – це економіка. Якщо не буде робочих місць, 252 тисячі з того боку переїхали на Луганщину. Жодної строчки в бюджеті ніде не відображено як їх забезпечити житлом забезпечити роботою. Я дуже прошу 1 хвилину.
Ми мусимо зараз з вами поставити питання таким чином, щоб зміни до бюджету 2015 року знайшли відображення підтримання економіки, створення робочих місць, не допустити закриття шахт, не допустити будь-яке рішення управлінське уряду чи в цій залі, яке повлечет за собой і потягне скорочення робочих місць. Це є недопустимо. Це є, буде злочином.
І ще одне питання. Я би хотіла дуже, щоб ці візки, я роздам зараз представникам уряду, дійшли до міністра, бо я до них потрапити не можу. До них дуже складно потрапити. Їх сьогодні тут нема. І цей пакет пропозицій до …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.


ПУШКО-ЦИБУЛЯК Є.М. Одне слово, тут пропозиції до рекомендацій по цих слуханнях і до змін до законодавства. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пані Ольгу Скрипник, керівника Центру громадської просвіти "Альменда". Підготуватися Тетяні Дурнєвій.


17:14:10
СКРИПНИК О.
Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Головний і взагалі єдиний на мій погляд шлях розвитку України буде лише тоді, коли державна політика буде будуватися на двох головних цінностей. Це цінність людського життя та гідності, та права людини. Але, на жаль, сьогодні ситуація не є такою. І також треба зазначити, що Крим та Донбас це не лише невід'ємна частина України, це, в першу чергу, люди, це наші громадяни, які там залишились. Вони є заручниками, а також вони є жертвами російської агресії. Але ми дуже закликаємо представників законодавчої влади та виконавчої влади, коли ви приймаєте рішення на законодавчому рівні в першу чергу, будь ласка, пам'ятайте та відрізняйте окупантів та окупаційну владу від власних громадян, від народу України, який залишився на окупованих територіях. І Україна як держава має позитивне зобов'язання, і це означає створення відповідних механізмів для захисту та реалізації конституційних прав та прав людини. У нас сьогодні, на жаль, ситуація не завжди є такою. І саме через це, по-перше, є неприпустимими законодавчі ініціативи щодо повного блокування окупованих територій. Там залишаються наші співвітчизники.
По-друге, багато механізмів, які сьогодні за два роки створені, навпаки або є дискримінаційними, або просто відрізають людей від України. Це також не припустимо. Одним із таких яскравих прикладів, на жаль, вже протягом двох років є так званий Закон про вільну економічну зону, який є просто неприпустимим, тому що він зробив з нас, з громадян України, з кримчан, я сама є кримчанкою, нерезидентів власної країни. Це просто неможливо. Ми навіть не завжди можемо це пояснити нашим колегам з міжнародних організацій як можливо бути громадянином, але одночасно не бути їм, бути нерезидентом своєї держави.
Цей закон треба скасувати, а також прийняти альтернативний закон, нормальний законопроект, який буде дійсно регулювати особливі економічні відносини. Тому що України згідно Закону про окуповану територію зобов'язана підтримувати різні зв'язки з Кримом, а також Донбасом.
Також хочу зазначити, що на сьогодні немає багатьох дієвих механізмів щодо захисту наших громадян на підконтрольній території. У першу чергу мова йде про документи, які видаються на окупованих територіях. На жаль, навіть той законопроект, який все ж таки був прийнятий щодо спрощення судової процедури, все одно залишає лише дискримінаційну процедуру судову для наших громадян, які хочуть отримати українські документи про народження або свідоцтво. Багато хто з правозахисних організацій наполягає все ж таки на тому, щоб розробити, і вже подані певні пропозиції щодо розроблення адміністративного механізму для отримання свідоцтва про народження та смерть. Це дуже важливо для документування наших громадян та також для підтримки зв'язку з ними.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати можливість завершити.


СКРИПНИК О. І зазначити також хочу про те, що не припустиме існування сьогоднішньої постанови Кабміну 1035, яка просто принижує наших громадян, які зараз перебувають в окупації в Криму, і вони страждають від репресій та політичних переслідувань. Але навіть сьогодні через цю постанову, через українські контрольні пропускні пункти не можуть вивести власного майна. Це неприпустимо, це треба скасувати, щонайменш перш пункт цієї постанови. І ще раз говорю, що це треба вирішувати на законодавчому рівні, тому що, на жаль, майже всі механізми сьогодні треба створювати через парламент.
Відповідно рекомендації та проекти законопроектів ми надамо. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за конкретні пропозиції.
І запрошую до слова пані Тетяну Дурнєву, експерта з питань внутрішньо переміщених осіб Інституту суспільно економічних досліджень. Підготуватися пані Олені Стяжкиній.


17:18:16
ДУРНЄВА Т.
Доброго дня, шановні учасники слухань! Я хочу почати свій виступ з листа, який я отримала під час підготовки рекомендацій до цих слухань. Цей лист надійшов від моєї сусідки, з якою ще два роки тому ми спільно будували дитячий майданчик в Донецьку, а сьогодні вона написала: "Таня, я вас люблю, я поддерживаю, но ничего сделать не могу, так как мой сын сказал, что из своего дома уже никуда не уедет и лежачую бабушку просто некуда девать. Мы в оккупации, поставлены на колени, потеряем дыхание, которое нас связывает, и последнюю надежду".
І після цього листа я зрозуміла, навіщо ми сьогодні тут. Мільйони моїх співгромадян, вимушено знаходячись на непідконтрольній, на окупованій території, чекають від своєї держави, від України хоч краплю надії. Якими Україна бачить своїх громадян, які залишились на непідконтрольній території? Що буде з тими людьми, які там залишились, коли Україна поверне свій контроль? Про це говорить зараз лише агресивна російська пропаганда.
Україні терміново потрібно артикулювати свою позицію по відношенню до мешканців окупованих та непідконтрольних територій і визначити конкретні кроки, на законодавчому рівні закріпити основні права та свободи людей, які залишилися на непідконтрольних та окупованих територіях, конкретно гарантувати права людям, які не здійснили тяжких злочинів і не брали участь у діяльності незаконних збройних формувань.
Що це може бути? Це можуть бути такі елементарні речі, як зараз вже прописаний механізм, наприклад, нарахування пенсій та трудового стажу людям, які зараз забезпечують життєдіяльність тих міст, які зараз окуповані; це механізм повернення документів, заміни документів для тих людей, які вимушені отримати зараз документи, тому що на тих територіях не діють органи влади; це розробка державної програми всебічної реінтеграції і недискримінації в жодній зі сфер життя для тих людей, які залишились, не за власною волею залишились на окупованих територіях; це гарантування справедливого перегляду судами України справ для тих громадян, які були засуджені, зараз щодня засуджуються незаконними органами правосуддя на окупованих територіях і так далі. Людям, які залишились в окупації, потрібно чітко розуміти, що буде відбуватися з ними, коли Україна поверне свій контроль над цими територіями.
І наступне питання торкається тих людей, які покинули свої домівки. Для забезпечення потреб переселенців, про які всі ми знаємо і тут ми говоримо, потрібна державна єдина база внутрішньо переміщених осіб, яка буде працювати і показувати реальний стан справ і реальні потреби цих людей. І, по-друге, потрібно відкриття руху всіх коштів, які отримує Україна від міжнародних партнерів. Тому що без розуміння, куди заходять ці мільйони і тонни гуманітарної допомоги, ми не зможемо допомогти 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до слова пані Олену Стяжкину, професора Донецького національного університету, експерта Комітету виборців України.
Підготуватися Ігорю Стокозу.


17:21:41
СТЯЖКИНА О.В.
Шановні люди, дякую за можливість сказати декілька слів, які здаються важливими для нас всіх. Знаєте, коли ми бачимо діяльність наших можновладців, то здається, що на другому місці після проблем переселенців їх лякає проблема нашої Перемоги. Вона така відтермінована в їх свідомості на такі роки, коли там 20, 30, ніколи. В нашій свідомості Перемога буде і вона буде скоро. Тому і ті з нас, хто хочуть повернутися, і ті з нас, хто є патріотами, але за певних обставин повернутися не хочуть, потребують правил – правил деокупації і правил повернення, які будуть гарантувати безпеку, справедливість, робочі місця, можливості переосвоєння, власність, при чому на тих землях, що вони будуть звільнені і на тих землях, що є звільненими зараз. Бо процес деокупації і процес звільнення – це два різні процеси. Деокупація є більш тривалою і більш важкою процедурою, бо стосується руйнації свідомості, в тому числі. У нас не було стратегії евакуації, тому що не було часу. А от стратегії повернення у нас чому немає? Тому що немає віри? Важливим чинником створення дієвих та зрозумілих правил повернення є позбавлення зайвих слів. Про це сьогодні говорилося багато. Ми маємо позбавитися слів: "громадянський конфлікт", "громадянська війна", всіх слів, які дає нам кремлівська пропаганда, щоб плекати ненависть в Україні наступні 20-30 років.
Ми всі згодні, що у нас є війна, а з тим є окуповані люди. Такий фокус, такий погляд дозволяє зняти засліплення і побачити тих самих людей і ті самі механізми втрати суб'єктності, що їх переживали люди за часів нацистської окупації, наприклад, Чехії, в так званому протектораті "Богемія і Моравія". Хто про це зараз пам'ятає?
Окуповані люди є різними. І якщо ми це розуміємо, то в першу чергу бачимо там своїх – патріотів. Може, не дуже патріотів, але обивателів, але бачимо і партизанів, і підпільників, і тих, хто чекає на Україну. Але ніде правди діти: окупація означає, що там є і колаборанти, вимушені або свідомі ідеологічні колаборанти. Кожна війна породжує зрадників, вони створюють місцеві поліційні загони або мілітарні частини. Але вони називаються зрадниками, а не сепаратистами і проросійськими бойовиками.
Тому в нашій стратегії не може бути слова "реінтеграція", ми не дезінтегрувались, не може бути слова "примирення", бо ми не сварились. Йдеться про деокупацію і порозуміння, яке "вшите" в цю саму деокупацію. Якщо ж хтось хоче слова "сепаратизм", то давайте…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.


СТЯЖКИНА О.В. …застосуємо його до тих, хто хоче відділити Донецьку і Луганську області та Крим. Ото і є сепаратисти. Формування правил є клопіткий процес. Формування правил повернення, стратегії деокупації. Чи вірю я в те, що парламент з цим упорається? Ну маленький шанс є. Маленький. Але якщо не впорається, то кинемо все і підемо? Ми самі можемо зробити ці правила деокупації як суспільну угоду, яку буде контролювати громадянське суспільство. У нас ще будуть інші парламентарі і інші чиновники, але у нас ніколи не буде іншої рідної землі.
До зустрічі в Донецьку, в Луганську, в Криму. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова пана Ігоря Стокоза.


ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я мушу дати слово всім тим, які в мене є в переліку. Якщо ми будемо мати достатньо часу, ми зможемо надати слово тим, хто звернулися. У мене зараз більше десяти…


ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я перепрошую шановну громаду. Вибачте, я так розумію, що тут багато тексту є не справі. І, дійсно, ми маємо побачити корінь проблеми, оскільки, як пан Чубаров сказав, корінь проблеми – в подальшому, може… (Шум у залі)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Як вас звати? Скажіть, будь ласка, як вас звати?


_______________. Мене звуть …………. Я – боєць АТО, переселенець…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане… (Шум у залі) Давайте я надам вам слово. Ми… (Шум у залі) Підходьте, будь ласка, підходьте, будь ласка.


_______________. Кожна проблема має корінь. Зараз ми намагаємося боротися з наслідками проблеми, така як переселенці.
Пан Чубаров зазначив, що, дійсно, це наслідки. Нам треба боротися з причиною. Перша причина – це сепаратизм, якого не дали нам позбавитися самим в Донецьку. Відповідно треба прийняти позбавлення громадянства за сепаратизм. Відповідно визначити законодавчу процедуру позбавлення громадянства. Вона потягне за собою позбавлення громадянства спонсорів сепаратизму, відповідно націоналізацію їхнього майна.
Далі. На державному рівні визнання війни з РФ, оскільки ми цього досі не зробили. І виходить, що держава не хоче визнати цієї проблеми. Відповідно, якщо це не буде зроблено, це означає, що державній владі в Україні вигідний цей конфлікт, і на нього можна списувати все, як кажуть: війна все спише. (Оплески)
Третє. Для привернення уваги влади – все просто, - ми позбавляємо депутатів від окупованих територій мандатів, оскільки вони не представляють інтересів народу України, відповідно вони не цікавляться ні переселенцями, ні тими людьми, які там знаходяться. Виключення можуть представляти депутати від кримськотатарського народу, оскільки вони щільно займаються проблемами свого народу.
І останнє. Надати громадянам легальну зброю для захисту своїх сімей, власного життя і своєї землі. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую вам. Але я все-таки би вас закликала не окуповувати трибуну, інакше ми будемо тут мати таке, ну, певне свавілля. Все-таки давайте будемо дальше працювати відповідно до порядку, на який ми погодилися.
Прошу, пан Ігор Стокоз, виконуючий обов'язки заступника голови Донецької обласної державної адміністрації.


17:28:32
СТОКОЗ І.С.
І треба пам'ятати ще про те, що демократія – це, перш за все, процедура.
Я хочу долучитися, приєднатися до слів моїх колег з Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про те, що Луганська і Донецька області не тотожні всім іншим областям, це прифронтові, це області, де йде війна. А тому ті виклики і завдання, які стоять перед військово-цивільними адміністраціями значно складніші.
Я хотів би сказати, що на сьогоднішній день у Донецькій області зареєстровано станом на 17 лютого близько 700 тисяч внутрішньо переміщених осіб. І це накладає певні додаткові заходи. Це більше навантаження, а тому я хотів би все-таки звернути увагу на те, на таке. Справа в тому, що сьогодні Донецька обласна військово-цивільна адміністрація в деяких департаментах має дефіцит до 65 відсотків персоналу. Це ті, які мали би виконувати той об'єм роботи, який на неї покладено. Але у зв'язку з тим, що якраз не роблять різниці між воюючою областю і звичайною, фінансування на дуже низькому рівні. Це перша проблема, яку треба вирішувати. Більше того, всі… майже всі працівники адміністрації це внутрішньо переміщені особи. Я хотів би сказати наступне.
Сама велика проблема, це все-таки житло для внутрішньо переміщених осіб… (Оплески)
Це сама велика проблема, яку ми сьогодні тимчасово вирішили, але ми прекрасно розуміємо, що ми не можемо її вирішити до кінця. Люди 2 роки живуть хто в Святогірську, хто десь знімає квартиру, по 4, по 5 чоловік. Хто б сказав би, ще рік назад чи там 5 років назад, що квартира в Краматорську буде коштувати там 3-4 тисячі гривень. При тому, що на компенсацію видається там 442 гривні чи 882 гривні… (Оплески)
Тобто я розумію, що попит, попит породжує пропозицію. Але треба якимось чином вирішувати це питання. А вирішувати його, це треба будувати соціальне житло.
І останнє. Досить багато на сьогоднішній день звертається з тої сторони людей, які дійсно українці, які пам'ятають про Україну. І вони просять: "Люди добрі, яким чином можна організувати дистанційне навчання, яке б юридично підтверджувалося Україною. Ми українці, ми хочемо отримати українське,.. наші діти хочуть отримати українську освіту там". Вони не можуть з різних причин виїхати. А тому я просив би Міністерство освіти, шановного пана Квіта якимось чином продумати систему дистанційного…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте, будь ласка.


СТОКОЗ І.С. Для того, щоб… Це буде якраз тим ставленням, що ми про них пам'ятаємо, що вони такі ж українці, як ми. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошу до слова пана Олексія Рябчина, народного депутата України, фракція політичної партії "Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді. Підготуватися Євгену Капліну.


17:32:06
РЯБЧИН О.М.
Доброго дня, шановні колеги. Намагаюся бути дуже-дуже швидким для того, щоб дати можливість якомога більшим людям сказати. Дуже важко тут виступати, особливо перед людьми, яким ти, яким тобі не соромно дивитися в очі. Тому що бачу багатьох людей, з якими ми разом боролися і за проукраїнський Донецьк навесні 2014. І зараз разом і парламентською дипломатією займаємося, і правами переселенців.
Але я можу критикувати з цієї трибуни, і дуже багато критикую і уряд, і владу, і всіх інших. Я просто хочу сказати одну річ до вас, яка допоможе мені, пані Ірині Геращенко, Георгію Немирі, Сергію Таруті, Наташі Веселовій, Маші Іоновій, Ірині Луценко, – багато депутатів, які з Донецької, з Луганської і не з Донецької, Луганської області, які займаються вашими питаннями. Є певна відсутність суб'єктності у вас, у внутрішньо переміщених осіб. Тому що ви окремо робите фантастичні речі, а от разом згуртуватися і лобіювати якісь речі поки що не виходить. Я просто декілька прикладів…
Коли ти лобіюєш законопроект для того, щоб дати вам можливість голосувати на місцевих виборах у ваших громадах, то відчуваєш, що ти робиш це один. Тому що ти віриш у демократію, а у тебе за спиною або під стінами Верховної Ради немає підтримки, і окремі депутати кажуть: та, вони всі за "Опозиційний блок" твої переселенці проголосують, – і ти не бачиш цієї підтримки.
Я вважаю, що якщо б у пані Ірини Геращенко у Мінську кожного вівторка був такий, наприклад, як цей пан з… новотошківський Шакун, то ніякі бойовики вам не могли б диктувати свої умови. Або такі інтелігентні люди як пан Немиря або пан Гринюк, який є ректор переміщеного Донецького національного університету. Коли ти намагаєшся вимагати у влади позицію віце-прем'єр-міністра з питань окупованого Донбасу та Криму, те що зараз і сказала також Ірина Геращенко, то ти не чуєш це у влади, тому що коли тут сидить уряд він б'ється за свої посади, за свою оцю трибуну, за це своє крісло, а немає цих ідей. А вони повинні виходити не від мене, від депутата, а від вас також.
Тобто я прошу вас більш активно підтримувати і більш обертати суб'єктність, але я не хочу, щоб відчувалося, як нам "папєрєдніки" казали взяли лопату і не скиглити. Ні. Просто більше об'єднання і також це саме зазначав і пан Чубаров, як кримські татари, також об'єднуватись.
Приклад того, що об'єднання, наприклад, переміщених вищих навчальних закладів, яких 17 вже – до нас вже долучився кримський один вищий навчальний заклад – нам вдалося відстояти їх питання. Зараз вони підготовляють законопроект про статус переміщених вищих навчальних закладів для того, щоб не просто вижити, а і розвиватися. Я подивлюся на того депутата, який не проголосує за цей законопроект для того, щоби наука та освіта Донбасу вона залишилася. І це об'єднання воно допоможе нам усім, тому я вірю, що ми з вами повернемося до нашого Донецька і Луганська. Є люди, які про вас дбають. Єднаймося! Слава Україні!


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова Євгена Капліна, голову гуманітарної місії "Пролісок", підготуватися пану Сергію Таруті.


17:35:14
КАПЛІН Є.
Добрый день! Уважаемые коллеги, уважаемые народные депутаты, я представляю гуманитарную миссию помощи мирному населению зоны военного конфликта "Проліска". За полтора года работы в зоне конфликта мы провели эвакуацию более 1 тысячи 600 человек, из которых более 900 детей, более 300 человек с ограниченными физическими возможностями, как из тех территорий, в которых велись бои, так и с не подконтрольных территорий. Также мы занимаемся доставкой гуманитарной помощи для тех людей, которые не смогли выехать из зоны конфликта либо вынуждены были вернуться в свои дома. Последние несколько месяцев мы совместно с УВКБ ООН занимались координацией с УВКБ ООН доставкой твердого топлива в объеме более 3,5 тысяч тонн, которая была предоставлена институциями УВКБ ООН для людей, которые проживают непосредственно на линии огня.
Вы знаете, несколько минут назад, когда я смотрел на то, как выступал представитель МЧС, мне была понятна очень реакция зала. Я вспоминал год назад те страшные события в Дебальцево и те волонтерские верующие группы, которые вывозили вместе с нами, наши машина тогда из Чернухина вывозила людей в условиях уличного боя. Еще около 6 волонтерских групп вывозило людей из Дебальцево. Мы вывозили из неподконтрольной территории переговорным путем эти группы. Наблюдали регулярно под Артемовском стоящие государственные автобусы МЧСные, которые там пересаживали уже на более мирные точки людей из волонтерских автобусов к себе, везли их в Славянск, в Святогорск и потом перед телевизором красиво перед камерами красиво докладывали о том, как правительство МЧС эвакуировало людей. (Оплески) Если бы не было волонтеров, государство не эвакуировало бы и 10 процентов тех людей, потому что две недели под теми страшными обстрелами исключительно верующие организации, исключительно волонтеры вывозили людей под обстрелами. А государственные автобусы стояли под Артемовском и говорили: там же стреляют, мы дальше не поедем.
Так вот я хотел бы немножко поговорить о проблемах с подконтрольной стороны Украине. Все вот говорят, они подконтрольны, у государства нет доступа туда, но есть еще буферная зона, так называемая нейтральная зона и есть крайняя точна подконтрольных Украине территорий, где проблем не меньше, а порой даже больше, чем на неподконтрольной территории. К сожалению, в Верховную Раду техника безопасности не дала пронести корпус от "града", который две недели назад прилетел в село Софиевка Марьинского района в дом семьи многодетной, которую мы вывозили, которая там поселилась в 10 километрах от линии соприкосновения. Это в тему того, что в последнее время как-то в СМИ исчезли сообщения о том, что летают "грады" по линии соприкосновения. Три недели назад был зафиксирован такой факт, у нас более того в нашем харьковском офисе мы забрали этот корпус от "града", который прилетел.
Я принес сюда продемонстрировать фотографию. Это фото было сделано в поселке Опытное, это менее километра от Донецкого аэропорта…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.


КАПЛІН Є. Это изображение кладовой в подвале размером 2 на 3 метра, где без света, газа, воды, тепла, медицины, магазинов и любой инфраструктуры, в том числе транспортной живет 56 мирных граждан. Это территория подконтрольная правительству Украины. (Оплески)
Я еще хотел бы обратить внимание на город Красногоровка, который в составе 10 тысяч человек вошел в зиму без тепла, света, газа, с невывозимым мусором и фактически без власти в полном составе, которая там должна быть.
Я хотел бы обратить внимание на несколько таких аспектов по… которые мы видим. Вот, кстати, люди из Опытного мне просили хотя би одного депутата Верховной Рады, либо министра привезти в следующий раз к ним туда в подвал. Они готовы освободить комнату пожить.
Господа депутаты Верховной Рады, господа министры, пожалуйста, присоединяйтесь к нам, мы послезавтра там будем.
Буквально кратко о некоторых аспектах, которые мы видим по линии соприкосновения. Очень большая проблема у людей с восстановлением документов. Даже на подконтрольной Украине территории люди, живя на крайней точке, находясь за крайними блокпостами украинскими, они не могут выехать на более стабильную территорию 30-40 километров, где эти документы возможна возобновить.
Очень большая проблема с соцвыплатами людей. Так как на крайних точках, где не работает "Укрпочта", там не работают отделения связи, нет доступа у одиноких пожилых людей, нет возможности выехать на более стабильную территорию, особенно, если у этих людей нет документов.
По двум населенным пунктам мы фиксировали факты со стороны компании "ДТЭК" в частности в селе Невельская это окрестности Донецкого аэропорта и в городе Красногоровке, где компания "ДТЭК" вопреки имеющемуся запрету Президента на отключение электроэнергии приезжали представители, самовольно отключали электроэнергию, полностью обесточивали поселок. В результате этого по Невельскому мы имеем одного мирного жителя, который до сих пор находится в Красноармейской районной больнице с ожогами около 40 процентов степени кожи.
Одна из основных проблем – это дети, которые находятся на заочном обучении. В прошлом году таких детей было примерно три четвертых в прифронтовой местности. На сегодняшний день это примерно одна третья, но это дети, которые уже два с половиной, три года не имеют доступа к образованию.
Проблема со стационарными больницами, хотя бы даже с фельдшерскими пунктами. Как правило, прифронтовая местность особенно, если мы говорим про территорию Марьянки до окрестности Донецкого аэропорта, это полное отсутствие медицинских стационарных учреждений, выезжающих скорых на вызова в первую линию на протяжении 20-30 километров от линии соприкосновения. На данный момент наша команда мы работаем стационарно. У нас открыто 5 гуманитарных штабов, и мы охватывает 3,4 линии соприкосновения, на которых живут 250 тысяч человек по территории Донецкой области. Открыты к сотрудничеству. Спасибо за внимание. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую и вам.
Запрошую до слова пана Сергія Таруту, народного депутата України. Підготуватися Тамілі Ташевій.


17:41:50
ТАРУТА С.О.
Добрый вечер! Я не хотел бы останавливаться на ужасах. Мы можем, каждый из нас может сегодня бесконечно об этом говорить. Прежде всего, есть два важных момента. Первый, очень грустный, что только по истечению двух лет мы смогли собрать всех, кто ощущает боль и трагедию, которая происходит как на оккупированной территории, так и на не оккупированной, и в целом в стране.
Второе, конечно хотел поблагодарить Григория Немирю, что он позволил возможность всем собраться и высказать свое мнение. Я здесь абсолютно поддерживаю то, что сказал Алексей Рябчин. Без институциональных созданных инструментов мы ничего не сможем изменить. Я помню, когда был губернатором, только начиналась эта война, как все, вся страна, все активно занимались и чувствовали эту боль, постепенно все успокоились. Мы, уезжая, бросали свои дома. Вот уже невозможно было там находиться. Мы выезжали и думали, ну, вот, скоро, в августе вернемся, и нам все время обещали, и мы с этим жили, и быстро уезжали кто, что успел взять. Потом ситуация стала затихать. К сожалению, на нее институты власти не стали реагировать. И здесь в первую очередь главный вопрос для всех тех, кто здесь, для всех, кто находится на Донбассе и кто живет в Украине: когда наступит мир. Это главный вопрос.
Теперь как он может наступить. Я здесь с Еленой Стяжкиной так же абсолютно согласен, что нужно думать о деоккупации. Сепаратисты, мы не должны сегодня радикализировать ситуацию. Мы должны исходить из чувства примирения. Если мы не начнем прощать друг друга, не прощать убийство, но прощать, может быть, инакомыслие и поведение, связанное с тем, что человек находится вот на оккупированной территории, занятой террористами. И вот здесь, когда мир.
Мир, у нас есть только один сценарий. Я только, что был на Мюнхенской конференции по безопасности. И там, к сожалению, не так много говорили, как в прошлом году, тема Украины не стала главной, и здесь есть обстоятельства и субъективные, и объективные. И однозначно был посыл на Мюнхенской конференции: это главное событие в мире, что Украина может достичь мира только через выполнение Минских соглашений. Да, возможные корректировки, но другого пути не существует.
Вчера и позавчера я был в Брюсселе, и руководство Европарламента, руководство НАТО сказали: только Минские соглашения, другого формата нет и не будет. Это что касается необходимости отношения к минскому процессу, его забыли, сегодня мы сделали вид о том, что можно это замолчать, парламент, политики никак не рассматривают, но другого…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, я мушу кого-кого, а депутатів буду обривати, тому що ще переселенців ми… Пане Сергію, регламент. Я вас дуже прошу, все.(Оплески)
Запрошу до слова пані Тамілу Ташеву, координатора громадської ініціативи "Крим СОС".
Підготуватися Олесі Цибулько.


17:45:30
ТАШЕВА Т.
Доброго дня, шановні колеги! В першу чергу я би хотіла приєднатися до слів пана Немирі і пані Лутковської, якої зараз вже не бачу в залі.
Дуже важливо, дійсно, говорити про стратегію державну щодо окупованих територій і щодо внутрішньо переміщених осіб.
На превеликий жаль, безліч проблем, які стосуються законодавчого врегулювання і про які я скажу пізніше, вони витікають з того, що немає державної стратегії, немає єдиного бачення, що робити з тими людьми, які живуть на окупованій території, і що робити з тими людьми, які змушені тікати зі своїх домівок або з Криму, або зі сходу.
Я хотіла би у своєму виступі зупинитися на питаннях переслідувань на території Криму, про які вже казав шановний мною Рефат-ага і сказати про певні питання щодо кримських переселенців. Зараз у Криму відбуваються небувалі просто переслідування кримських татар, а також інших груп громадян, які мають проукраїнські позиції. Там відбуваються постійні обшуки. 11 лютого цього року відбулося одразу 14… одразу… (Шум у залі) Я перепрошую! Я скажу до суті.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую…


ТАШЕВА Т. На території Криму відбулися масові порушення, і нам потрібно про це постійно говорити, тому що якщо ми не будемо про це говорити, то весь світ про це забуде.
Ми бачимо обмеження в реалізації прав кримського населення щодо свободи віросповідання, щодо свободи слова. Ми бачимо загальне погіршення рівня життя людей, які живуть на окупованій території, ми бачимо загальні погіршення соціального становища, доступу до медичного забезпечення.
Я закликаю, і це наші рекомендації, забезпечити присутність міжнародних місій з метою моніторингу дотримання прав людини на території Криму, посилити міжнародну адвокацію з питань Криму, його жителів, у тому числі, кримських татар, забезпечити об'єктивне та своєчасне розслідування справ щодо порушень прав людей на території окупованого півострову, в тому числі необхідно підписання статуту Міжнародного кримінального суду з розслідування міжнародних злочинів і використання інших доступних нам методів. На державному рівні нарешті розробити стратегію повернення і до окупації Криму і розробити конкретні шляхи, здійснити заходи щодо концентрації блокадних дій, а саме щодо економічної складової та протидії торгівлі з окупованою територією.
Якщо говорити про питання недосконалості порядку в'їзду-виїзду на окуповану територію, приймалися безліч законодавчих і підзаконних актів, які стосуються порядку в'їзду та в'їзду. Однак слід зазначити, що досі цей порядок, він є недосконалим і в нього потрібно вносити зміни. Є питання створення вільної економічної зони "Крим". Нарешті треба заборонити цей закон, його відмінити, тому що внутрішньо переселені особи...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.


ТАШЕВА Т. Вони є досі нерезидентами, про що говорила Ольга Скрипник. Я не буду дійсно довго зупинятися, я перепрошую, але дійсно демократія – це, в тому числі, регламент і якщо в людини є можливість виступити протягом 3 хвилин, я дуже прошу всіх і закликаю до цього, вислуховувати всіх і уважно. Тому що я жодного разу не сказала нічого щодо того, щоб хтось припинив говорити, це дуже важливо. Поважайте один одного. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова....


_______________. (Не чути)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я... якщо ви все-таки дозволите, можна я буду продовжувати? Дякую.
Запрошую до слова пані Олесю Цибулько засновника благодійної організації "Благодійний фонд допомоги батальйону "Донбас".
Підготуватися Ользі Гвоздьовій.


17:49:36
ЦИБУЛЬКО О.
Доброго дня! Я є волонтеркою, яка з перших днів, ще мешкаючи у Донецьку, допомагала нашій армії, спочатку – батальйону "Донбас", а потім – батальйону "Донбас – Україна", який і зараз на передовій захищає нашу землю. Сімдесят відсотків особового складу батальйону "Донбас" – це люди з територій, які наразі є окупованими. Ці люди, які одночасно і переселенці, і учасники Антитерористичної операції. Вихідців з Донбасу та Криму багато в інших підрозділах, які захищають нашу землю, це і Національна гвардія України, МВС, Збройні Сили України та Служба безпеки України. І саме ці люди по відгуках своїх побратимів, воюють найсміливіше та найвідданіше, бо вони відвойовують свою землю. Ідучи на війну, ці люди ризикнули не тільки своїм життям, а й життям та безпекою своїх рідних, які залишилися на окупованій території. Там їм загрожували або полон, або навіть смерть. Коли солдат повертається додому з АТО, він має дім, куди повернутись. Ці люди його не мають, вони не мають куди повертатись.
Ми маємо приклади, коли бійцю з позивним "Хімік" спалили в Шахтарську його дім; бійця з позивним "Зугрес" прив’язали на площі міста та катували бойовики. Бійці, які потрапили у полон, і які є вихідцями з Донбасу, катують найбільше та обмінюють найважче. Боєць з позивним "Сем" був обміняний останнім зі складу батальйону "Донбас", тому що бойовики не хотіли його відпускати. Загиблі герої – "Архип", "Федір" та "Рябий" поховані без почестей на окупованій території. Потайки родичі клали до домовини український прапор.
Але ці люди не мають можливості повернутись додому, також не мають де жити на вільній території України. Не передбачено надання житла цим людям в жодній програмі Кабінету Міністрів України. Тому хочу зауважити, що Кабінету Міністрів України необхідно терміново внести зміни до своїх документів і щоб ці люди, які ризикнули всім і залишили усе, отримали житло у першу чергу на рівні з сім’ями загиблих героїв, бо ми відвоюємо нашу землю обов’язково. Слава Україні! (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до виступу пані Ольгу Гвоздьову, координатора з розвитку громадської організації "Донбас СОС". Підготуватись Анатолію Путінцеву.


17:52:23
ГВОЗДЬОВА О.
Шановні колеги, я хочу підняти тему, яка сьогодні майже не освітлювалась. І хочу звернутись передусім до представників органів державної влади, яких, на жаль, тут дуже мало, і хочу сказати в форматі проблематики рішення. Щоб зрозуміти проблематику, ви маєте стати на місце людини. Уявіть собі, ви з Донбасу, ваші родичі живуть на непідконтрольній території, а ви тут. Щоб до них приїхати, ви не можете приїхати просто так, вам для цього потрібен дозвіл. Так, ви чекаєте декілька тижнів на отримання цього дозволу, але ви розумієте, якщо з цими людьми щось станеться, вам не можна чекати навіть і дня.
У вас немає свого авто, ви маєте їхати автобусом, але немає регулярного перевезення автобусів через КПП і ви їдете декількома автобусами. Лише один автобус на такі 17 кілометрів коштує 30 гривень. Непогано хтось на вас заробляє, справді? Тож ви чекаєте в черзі декілька годин – і черга не рухається, а ви бачите, що рухаються якісь незрозумілі авто. Справді, коли є обмеження, є і корупція.
І ви згадуєте свого друга, який хотів перевести свій бізнес на підконтрольну територію, але не міг цього зробити, тому що не міг перевезти своє обладнання, тому що перевезення вантажівок заборонено.
Вас висаджують нарешті на КПП – і тепер у вас нова черга, вже з пішоходів. Ви стоїте годинами на морозі. А здавалося б, саме рух пасажирського транспорту заборонили через те, щоб не створювати великого скупчення людей. Але ви зараз в центрі цього скупчення і є мішенню. Перед вами в черзі на контроль розвертають молоду маму з дитиною. Чому? У неї є паперова перепустка, дані з якої СБУ обіцяла переносити в електронну базу. Але чомусь саме її даних в цій базі не виявилось. Це саме та база, яка допомагає нам відсікати терористів, а насправді відсікла таку молоду жінку від її родичів і від її дому. Не стримавшись хтось вигукує, що легше вже переїхати через кордон з Росією і потім заплатити адміністративний штраф, ніж вислуховувати ці знущання на собі.
І тому я хочу сказати, що ця система, ми розуміємо, що має бути механізм захисту від терористів, але ця система зараз просто віддаляє нас від наших же громадян. Тому рішенням тут може бути скасування тієї ж необхідності отримання перепусток. Перевіряти громадян треба тільки на КПП. Відновити рух пасажирського транспорту, розширити можливості пропускної системи і відкривати нові коридори. І забезпечити ці коридори всім необхідним для того, щоб у нас ніколи більше не було таких ситуацій, що через відсутність туалетів…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте, будь ласка.


ГВОЗДЬОВА О. …на мінах. Це тільки окреме питання, але, вирішивши це питання, ми можемо зробити багато, дуже багато для цих людей. Давайте боротися не тільки за землю, а за розум і за серця наших громадян. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пана Анатолія Путінцева, голову громадської організації "Конгрес Сходу України". Підготуватися Сергію Кареліну.


17:56:05
ПУТІНЦЕВ А.
Добрий день, шановні учасники парламентських слухань, добрий день, шановна головуюча. Времени, действительно, очень мало. Я думаю, что еще многие хотели выступить. Поэтому я постараюсь передать мнение многих общественников, представляя как бы разные коалиции. И мы те, кто участвовали в уже, наверное, больше сотни всяких форумах, конференциях, семинарах, круглых столах, где вырабатывали разные решения, и которые, действительно, не доходят до власти. Я сейчас имею ввиду не только исполнительную власть, но и законодательную, потому что вот, честно говоря, вот те депутаты, которые сегодня выступали, - это как бы вот эти, то, что мы на пальцах двух рук можем пересчитать тех, которые, действительно, реально помогают переселенцам.
То, что касаемо… вот Григорий Михайлович начал дискуссию по поводу отсутствия государственной стратегии, это, действительно, так, это волнует общественников. И они говорят, что отсутствует. Хотя могу сказать по-другому: все-таки государственная стратегия есть, она есть, она выражается, я могу высказать ее такими основными, генеральными направлениями. Первое направление – это не замечать, причем это не просто, что бюрократизм, это реальное отношение к переселенцам. (Оплески) Оно выражается, действительно, выражалось, что отсутствие координирующих органов. Почти 3 миллиона – мы сейчас не говорим о статистике Минсоцполитики, а о реальных переселенцах, - почти 3 миллиона выехало на территорию Украины. Вдумайтесь, это самое большое переселение в Европе со времен Второй мировой войны. Такого не было никогда, и мы, действительно, нет у нас министерства, нет другого органа. И было сказано вчера с трибуны якобы, что Премьер-министр заявил, что они обратят внимание на проблемы переселенцев. Не верим, да? Потому что вот это сегодняшнее подтверждение.
Почти год принималась комплексная державная программа. Принято было финансирование нет.. но мы сейчас даже об этом и говорить не будем. А вы знаете, что в соответствии с конвенциями ООН первые полгода работа с переселенцами – это гуманитарная помощь, в дальнейшем это трудоустройство, это предоставление постоянного жилья и решение других духовных, культурных вопросов. Этого не происходит в нашей стране. То есть мы не отвечаем даже соответствующим конвенциям.
И вы знаете, когда мы общаемся, и отдельные активисты говорят, вот по примеру крымских активистов найти вот эту опору, которую взорвать, чтобы обратили внимание.
Еще один момент. Я думаю, что необходимо… обращаюсь к гражданским активистам, необходимо объединяться. Сейчас есть возможность создать по классическому пути политическую партию. Мы, представляя часть общества внутрешне перемещенных особ, есть инициативные группы, есть движение… то есть общественное движение, которое определяется, поэтому необходимо реальное конкретное объединение, объединяться в коалиции и создавать и защищать свои политические права. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 10 секунд. Завершуйте.


ПУТІНЦЕВ А. Необходимо решение вопросов по компенсации потерянного ущерба. Есть механизмы. Есть наработки Академии наук. Я считаю, что мы должны определить, какие приватизационные…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


ПУТІНЦЕВ А. Поэтому предлагаю к этому процессу привлечься. Потому что мы не должны надолго откладывать. Да, это путь длинный, но этим надо заниматься – вопросом компенсации потерянного имущества. Спасибо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова пана Сергія Кареліна, експерта громадської організації "Громадська ініціатива Луганщини". Підготуватися Олександру Клюжеву.


17:59:58
КАРЕЛІН С.
Доброго дня, шановні учасники! Я не буду так довго затягувати час і хочу перейти рівно до конкретики.
Проїхавши вісім регіонів України, де зареєстровано більше 80 відсотків переселенців, я побачив ту картину, яку намалював пан Путінцев, да, відносно влади. А я хочу ще звернутися до місцевої влади, яка також тут представлена.
Як ті три мавпочки: нічого не бачу, нічого не чую і нічого не знаю. Що нам потрібно робити? Нам потрібно лобіювати місцеві програми, такі ж самі комплексні, як і на рівні держави. Бо 90 відсотків проблем можна вирішити і без грошей. А тепер я хочу перейти до грошей: до бюджетних фінансів, які переступають від держави на місцевий рівень. А це медична та освітня субвенція, про які також дуже мало хто говорить. Що сталося на двох регіонах, які мають зареєстрованих більше 50 відсотків переселенців, Донецька та Луганська області? З них вилучають кошти медичної та освітньої субвенцій. І куди вони перетікають? По всій території України. Відчувають на собі це переселенці, ці кошти? Ні. А що нам необхідно робити? Щоб пропорційно перерозподілялись ці кошти. Так буде справедливо, як на мене.
Що далі, скільки цих коштів? Ну, освітню субвенцію вилучено, щоб ви розуміли, – це гроші, яких вистачило б на будування школи на 1500 осіб, або 2-3 дитячих садки. А медична субвенція, вслухайтесь в ці цифри: 1 мільярд 414 мільйонів гривень. Це на прифронтових територіях, я також зауважу на це. А там не вистачає коштів, коштів на медицину. Ви знаєте, да, як бійців відправляють на Дніпропетровськ? Це дуже довго, 300 кілометрів. А необхідні лікарні ІІІ рівня на місцях.
Дуже багато переселенців пенсійного віку в цих регіонах зареєстровані, вони також повинні отримувати медичні послуги. На не підконтрольних територіях вони їх не отримують, там дуже великий прошарок, у яких не вистачає коштів. І необхідно ці кошти залишати саме в тих регіонах, там, де необхідно будувати ці лікарні.
І наостанок, щоби не затягувати час, це що стосується державних закупівель. Проаналізувавши державні закупівлі за 3 останніх роки, ми побачили, що за останній рік ми бачимо дуже багато відмов по державних закупівлях, дуже багато зірваних торгів не через те, що там корупціонер оди н на одному сидить, а через те, що там немає кому продавати послуги. Немає цих підприємців, які можуть надавати їх.
Тому ми рекомендуємо також впроваджувати систему про публічні закупівлі і рекомендувати Донецький та Луганський регіони як пілотні. Дякую вам за увагу. Давайте єднатися і вирішувати наші проблеми разом. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі і вам.
Запрошую до слова Олександра Клюжева, аналітика громадянської мережі ОПОРА. Підготуватися – Євгенію Шибалову.


18:03:17
КЛЮЖЕВ О.
Доброго вечора, шановні колеги. Теж спробую дуже швидко торкнутися питання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і, на мою думку, без повного відновлення цих прав не можливо сподіватися на стабілізацію життєдіяльності цих осіб. Якщо внутрішньо переміщені особи не є суб'єктами, наприклад, локальної політики, як цього не було на місцевих виборах 2015 року, то вони по суті не мають представлення своїх проблем і інтересів на рівні передвиборчих програм, передвиборчих обіцянок і не мають гарантій врахування їх інтересів в практичній діяльності органів місцевої влади. І по суті в тих конфліктах, які зараз відбуваються в окремих територіальних громадах між владою і переселенцями, ми бачимо, що місцева влада по суті і немає жодного мотиву вирішувати ці проблеми, тому що переселенці не є електоральною групою. І це постало, це теж пояснення, чому немає урядовців, тому що вони мислять прагматично. Будуть позачергові вибори, за нинішнім законодавством, як мінімум, переселенці не будуть голосувати в одномандатних виборчих округах, і тому можна не приходити, можна проводити наради в більш високих кабінетах і таке інше. І власне ми маємо вийти також з цього протиставлення мирного процесу і необхідності інтеграції внутрішньо переміщених осіб, в тому числі у контексті їх участі у місцевих виборах. Таке протиставлення є. Але це утопія, це неефективна політика, яка вже зараз це проявляє. Для того, щоб люди повірили владі у таких складних перемовинах, що вони можуть колись повернутися і там стати провідниками в позиції держави, вони мають, повинні отримати гарантії тут, що вони у разі, якщо щось піде не так, вони тут матимуть механізм бути повноцінними громадянами і повноцінно впливати у тому числі на локальному рішенні щодо розгляду тих чи інших проблем. Тому ми маємо від цих міфів і упереджень відійти, які були.
Я тут хочу подякувати дуже пану Григорію Немирі як громадянин і як представник нової громадської організації і пані Лутковській, фактично це два посадовця таких важливих інститутів в країні, які перед цими місцевими виборами стали разом з нашою організацією, з тими іншими організаціями, які піднімали це питання виборчих прав, і вийшли за межі того політичного дискурсу, який був, дискурс певних несприйнять, побоювань або навіть небажання вникнути в проблему.
Що необхідно робити? Тут є по суті два основних шляхи, один більше простий, інший більш складний. Простий шлях полягає у тому, що необхідно надати внутрішньо переміщених особам і в тому числі трудовим мігрантам, які є в цій країні, право змінювати виборчу адресу в державному реєстрі виборців і постійно голосувати за місце фактичного проживання.
І, власне, наявність довідки для внутрішньо переміщених осіб – це можливість змінити ці виборчі адреси і голосувати на президентських виборах, парламентських, в тому числі за мажоритарною складовою виборів і на місцевих за місцем реального фактичного проживання.
Більш складний шлях – це, власне, системний перегляд підстав визначення належності до територіальної громади або реформування інституту офіційної реєстрації місця проживання. Два варіанти є прийнятними, але не можна затягувати цей процес, тому що, коли каже пані Ірина Геращенко, яку я дуже поважаю…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте, 10 секунд.


КЛЮЖЕВ О. Про неможливість участі внутрішньо переміщених осіб в тих процесах мирних, які відбуваються, ну, вони виходить з тих реалій, які вони бачать. Якщо переселенці не є суб'єктами в Києві, Дніпропетровську… (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.
Запрошую до виступу пана Євгенія Шибалова, співзасновника громадської організації "Відповідальні громадяни". Підготуватися пану Богдану Чабану.


18:07:00
ШИБАЛОВ Є.
Шановні колеги, я маю честь представляти тут організацію, яка вже майже 2 роки займається гуманітарною діяльністю на непідконтрольних територіях Донецької та частково Луганської областей. І, власне, ті проблеми людей, з якими ми стикаємося я викликав у своїй коротенькій доповіді.
Перше і головне, що на тих територіях адміністрацією самопроголошених республік запроваджено воєнний стан. Це передбачає необмежені повноваження збройних формувань та служб безпеки і відповідні обмеження прав і свобод громадян.
Ну, це ми відчули на собі, четверо співробітників нашої організації вислані з Донецька без права повернення, один – Марина Черенкова – досі утримується в Донецьку. Майно та транспорт організації вилучені, але головне при цьому нам не пред'явлено жодного звинувачення. І, власне, загроза такого поводження є щодо кожного цивільного громадянина, який залишається на непідконтрольній території.
Друга проблема, це проблема, яку зазначав мій колега з місії "Пролісок" – відновлення втрачених документів. Серед наших підопічних є кілька громадян з аналогічною історією. Під час потрапляння снаряда в житловий будинок починається пожежа, і разом з особистими речами у вогні гинуть документи. І зараз там є кілька людей, в яких немає жодного папірця, який посвідчував би їхню особу, і жодної можливості виїхати на підконтрольну територію та звернутися до найближчої установи для відновлення документів.
Третя, це проблема відсутності механізму зміни соціального статусу. Пройшло два роки. За цей час кілька тисяч людей цивільних отримали поранення в результаті бойових дій. Кілька тисяч, в тому числі через перманентний стрес отримали різні розлади здоров'я, які вже підходять до межі інвалідності. На жаль, з'явилися нові сироти. І кільком тисячам людей підійшов термін просто за віком виходити на пенсію. Знову ж таки, жодної легальної можливості не покидаючи цю територію змінити свій соціальний статус та скористатися соціальними правами громадян, вони можливості не мають.
І четверте, це залишається питання якісної комунікаційної політики не просто України з людьми на тих територіях, а української влади з власними громадянами. Зокрема, відзначалися спроби громадян з непідконтрольних територій перетнути лінію розмежування з паспортами Луганської народної республіки. Проте, жодного плакатика або папірця на КПВВ з роз'ясненням, що такий паспорт не є підставою для проїзду, не з'явилося і досі.
Далі, стосовно рекомендацій. Ну, на жаль, я не можу давати глобальних порад. Проте, два конкретні кроки, які були нами напрацьовані ще в Донецьку і які можуть бути реалізовані, в тому числі через гуманітарну робочу підгрупу в Мінську.
Перше. На зустрічі місцевих організацій…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте, будь ласка, 30 секунд.


ШИБАЛОВ Є. На зустрічі місцевих гуманітарних організацій з паном Тоні Фрішем у Донецьку, який очолює гуманітарну підгрупу в Мінську. Висловлювалася пропозиція про бодай часткове відновлення роботи Укрпошти на непідконтрольних територіях, і це дало б змогу громадянам звертатися з офіційними заявами до органів влади України.
Наскільки мені відомо, на цей момент інша сторона суттєвих заперечень проти цього не висловила, то ж цей варіант є цілком…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, прошу завершити, бо ми мусимо, 10 секунд.
Будь ласка, завершіть, 10 секунд…


ШИБАЛОВ Є. І друге. На сьогодні є нагальна необхідність вести перемовини між сторонами про взаємне визнання деяких видів документів, зокрема медичних довідок. Дякую. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пана Богдана Чабана, координатора громадської організації "Розвиток Приазов'я". Підготуватися Олександру Адамову.


18:11:14
ЧАБАН Б.
Добрый вечер, уважаемые друзья! Я – один из организаторов проукраинских митингов в Донецке в марте 2014 года. Из-за своей проукраинской позиции я лишился своего бизнеса и своего дома. После этого я пошел защищать целостность Украины с оружием в руках, чем занимался на протяжении года в различных добровольческих формированиях. Если вы когда-то, что-то слышали о "равликах", то именно я провел полтора месяца в Мариупольском СИЗО из-за нелепой ошибки. Мой путь как военного закончился, теперь я – переселенец, такой же, как и многие другие.
Сейчас я живу в Мариуполе. Я сознательно выбрал этот город, потому что он ближе к моему родному Донецку.
Выиграл грант на открытие малого бизнеса от программы развития ООН. Также занимаюсь различными социокультурными проектами.
Нам необходимо перестать думать о проблеме, мы должны начать видеть возможности. Возможности, которые перед нами открыла эта ситуация. Государство должно перестать относиться к переселенцам как к проблемному ребенку. Мы – полноценные граждане Украины, хоть и находимся в особой ситуации. Нам не нужна милостыня, нам необходимо конкретное будущее для нас и для освобожденных территорий. Мы утратили свою зону комфорта, и нам нечего уже терять, поэтому мы можем создавать.
Есть несколько пунктов, которые необходимо реализовать для того, чтобы жители освобожденных территорий и переселенцы, смогли показать всей Украине, что мы – это люди, которые могут стать успешными и эффективными. Для этого нам необходимо очищение власти на местах. По сей день на освобожденных территориях в структурах городского управления, в милиции и судах работают люди, которые приложили руку к тому, что мы утратили свои дома. (Оплески) Они причастны к организации референдумов, они не выполняли свои служебные обязанности и сотрудничали с боевиками, и сейчас не просто избегают наказания, но и сохраняют свои должности.
Профильные министерства. Нам нужен прозрачный орган, который будет заниматься решением вопросов деоккупации и реинтеграции. Этот орган должен состоять из небольшого количества профессиональных менеджеров, заинтересованных в развитии этих территорий, людей, которые будут жить там и будут там развиваться.
Инвестиционная привлекательность. Государство должно выработать программу по привлечению инвестиций в эти регионы. Необходима поддержка новых сфер бизнеса, ІТ-индустрии, милитарных технологий, зеленой энергетики, необходима простая система бонусов и налоговых льгот для предпринимателей, работающих на освобожденных территориях, и предприятий, работающих с переселенцами, а также программы государственного кредитования и безопасность. Мы привыкли к войне, но мы хотим жить нормальной жизнью. Для этого нам необходимо чувствовать защищенность от агрессора. Эта защищенность заключается не в окопной системе формата Первой Мировой войны, она в новейших системах радиолокационной борьбы, в системах защиты от артиллерийских обстрелов. Нам нужно стать вторым Израилем и создать свой "железный щит". Мы получили шанс стать лучше, навсегда изменить будущее нашей страны, давайте сделаем это. Донецк – это Украина. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Запрошую до слова пана Олександра Адамова помічника-консультанта народного депутата України Денисенка, представника Конфедерації Будівельників України в Донецькій області.
Підготуватися Пасікуну Івану Олександровичу.


18:14:17
АДАМОВ О.Б.
Уважаемые участники слушаний, оккупация Донбасса породила большое количество без и проблем, которые требуют решения, в том числе, в виде законов, которые позволят и снять боль потерь, и снять конфликты, которые возникают из-за их отсутствия и поглощают созидательную энергию.
Сейчас я обращаюсь от имени предпринимателей, которые развивали бизнес на территории, которые впоследствии оказались оккупированными. Мы там строили, создавали рабочие места, в том числе, для развития бизнеса брали кредиты и, в том числе, выступали поручителями. С первыми же выстрелами работа этого бизнеса, естественно, закончилась, а потом и была официально запрещена, в общем-то, он и так уже не велся и то, что потом приостановили расчеты и все прочие – это просто констатация факта.
Сейчас большинство из этих предприятий "отжаты" и разграблены. Но что же делать сегодня тем предпринимателям, которые вывезли в Украину свои коллективы? Мы работаем здесь, мы создаем рабочие места и для тех наших коллег, которые с нами переехали, и для киевлян, жителей других регионов, в том числе. Но те кредиты, которые взяты под бизнес, которого нет, на территории, которой нет, в том числе, в государственных банках, они висят тягарем и нет никаких решений по заморозке этих расчетов. Естественно, любой бизнесмен, беря кредит, он несет ответственность, должен предугадать все риски и за них отвечать. И никто от этого не уклонялся ни в 2008 году, во время кризиса, никогда. Но вот тут ситуация, она поистине форс-мажорная. И война, где даже бессильно государство, что вообще хотеть тогда от обычных людей-предпринимателей? Тем более, я еще хочу отметить ту позицию, которую заняла Торгово-промышленная палата. Она, фактически манипулируя нюансами законодательства, полностью уклонилась от выдачи форс-мажорных сертификатов по кредитным рискам.
Вторая сторона медали – это банки, с которыми мы оказались столкнуты лбами. Они, очень многие – мелкие, средние банки – они "легли" именно из-за тех кредитов, кредитных портфелей по Крыму и по зоне АТО. И если бы государство раньше этой проблемой озаботилось, то не было бы такого массового краха банков. Сейчас они, даже будучи готовы эту задолженность как-то списать, но порядок резервов, порядок ее учета, он не дает им даже по ней прекратить формировать резервы. И если банки крупные, системные, они просто вынуждены изматывать себя, то есть, мы вынуждены с ними просто биться в судах, друг друга изматывать, то банки, которые более мелкие, где структура собственников не совсем адекватная, там уже идет чистый криминал в рамках этих отношений. Таких случаев уже немало.
Оксана Ивановна, вы говорили, чтобы приходили на трибуну не с проблемами, а с решениями. Вот решение. Это пакет законопроектов, который разработан…


ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.


АДАМОВ О.Б. И хочу призвать народных депутатов, которые тоже присутствуют, выступить соавторами его. В этих законопроектах вводится мораторий на начисление процентов и взыскание таких кредитов.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вас, завершуйте, будь ласка.


АДАМОВ О.Б. Минуту, вернее, полминуты.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Две минутки – это новый регламент, так что…


АДАМОВ О.Б. Я хочу подчеркнуть: тут речь идет только о предприятиях, которые прекратили хозяйственную деятельность, прозрачный порядок, в который задним числом невозможно попасть. Также действенный механизм выдачи форс-мажорных сертификатов, и определяется порядок налогового учета по банкам для такой задолженности.
Я прошу Секретариат внести это в рекомендации по мотивам слушаний. Я вам передам материалы, которые любой народный депутат, который готов выступить соавтором, также сможет получить и подписать. Большое спасибо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. (Оплески)
Запрошую до виступу пана Івана Пасікуна, заступника директора громадської організації "Східна правозахисна група", адвоката. Підготуватися Андрію Сенченку.


18:18:35
ПАСІКУН І.О.
Добрый вечер. Очень много здесь знакомых лиц, и когда видишь, ну, слезы наворачиваются на глаза, и радости нет совсем.
Послушал сегодня представителя правительства. 10 минут миловидный молодой человек растекался мыслью по древу с лицом, которое излучало, знаете, как радость, все было хорошо, проблем нет. 10 минут послушал – результата ноль. Ничего не сделано совсем. Мои дорогие, я хочу сказать одно: судя по всему, бомжевать мы здесь еще будем долго, очень долго.
Несколько часов я послушал, и думал: а какое решение? То есть, если переселенцев не слышит вообще наше правительство, никто их правительства не слышит. Нет министров, приходят, здесь выступают – результата нет никакого. Я думаю, надо сделать очень просто: забрать паспорт у этого молодого человека – представителя (кто он там?), заместитель министра юстиции, выдать паспорт с луганской пропиской, забрать у него работу, забрать у него машину, забрать у него все имущество, все позабирать. Повесить кредит на него. Повесить не него кредит. Пусть ходит по Киеву, не знаю, по Одессе, по любому украинскому городу, пытается найти работу, найти квартиру.
Владельцы квартир с "большим удовольствием" предоставят жилье вынужденным переселенцам. Луганская, донецкая прописка есть – до свидания, все. Пусть полгода походит без работы здесь, поживет на 400 гривен в месяц. После этого, как и многие другие, вынуждены вернуться на родину. Почему? Потому что нет здесь своего жилья, нет нормальной работы. Потому что арендная плата за квартиру зачастую выше заработной платы. А за что жить? За что питаться? Пусть вернется обратно, вернется через эти блокпосты поедет, посмотрит какая у него прописка, что в прописке, по тому адресу и приедет. И пусть поживет там, в зоне отчуждения. Посмотрит как там люди живут. Потом… (Шум у залі)
Потом пусть приедет сюда и посмотрим, будут ли у него какие-то пропозиции. Будет ли у него предложение реальное. Потому что сейчас мы слышим воду, все хорошо. Мы работаем с международными организациями. Международные организации выходят на трибуну и просят, просят украинское правительство обратить внимание, что у вас там живут ваши граждане, вынужденные переселенцы на неподконтрольной территории. Международные организации просят обратить внимание, потому что нарушаются постоянно права людей. Все, спасибо. (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я попрошу пана Андрія зачекати хвильку. Я би хотіла надати слово пану Віталію Святошенку. Тому що він мужньо тут на візку сидить разом з нами, але ми четверту годину без перерви, я думаю, що ми послухаємо пана Віталія, він є головою Дебальцевської міської молодіжної організації інвалідів "Ми рівні".


18:21:39
СВЯТОШЕНКО В.О.
Здравствуйте все уважаемые участники парламентских слушаний! Для каждого человека есть слова, значение которых переоценить невозможно: это Родина, дом, семья. Я и моя жена, которая тоже передвигается в инвалидной коляске, с ребенком вынуждены были полтора года назад уехать из родного дома в Дебальцево. Мои родители и брат остались там. Нам повезло, и нам помогли снять жилье в селе, 80 километров от Киева. Но тысячи семей, в которых есть люди с инвалидностью, живут в нечеловеческих условиях. Например, когда туалет на улице, и воспользоваться им человек в коляске просто не в состоянии. Или, например, из-за архитектурной недоступности не могут просто выйти из дома, чтобы сходить в магазин или отвести детей в школу.
Два года Украина живет в условиях военного конфликта. Мы живем без собственного жилья, без виденья будущего для нас и наших детей. Мы считаем, что давно назрела необходимость государству принять программу или разработать какой-то механизм действенный решения вопроса обеспечения жильем ВПЛ через долгосрочное кредитование, выделение участков под строительство, строительство социального жилья и так далее. Я хочу, чтобы у меня здесь появился свой дом.
В 2016 году Кабинет Министров Украины и парламент лишили нас целого ряда социальных гарантий. Это проезд, бесплатные медикаменты, намного меньшее количество санаторных путевок, хотя инвалидов стало не меньше у нас в стране, а добавились и воины АТО, к сожалению, вот. Примерно это 10 процентов. Если я раньше мог раз в два года ездить в санаторий, то сейчас я могу попасть туда лет через семь, наверное, как бы. А это все влияет на здоровье. Ну, понятно, что так, конечно, выгоднее, наверное, государству, если меньше пенсий платить и так далее. Вот.
Еще хочу сказать о такой проблеме, которая важна для моих коллег, которые спинальные больные, передвигаются на коляске, в Донецке была больница единственная в Украине, которая занималась проблемами пролежней, лечение пролежней. Только там можно было получить квалифицированную помощь по этому вопросу. Эта проблема не исчезла, сейчас Донецк оккупирован и негде получить такую помощь. Вот, это реально проблема, на которую надо обратить внимание.
Еще такие моменты, да? Жизнь дорожает, пенсия остается на месте – 1 тысяча 200 гривен, ну, это, грубо говоря, две пачки памперсов или две упаковки таблеток. Вот хочу спросить: уважаемые народные депутаты, как – вот просто подскажите мне, как, вы умнее, может, – как можно прожить на эти деньги? Ну то есть я не понимаю, как? Хотя два высших образования и математика – у меня нормально все с этим как бы.
Еще одна проблема – это пересечение людьми с инвалидностью линии разграничения…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте.


СВЯТОШЕНКО В.О. Да, хорошо, 30 секунд.
Необходимо предусмотреть для людей с инвалидностью возможности упрощенного порядка пересечения линии разграничения. На сегодня эта процедура занимает от 3 до 10 часов, что для человека с инвалидностью недопустимо по состоянию здоровья.
Многие из нас ВПЛ с инвалидностью гражданские пострадавшие в результате конфликта на востоке Украины сейчас объединены Национальной ассамблеей инвалидов Украины. Мы готовы выступать экспертами при разработке проектов законодательно-нормативных актов, которые касаются наших прав, свобод и интересов.
Мы готовы работать вместе, но работать, а не стоять на месте, всем миром и взаимопониманием. Слава Украине! (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Запрошую до слова пана Андрія Сенченка, голову громадського об'єднання, рух "Сила правди". Підготуватися Вірі Ястребовій.


18:25:53
СЕНЧЕНКО А.В.
Спасибо. Уважаемые коллеги, я хочу затронуть только один вопрос – вопрос компенсации ущерба, нанесенного российской вооруженной агрессией. Напомню существующие в мире прецеденты. После двух дней войны Ирака с Кувейтом и семимесячной оккупации, Ирак предъявил, точнее Кувейт предъявил Ираку претензии в сумме 452 миллиарда долларов. Более 140 миллиардов уже приняты, а остальные рассматриваются. Более 40 миллиардов уже оплачено. К нашему большому сожалению, украинское правительство не удосужилось проинвентаризировать и обсчитать потери государства, не говоря уже о бизнесе и простых гражданах.
Более того, 16 декабря прошлого года в конце года Кабинет Министров, ну я бы сказал так, в агонии утвердил комплексную программу работы с вынужденными переселенцами. И в этой программе очень дальновидно нас с вами вынужденных переселенцев назвали переселившимися. Понятна разница. Более того, в этой программе придумали и записали, что компенсировать ущерб, нанесенный военной агрессией Российской Федерацией, будет украинский бюджет. Речь не идет о социальной помощи, речь идет именно о компенсации ущерба так вот за счет бюджета Украины. Хочу сказать, что эту программу Российская Федерация еще будет носить по судам в качестве доказательства своего несуществующего алиби.
Хочу сказать, что нужен сегодня очень мощный юридический фронт и одна из главных задач на этом фронте заставить государство-агрессор компенсировать ущерб нанесенный украинским гражданам, государству и бизнесу. В этом вопросе в очередной раз общественности пришлось брать инициативу на себя.
Так наша правозащитная организация "Сила права" разработала правовую стратегию и на практике смогла добиться принятия судами первых в истории украинского правосудия решений признающих факт российской военной агрессии и нанесения ущерба нашим гражданам.
Впереди большой путь, по которому мы… на котором мы вправе рассчитывать на поддержку государства, но на самом деле должны в большей степени опираться на собственные силы.
После года существования этого правительства и парламента, после вчерашнего позора в этом зале иллюзий, я думаю, что нет уже у никого. Наша общая задача добиться того чтобы в результате неизбежных досрочных выборов. Когда будет сформирован новый парламент в новой Верховной Раде был сформирован комитет по вопросам оккупированных прифронтовых территорий, проблема вынужденных переселенцев, который займется подготовкой законодательного обеспечения процесса деоккупации и реинтеграции…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вас завершуйте, будь ласка, 10 секунд.


СЕНЧЕНКО А.В. …и решение проблем переселенцев. Необходимо в структуре правительства создать специальные урядовый комитет во главе с вице-премьером, который должен, по сути, стать оперативным штабом по решению перечисленных… (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до виступу пані Віру Ястребову, голову громадської організації "Громадський контроль
Праці". І підготуватися до останнього виступу пану Сергію Морозову.


18:29:35
ЯСТРЕБОВА В.А.
Добрый вечер, уважаемые участники. К сожалению, выступаю в конце, поэтому остались немногие.
Я бы хотела обратить внимание ваше на такое конституционное право как труд, и закрепленной всеобщей декларацией прав человека статьей 23. Речь хочу вести об угольной отрасли, так как большинство шахт находится сейчас на оккупированной территории. Ситуация, которая там возникла, весьма напряжена. Зарплату не получают большинство шахтеров. Стоит отметить, что в этой отрасли как есть шахты, которые были в государственной собственности, так и в частной структуре "ДТЭК" и "Метинвест". Те, которые были в государственной собственности, шахтеров не высвободили по закону. То есть не предоставили им социальные гарантии. И говорить сегодня о том, что нам надо вносить какие-то предложения, я бы хотела внести единственное предложение, давайте тот механизм законный, который у нас есть, заставим работать. То есть будем придерживаться прав, которые даются КЗОТам. И одно из предложений, это будет то, что когда наши уважаемые народные депутаты будут голосовать за новый КЗОТ и принимать его окончательно в действие, пусть подумают об интересах, прежде всего трудящихся. Я понимаю, что нам сложно обеспечить механизм достойной работы на той территории, которая не подконтрольная украинской власти. Но возникают большие проблемы и на тех шахтах и угольных объединениях, которые находятся на территории Луганской и Донецкой области подконтрольной Украине. Это, например, "Лисичанскуголь".
Уже третий месяц шахтеры лисичанскугольного объединения не получают зарплату. Ни профсоюзные организации, ни руководство объединения не ставят в известность работников. Люди на пределе. Я хочу просто попросить вас, чтобы это не допускалось, так как когда все права попраны, право на восстание становится бесспорным. Спасибо, у меня все. (Оплески).


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
І запрошую до слова пана Сергія Морозова, голову громадської організації "Асоціація житлового будівництва переселенців".


18:32:12
МОРОЗОВ С.
Житлова спілка переселенцям гарантує всім, у кого терпіння досидіти до мого виступления, отримати постійно нове житло у Києві та по містах переселення.
А єдиною ефективною стратегією, я про це й буду казати, єдиною ефективною стратегією держави по забезпеченню житлом переселенців є масове будівництво нового житла, багатоквартирних будинків по бюджетним і малобюджетним проектам за найновітнішими будівельними технологіями, з екологічних та гіперенергозберігаючих матеріалів. І ця стратегія себе оправдала як у Грузії нещодавно, так і у нас в Україні. Приклад тому – будівництво місто Славутич.
Головним інвестором цього будівництва повинні стати ми самі, внутрішньо переміщені особи. За рахунок свій, за рахунок пільгового кредитування держави та державної допомоги, а також за рахунок пільгових іноземних кредитів, іноземної допомоги. Ефективність таких інвестицій забезпечується різким зниженням собівартості житла, за рахунок саме великого обсягу будівництва. Ті, хто знає, це дає. По-друге, вилучення корупційної складової вартості житла за землю. По-третє, створення об'єднань забудовників переселенців, які будуть замовниками, а також за рахунок будування спорудження інфраструктури та комунікацій на території, де споруджується житло для переселенців за счет держави. І це передбачено – мало хто читав – пунктом 11 тієї самої Державної комплексної програми підтримки переселенців.
Отже, ця програма є якраз інструментом реалізації. І це що вона прийнята заднім числом саме для того, щоб не залазити в бюджет за копійки. І це що вона прийнята, три місяці лежала у Яценюка під сукном, і вона прийнята скоріш за все за тиском міжнародних якихось установ, а не за його волею, саме під кінець місяця. Все одно яка б вона не була, але її можна почати виконувати зараз навіть без грошей. І це можна на протязі одного року. Гроші… аж десь у грудні місяці 2016 року, якщо начати.
Моє… Але як реалізувати цей проект на житло. Я советую, хто приїхав з регіонів, раджу, щоб ви зробили так, як ми у Києві. Треба… і на парламентських слуханнях я пропоную, щоб за резолюцією, якої тут нема, а ми подавали в деякі групи, які готовили, подавали це… пропозицію на парламентських слуханнях, щоб рекомендували виконавчим органам влади зробити помісячні плани виконання цієї комплексної державної програми. Бо ми стикнулися з тим, що до…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка, завершуйте.


МОРОЗОВ С. Він на рік дається, звіт по програмі – поквартально, і нам чиновники в КМДА сказали, нас ніхто не заставляє поквартально план розбивати. Отже, вони можуть… (Оплески)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Завершіть, будь ласка.
Я зараз є в такому складному становищі. Я знаю, тут звернулося дуже багато людей. І я можу лише звернутися за цих обставин до комітету. Я хочу, щоби ці люди були почуті, бо якщо ми зараз підемо... Це є люди, які звернулися із проханням виступити. Якщо ми зараз підемо ще по 3 хвилини, то це ще, щонайменше, година. І я би провела залюбки цей час з вами і почула вас, дала можливість вам бути вислуханими. В мене вже 35 хвилин також чекають люди для того, щоб я з ними працювала.
І я передаю цю всю інформацію до комітету. Так само тут є пропозиції і звернення, причому багато звернень є дуже цікавих. І, як на мене, повинні бути взяті до уваги комітетом також. Є звернення стосовно людей, які... Я просто мушу це, зокрема, зазначити, це звернення про те, що в Старобільську утримуються люди в СІЗО. Я би просила, щоби надіслали інформацію і також з координатами, хто це звернувся, щоб надіслали на моє ім'я, чи на ім'я голови комітету, чи на обидва імені, але разом із матеріалами, тобто ті, які є, для того, щоби можна було якісь дії вчиняти стосовно цього.
І зараз я запрошую із заключною, із заключним виступом пана голову комітету Григорія Немирю.


18:37:28
НЕМИРЯ Г.М.
Спасибо, Оксана. Знаете, я просто хочу коллегам, которые присутствуют в зале, были здесь или смотрят сейчас наши слушания по телевидению, сказать, сколько зарегистрировалось просто для того, чтобы поучаствовать в слушаниях – 828 человек. Выступило у нас сегодня, за моим подсчетом, 45 человек. Еще больше хотели выступить. Что это говорит? Что есть проблема, люди хотят говорить и очень важно, чтобы их услышали. Я об этом говорил в своем вступительном слове. Это первые парламентские слушания, которые посвящены этой проблематике и очень важно, что они сейчас состоялись.
О чем шла речь? О проблемах, которые любого человека волнуют: жилье, медицина, учеба, работа. Но те проблемы, которые волнуют любого человека, для вынужденых переселенцев они намного острее, потому что они выехали, у них нет привычного обитания. И поэтому в этом случае этим проблемам нужно уделять особое внимание. И я думаю, что то о чем шла речь, это будет услышано.
С точки зрения комитета хочу сказать, что мы планируем комитеты в расширенном составе. Вы видели выступления моих коллег народных депутатов из разных фракций, которые не являются членами комитета. Мы планируем выездное заседание в апреле. Будем тесно сотрудничать с теми коллегами, которые выступали, для того чтобы тоже на месте увидеть эти проблемы и помочь их решить. Не просто поставить еще одну "галочку".
О чем еще шла речь? Свобода передвижения и вообще отношение к людям, которые такие же граждане Украины и ничем не провинились, как те, которые, возможно, живут в других местах. То чувство унижения, чувство второсортности, чувство, когда к тебе не потому, что ты что-то сделал или не сделал, а потому что ты просто оттуда, относятся и унижают, речь шла о пересечении этой линии. Мы слышали об этом и слышим сто раз. Но это продолжается. Я думаю, это тоже проблема, которая – нельзя делать вид, что что-то там улучшилось, ее нужно решать. Поэтому я хотел бы поблагодарить всех, которые смогли выступить, которые хотели, но смогли выступить, и сказать, что все предложения, которые вы сказали здесь и которые можете направлять, вы можете их направлять, и у вас в материалах есть этот адрес, я повторю его: фамилия…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.


НЕМИРЯ Г.М. Symon.rada.gov.ua. Можете почтой направлять, если кому-то нет возможности использовать секретариаты. Мы обязательно эти предложения рассмотрим и учтем.
И я хотел бы также обратиться к святым отцам, которые тут присутствовали, представители церквей. Вы знаете, к нам обращались тоже с просьбойвыступить.
Вы… очень важное я хотел бы вам… поблагодарить вас, что вы от первого… от первой минуты до последней остались здесь и слушали то, что говорят люди. Не так, как многие из той ложи, которые пришли и ушли. А вы остались и слушали. И я надеюсь, что… (Оплески) …то, о чем шла речь, независимо от того, мы из Донецка, из Луганска, из Львова, Ивано-Франковска, Одессы, Киева или еще откуда-то, у нас есть общая родина – Украина.
Слава Украине! (Оплески)


18:42:15
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви дозволите все-таки, щоб я завершила. Я би просила все-таки трошечки вашого терпіння.
З одного боку, ви всі наполягаєте на тому, аби мати можливість виступити. З іншого боку, ви з нетерпінням чекаєте моменту для того, щоб (завершити,) залишити зал. Я хочу вам сказати, що парламентські слухання – це не панацея. Я знаю, я погоджуюся з тим. І багато, напевно, хто це відчули, що тут не достатньо звучало від самих,.. від самих переселенців. Але, напевно, добре було те, що прозвучало і від людей, і від окремих депутатів, що вирішувати треба причину. Добре дуже, що тут прозвучало те, що є реальністю: що є війна, яку треба визнати, що є окупацію, яку потрібно визнати. І я думаю, що це би мало бути початком.
Я також хочу, я дуже хочу відреагувати на кілька речей, які звучали. Я хочу реагувати на позицію уряду, який досі звинувачує у всьому Росію. Можна довго звинувачувати Росію, але Росія така, як вона є. А ми, ховаючись за агресією Росії, не вчиняємо дуже важливих дій.
Я також хочу звернутися до представників міжнародних організацій, тут зараз залишилася тільки пані Фіона від ООН, але, ви знаєте, так, можна звинувачувати чи висловлювати претензії до України про те, що Україна не достатньо дбає про захист своїх громадян, які є сьогодні на підконтрольній території… на території, яка підконтрольна Україні, і, можливо, є вздовж лінії зіткнення. Але, скажіть, будь ласка, чи готова ООН визнати окупацію Донбасу? От з того треба починати. (Оплески)
І я думаю, що якби Організація Об'єднаний Націй і так само як Євросоюз, і так само як Рада Європи вимовили би це слово, що Донбас є окупованим, це дало б нам зовсім інші інструменти для захисту прав своїх людей. І я думаю, що треба просто починати зустрічатися з реальністю і назвати речі своїми іменами, тоді ми знайдемо і правильні рішення.
Ще раз дякую. Знаю, що всі не були вислухані, але вчимося працювати разом далі. До побачення.Олександр Кривенко, координатор програм Благодійного фонду "Сопричастя", християнин, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
http://oleksandrkryvenko.tumblr.com/
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Посилання: Олександр Кривенко. Голос мирних громадян - мешканців Донбасу та Криму прозвучав у стінах Парламенту: стенограма Парламентських слухань. 18.02.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/02/blog-post_78.html
За матеріалами: rada.gov.ua
Донбас, Україна, Крим, ВПО, Європа, права, окупація, АТО, Сироїд, Парламент, слухання, Росія, Порошенко, житло
#Донбас #Крим #сім'я #Україна #ВПО #права #Європа #житло #окупація #АТО #Сироїд #Парламент #слухання #Росія #Порошенко

Опубліковано a-kryvenko о 13:57 Немає коментарів:

Мітки: АТО, ВПО, Донбас, Європа, житло, Крим, Лутковська, окупація, Парламент, Порошенко, права, Росія,слухання, Україна