понедельник, 19 октября 2015 г.

Митрополит Мокшицький про актуальність теперішнього Синоду Єпископів (аудіо)



Митрополит Мокшицький про актуальність теперішнього Синоду Єпископів

"У перерві між засіданнями мовних груп, які обговорюють підсумки дискусій в залі Синоду Єпископів, наш редактор о. Теодосій Грень, ЧСВВ, мав нагоду зустрітися з архиєпископом Мечиславом Мокшицьким, Львівським Митрополитом латинського обряду, що представляє Конференцію Римо-Католицьких Єпископів в Україні, який поділився своїми думками з нашими слухачами", які можна почути тут:

http://bit.ly/1RY2oRz

Мир вам!

Олександр Кривенко
римо-католик, юрист, журналіст-розслідувач, правозахисник, благочинець, м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com Блог facebook twitter google+ instagram vk instagram

Постійне посилання: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2015/10/blog-post_64.html або http://bit.ly/1W72dJx





Корисні посилання

Корисні посилання

Офіційна веб-сторінка УГКЦ
http://www.ugcc.org.ua/
Український Католицький Університет
http://www.ucu.edu.ua/

Комісія у справах мирян УГКЦ
http://www.laityugcc.org.ua/

Видавництво "Свічадо"
http://www.svichado.com/

Журнал "Патріярхат", інтернет-версія
http://www.patriyarkhat.org.ua/

Релігійно-інформаційна служба України
http://www.risu.org.ua/

ДивенСвіт - Проект Комісії у справах молодіУкраїнської Греко-Католицької Церкви.
http://dyvensvit.org/

I. УГКЦ в Україні
Структура Української Греко-Католицької Церкви
Парафії УГКЦ
Комісії УГКЦ
Капеланство УГКЦ
Монашество УГКЦ

II. УГКЦ за кордоном
УГКЦ в Австралії
УГКЦ в Австрії
УГКЦ в Канаді
УГКЦ в Італії
УГКЦ в Польщі
УГКЦ в Росії

III. Навчальні заклади Української Греко-Католицької Церкви.

IV. Наукові установи.

V. Організації.

VI. ЗМІ про релігійне життя.

VII. Духовність.

VIII. Молодіжні спільноти.

воскресенье, 18 октября 2015 г.

Папа: Кожен охрищений покликаний бути каналом Божої любові для ближніх

Папа: Кожен охрищений покликаний бути каналом Божої любові для ближніх

- RV
18/10/2015 12:30
Існує несумісність між розумінням влади згідно з критеріями світу та смиренним служінням, яким повинна відзначатися влада згідно з прикладом Ісуса, несумісність між амбіціями та наслідуванням Христа. Про це навчав Папа Франциск, коментуючи біблійні уривки, що були прочитані під час урочистої Святої Меси, яку він очолив у неділю, 18 жовтня 2015 р., з нагоди проголошення святими італійського священика о. Вінченцо Ґроссі, іспанської черниці с. Марії від Непорочного Зачаття і французької подружньої пари Луї та Марі-Зелі Мартен, батьків святої Терені від Дитятка Ісуса.
«Біблійні читання представляють нам сьогодні тему служіння та кличуть до наслідування Ісуса дорогою покори та хреста», – сказав Святіший Отець на початку проповіді, вказуючи на те, що уривок з Книги Ісаї представляє профіль Господнього Слуги, який «є експертом у стражданні», «веде до сповнення Божого задуму через мовчазну і покірну присутність та через своє терпіння». Ці пророцтва здійснилися в Ісусі, Який є отим «Господнім Слугою», в Його смерті та воскресінні.
А в уривку з Євангелії від Марка розповідалося про те, як мати апостолів Якова та Івана запобігала в Ісуса почесного становища для своїх синів. Їхні спонуки, за словами Папи, були «забруднені мріями світської самореалізації». Христос, натомість, запитуючи їх про те, чи вони готові «випити Його чашу», запевняє їм можливість «поєднатися з Його долею страждання, але не гарантуючи почесних місць». «Його відповідь, – зауважив Святіший Отець, – є запрошенням іти за Ним дорогою любові та служіння, відкидаючи світську спокусу шукати перших місць та командувати іншими».
Перед обличчям людей, які «домагаються влади й успіху» Ісус «вказує на служіння, як на спосіб виконання влади у християнській спільноті». Як приклад, Він подає Себе Самого: «Також і Син Чоловічий не прийшов у світ, що Йому служили, але щоб послужити та віддати Своє життя, як викуп за багатьох». Папа пояснив, що у старозавітній традиції Син Чоловічий – це той, хто отримав від Бога «силу, славу і царство». «Ісус, – додав він, – наповнює новим сенсом цей образ і уточнює, що Він має владу, як слуга, славу – як здатність до пониження, царську владу – як готовність до повного віддання Свого життя».
«Існує несумісність між способом розуміння влади згідно зі світськими критеріями та покірним смиренням, яким повинна позначатися влада згідно з навчанням і прикладом Ісуса, – сказав Святіший Отець. – Несумісність між амбіціями, кар’єризмом та наслідуванням Христа; несумісність між почестями, успіхом, славою, земними тріумфами та логікою розп’ятого Христа. Існує, натомість, сумісність між Ісусом, “експертом терміння” та нашими стражданнями».
На цю останню вказує святий Павло у Посланні до Євреїв, представляючи Христа, як первосвященика, Який розділив з нами наш людський стан у повноті, в усьому, крім гріха: «Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха». «Кожен з нас, будучи охрищеним – підкреслив у цьому контексті Папа, – зі свого боку також бере участь у Христовому священстві: миряни – у загальному священстві, священики – у службовому». А це означає, що всі покликані бути «каналами Його любові та співчуття» для ближніх, особливо тих, які страждають.
Далі Наступник святого Петра згадав постаті канонізованих цього дня святих, зазначаючи, що «вони з надзвичайними покорою та любов’ю постійно служили ближнім, наслідуючи Вчителя». «Світле свідчення цих нових святих, – підсумував Папа, – спонукає нас бути витривалими на дорозі радісного служіння ближнім, уповаючи на Божу допомогу й на Материнський захист Марії. Вони сьогодні у небі чувають над нами та підтримують нас своїм могутнім заступництвом».
Джерело: http://bit.ly/1LY408J

суббота, 17 октября 2015 г.

Синодальна Церква – це Церква слухання

Синодальна Церква – це Церква слухання

Папа Франциск про значення синодальності у Церкві та для світу


17/10/2015 16:53

Церква та Синод – це два синоніми, тому що Церква є нічим іншим, як спільним шляхом вперед Божого люду. Про це та про інші аспекти синодальності говорив Папа Франциск, виступаючи під час урочистої академії у Ватикані з нагоди 50-річчя встановлення Папою Павлом VI ватиканського Синоду Єпископів. Святкова понад тригодинна зустріч відбулася 17 жовтня 2015 р. у залі Павла VI у Ватикані і під час неї виступили Генеральний Секретар Синоду Єпископів та кардинали, які представляли всі континенти світу.

У промові, яку оглядачі окреслили, як одну з найважливіших в його понтифікаті, Святіший Отець підкреслив, що у «синодальній Церкві також і Петрове служіння може отримати більше світла», закликаючи до «здорової децентралізації», адже Папа не повинен заміняти місцеві єпископати у розпізнаванні викликів, які притаманні їхнім теренам.

Слово «синод» етимологічно означає «разом прямувати вперед». За словами Святішого Отця, від Другого Ватиканського Собору до актуального Синоду про сім’ю «ми дедалі глибше досвідчували необхідність та красу шляху, здійсненого разом». І саме тому, від початків свого понтифікату, він намагається належно оцінити синод, «який становить одну з найцінніших спадщин» Собору.

Папа пригадав, що його блаженний попередник Павло VI задумував ватиканський Синод, як «відтворення картини вселенського собору, відображення його духа та методу», а святий Іван Павло ІІ дбав про те, щоб «колегіальна душпастирська відповідальність» могла «якнайповніше виразитися під час Синоду».

«І ми повинні далі прямувати цим шляхом, – сказав теперішній Наступник святого Петра. – Світ, в якому ми живемо і який покликані любити та йому служити, незважаючи на його протиріччя, вимагає від Церкви посилення спільних зусиль в усіх сферах її місії. І саме шлях синодальності є тим шляхом, якого Бог очікує від Церкви третього тисячоріччя. Те, чого Господь від нас очікує, деякою мірою вже вміщено у слові “Синод”. Спільно прямувати вперед – миряни, пастирі та Єпископ Риму – це поняття легко висловити, але не так легко впровадити у життя».

Святіший Отець звернув увагу на «чуття», яке має Божий люд в розпізнаванні «нових шляхів, які Господь відкриває перед Церквою». Силою Божого помазання він є святим та «непомильним in credendo (в акті віри)», і саме цим керувався Глава Католицької Церкви «висловивши побажання, щоб у приготуванні подвійної синодальної зустрічі на тему сім’ї відбулися консультації з Божим людом».

«Очевидно, – зауважив Папа, – така консультація жодним чином не вичерпує можливостей почути sensus fidei (відчуття віри). Але чи ж було б можливим говорити про сім’ю, не вислухавши родини, не почувши їхніх радощів та сподівань, болів та тривог? Завдяки відповідям на два опитувальники, надіслані місцевим Церквам, ми мали змогу почути принаймні деякі з них щодо питань, які стосуються їх зблизька і щодо яких вони мають що сказати».

«Синодальна Церква – це Церква слухання, усвідомлюючи, що слухати, це “щось більше, ніж чути”. Це слухання є взаємним, в якому кожен може чогось навчитися. Вірний люд, Єпископський збір та Єпископ Риму – кожен слухаючи іншого та всі разом – Святого Духа», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що Синод Єпископів є «точкою збігу цього динамізму слухання на всіх рівнях життя Церкви»: синодальний шлях розпочинається слуханням Божого люду та прямує далі через слухання пастирів.

«Як Отці Синоду, єпископи діють, як справжні охоронці, тлумачі та свідки віри всієї Церкви, яку повинні вміти розрізнити у часто мінливих потоках громадської думки», – вів далі Папа, завершуючи цю думку пригадкою про те, що «кульмінацією синодального шляху є слухання Єпископа Риму, покликаного висловлюватися, як “Пастир й Учитель всіх християн”: не на основі власних переконань, але як найвищий свідок віри всієї Церкви». А тому той факт, що синод діє «cum Petro et sub Petro» (з Петром та під проводом Петра), «не є обмеженням свободи, але гарантією єдності».

За словами Наступника святого Петра, «синодальність, як установчий вимір Церкви», допомагає нам краще зрозуміти суть ієрархічного служіння. Адже якщо зрозуміємо слова святого Івана Золотоустого, що «Церква і Синод –це синоніми», тому що Церква – це ніщо інше, як «спільний шлях Божого стада стежками історії», то зрозуміємо також, що «всередині неї ніхто не може бути піднесений понад інших».

Пригадавши, що Ісус установив Церкву, «поставивши на її чолі апостольський збір, в якому святий Петро є скелею», Святіший Отець підкреслив, що у цій Церкві, як у «перевернутій піраміді» вершина перебуває під основою, і саме тому «тих, хто здійснює владу, називаємо служителями». І в такій перспективі Наступник святого Петра є ніким іншим, як «слугою слуг Божих». «Ніколи не забуваймо,– наголосив Папа Франциск, – про те, що для Ісусових учнів учора, сьогодні і назавжди єдиною владою є влада служіння, єдиною силою є сила хреста».

Далі Глава Католицької Церкви сказав кілька слів про різні рівні синодальності, зазначаючи, що першим є рівень місцевої Церкви – єпархії чи дієцезії, в яких також повинні діяти «органи сопричастя», які безпосередньо зв’язані з Божим любов та його проблемами. І оскільки не є слушним, «аби Папа заміняв місцеві єпископати» в окресленні проблем на їхніх територіях, існує необхідність «здійснення здорової децентралізації».

Зібрання Синоду Єпископів у Ватикані є вираженням синодальності на рівні Вселенської Церкви. А завдання «будувати синодальну Церкву» є, за словами Святішого Отця, «місією, до якої ми всі покликані», яка також носить у собі «екуменічні наслідки».

«Я переконаний, – сказав Глава Католицької Церкви, – що в синодальній Церкві зможе краще висвітлитися також і здійснення Петрової першості. Папа не стоїть сам понад Церквою, але всередині неї, як охрищений між охрищеними, а всередині єпископського збору – як єпископ між єпископами, покликаний, одночасно, як Наступник апостола Петра, керувати Церквою Риму, яка в любові очолює всі Церкви».

На завершення Святіший Отець також звернув увагу на суспільний і загальнолюдський вимір «синодальної Церкви». «Як Церква, що прямує вперед разом з людьми, беручи участь у перипетіях історії, спричиняємося до зростання мрії про те, що відкриття непорушної гідності народів та служіння, як характеристика влади, зможуть допомогти і громадянському суспільству зростати у справедливості та братерстві, породжуючи кращий і достойніший людини світ для поколінь, які прийдуть після нас».

Джерело: http://bit.ly/1MAUzg5
Першоджерело: http://bit.ly/1W3a6j8