четверг, 31 марта 2016 г.

Жива парафія УГКЦ у Фастові: греко-католицький досвід

Жива парафія УГКЦ у Фастові: греко-католицький досвід
До парафії Святого Димитрія УГКЦ в місті Фастів ми приїхали в неділю, - розповідає
Оксана Климончук. - Це була перша неділя Великого посту, яку ще називають Неділею православ’я.

Піст і милосердя

У центральній Україні після двохсотрічного забуття Греко-Католицька Церква відроджує своє служіння. Тутешні молоді парафії – щирі й активні. Люди приходять до них не просто так, за традицією, бо всі ходять до церкви, а через якийсь власний досвід, особисті переживання.

Греко-католицький храм у Фастові свого часу переробили з лазні. Люди й досі називають це місце лазнею. Проте і зовні, і всередині будова виглядає як повноцінна церква. Навколо храму чисто й охайно.

Літургія починається о 10.00, а перед тим настоятель храму отець Віталій Марцинюк служить Утреню і сповідає охочих. Настоятелеві допомагає отець Олег Лучка.

До десятої до храму набивається стільки людей – справді як у лазні.

– Сьогодні свята Церква відзначає Неділю православ’я, – промовляє священик під час проповіді, – день перемоги правдивої віри над поганством, над усім тим, що вдиралося в Церкву, аби осквернити її науку. Сьогодні ми особливо вшановуємо ікону...

Священик наголошує на важливості підготовки до Великодня.

– Найкраща підготовка – це сповідь. Заохочую також усіх брати участь у церковних молитвах, читати Святе Письмо, щоб цими маленькими кроками дійти до світлого свята Воскресіння. Піст – особливий час, коли ми маємо звертати увагу не на те, що їмо, а на те, що робимо, як говоримо і як думаємо. Ми повинні дбати, щоб усе в нас було добре, відповідно до Божого закону і Божих заповідей. Але найважливіше – наше милосердя.

Протягом Великого посту, каже отець, парафія приділятиме милосердю особливу увагу. Цього тижня о. Віталій з парафіянами відвідували бідні родини, возили гостинці від громади.

– Ми можемо утримуватися від м’яса, – наголошує він, – а хтось не має шматка хліба. Тому поділімося... Це буде найкращий піст у нашому житті.

Говорячи про ікону, священик просить пам’ятати, що найдосконаліша ікона – людина.

– Ми часто можемо шанувати ікону, а людину ні. Часто можемо до ікони молитися, а своїх рідних зневажати, ненавидіти. Задумаймося над цим...

Парафіяни підносять ікони для освячення. Завершивши Літургію, отець освячує їх та благословляє. У храмі залишається спільнота «Матері в молитві». Моляться про своє…

Отець іде займатися з дітьми – проводить катехизацію.

«У цій Церкві є Бог»

Поки священик розповідає малим парафіянам про значення ікони, ми спілкуємося з дорослими… Що їх сюди привело?

– Тут я знайшла спокій у душі, – розповідає пані Лідія Зозуляк, родом з Київщини. – Завжди виходжу з храму зовсім іншою людиною, зі спокоєм. А людина приходить туди, де добре її душі. Я тут слухаю Боже Слово. Чую про своє, українське… Отці озвучують те, що в мене на серці, вони вміють це гарно висловити…

Тамару Смирнову до храму Святого Димитрія привів син.

– Якось хлопець поїхав у літній табір з отцем, а повернувся звідти зовсім іншою людиною, став спокійний, почав співати. У цій Церкві є Бог. Почувши хоча б раз проповідь отця Віталія, ще раз не можеш не прийти, – ділиться пані Тамара.

Її сина можна назвати вихованцем отця Віталія, адже саме завдяки священикові він став одним із перших студентів Київської духовної семінарії. Загалом отець має трьох місцевих вихованців, які вступили до семінарії.

Доглядати за храмом допомагає отцеві пані Тая – корінна росіянка. Спілкується російською мовою. До Греко-Католицької Церкви прийшла ще в 90-х роках. Відтоді є ревною греко-католичкою.

– Тут я отримала благодать, – ділиться жінка. – Дуже люблю цю Церкву. Тут прибираю, вирощую квіти… Приходжу й кажу: Господи, допоможи мені! І в мене все гарно виходить. Спробувала ходити до інших церков, але там багато політики. Мені це не підходить. А тут мій другий дім. Я тут щодня.

Головне – ділитися з ближніми

Священик працює з дітьми в сусідній кімнаті. Тут різновікова група – від малечі, яка ледве кілька слів знає, до школярів. Отець Віталій підбирає доступну дітям мову, пригощає їх печивом.

– Але поки що не можна їсти. Спершу розмовляємо, – каже він.

Сьогодні мова йде про друзів: що таке дружба, як важливо не зраджувати друга. І найголовніше – найбільшим нашим другом є Ісус Христос. Діти добре орієнтуються, хто такі апостоли, скільки їх було і що Юда – зрадник… Кожен на аркуші паперу записує імена своїх друзів. Отець Віталій грає на гітарі, діти співають. У священика гарний голос. У Київській духовній семінарії він викладає спів.

«Як шукати маю Бога, де Його знайти. Поможи зустріть Ісуса і з Ним разом йти», – лунають слова пісні.

Хтось із дітей написав лише одне ім’я.

– Нічого, Ісус твій друг! Він найкращий друг, який ніколи не зрадить, – каже священик.

Наприкінці він роздає цукерки, але навчає, що треба ділитися. Тож діти беруть цукерки і для себе, і для мами з татом, і для бабусі з дідусем, і песикові з котиком…

– Так Церква може розоритися, – жартує священик.

«Відкриваємо людям свої обійми»

Після катехизації вирушаємо з отцем Віталієм до Фастівського дитячого будинку. Дорогою розмовляємо, що таке жива парафія.

– У моєму розумінні це така парафія, де є місце для кожної людини. У такій парафії люди почуваються потрібними не лише Церкві, а й Богові. У кожної людини свій шлях до Бога. Ці шляхи можуть бути різними. Але наскільки ми можемо прийняти її в спільноті, настільки та людина відкривається і стає живою. Парафія може бути живою в тому плані, що має богослужіння, спільноти… Це все в нас є. Але також важливо, щоб люди в нас були живими, були свідками живого Бога, пережили зустріч із живим Христом і старалися жити Ним.

– Коли людина приходить до спільноти, що ви робите, аби вона залишилася в ній?

– Відкриваємо їй свої обійми й допомагаємо зрозуміти, що Бог її любить… Кожна людина приходить із чимось своїм. Це певний клубочок життя. Багато людей приходять зранені, їхні душі зболені, і вони потребують якоїсь духовної терапії, яку очікують від Бога. Ми, як християни, намагаємося пригорнути їх до себе і вони залишаються в нашій спільноті.

У більшості людей розуміння храму таке, що можна прийти туди, коли є потреба, помолитися, поставити свічку – і піти. А ми хочемо показати, що Церква – це також спільнота.

– Що ви розумієте під спільнотою?

– Ми розробляємо план на весь рік. Потім намагаємося виконати цей план у тому, аби наша парафія діяла як внутрішньо, так і зовнішньо. Наприклад, цього року ми мали коляду, вертеп у Будинку культури Фастова. Ми повністю представляли життя нашої громади… І багато людей для себе відкрили нашу Церкву.

Недавно їздили до Канева на прощу. Разом із нашими парафіянами поїхали просто місцеві. Дорогою ми проспівали багато пісень: повстанських, про маму… Спілкувалися. Люди відчули дух нашої спільноти і цієї неділі до громади вже прийшло двоє нових людей. Ось незабаром у нашій парафії будуть реколекції. Буде соборування: семеро священиків соборуватимуть. Теж прийдуть нові люди.

Раз на рік ми маємо парафіяльний день. Цей день ми ділимо на дві частини. Одна частина – ми кудись їдемо, на прощу чи просто… Торік, скажімо, їздили до Батурина, а цього року плануємо до Чигирина. Друга частина – ідемо до лісу на своєрідний духовний пікнік. Люди беруть із собою дітей. Співаємо пісень, спілкуємося… І це так гарно виходить. Ми вже робимо таке кілька років поспіль.

Постійно проводимо акції милосердя. Ось цього року відвідували малозабезпечені родини в місті і в районі.

– А як ви їх шукали?

– Ми, як громада, уже десять років співпрацюємо з фастівськими соціальними службами, з Карітасом. До малозабезпечених ми не їдемо з порожніми руками, та водночас намагаємося подати їм Боже Слово.

Кожного літа при парафії проводяться веселі канікули з Богом і літні табори. Я це беру на себе, формую духовну програму. Також беру своїх дітей…

Творчість і духовна їжа

…Заходимо в дитячий будинок. Нині тут усього десять дітей. Раніше було більше, та вже повиростали. Деякі з колишніх вихованців уже ходять до храму зі своїми малими.

Сьогодні в дітей «гурток творчості». Отець зав’язує невимушене спілкування. Крім гостинців, дає дітям трохи духовної їжі: розповідає, що сьогодні за день. Наголошує, що Бог їх любить, що Бог милосердний.

Далі запрошує хлопців пограти в один із днів у футбол. Буде одна команда з парафії, вони - друга. Діти з радістю погоджуються.

Від директора дитячого будинку Віталія Сардака дізнаємося, що отець Віталій тут частий гість. Він нерідко запрошує сиріт на якісь святкування, у дитячі табори…

– Діти привчені до спілкування з Церквою, – каже пан Віталій, – але ми їм не нав’язуємо цього. Вони самі хочуть.

У парафії організовують прощі як для дорослих, так і для дітей, на які також запрошують дітей із сиротинця.

…Отець Віталій очолює молодіжну комісію в Київській архиєпархії. Тож активно працює з молоддю. У результаті його виховання троє хлопців пішли вчитися до семінарії, а дві дівчини… вийшли заміж за майбутніх священиків.

– Про що розмовляєте з молоддю?

– Вони мені самі анонсують, що хочуть почути. Багато цікавляться стосунками між хлопцем і дівчиною: що можна, а що ні. Мені на веселих канікулах завжди потрібна допомога. Я намагався виховати молодих так, щоб вони мені допомагали з дітьми. Посилав їх на курси аніматорів, щоб вони хоч трішки чогось навчилися. Коли діти підростають, то стають помічниками аніматорів.

***

Отець Віталій Марцинюк і на офіційному рівні у Фастові представляє УГКЦ. Бере участь у всіх офіційних заходах міста.

З його ініціативи у Фастові перейменували вулицю на честь Андрея Шептицького. Зараз у місті проходитиме виставка, присвячена Митрополитові.

Священик тут служить уже десять років. За кілька років завоював серед людей авторитет.

Однією з «фішок», що сприяють залученню нових парафіян, отець вважає спільні поїздки.

– Уже багато куди їздили з парафіянами – до Італії, Меджугор’я, Ізраїлю. Я завжди беру в поїздку двадцять відсотків людей з-поза парафії. І багато з тих, хто їздив, скажімо, в Італію, потім прийшли до храму.

За матеріалами: news.ugcc.ua

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com


Посилання: Олександр Кривенко. Жива парафія УГКЦ у Фастові: греко-католицький досвід. 31.03.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_31.html

среда, 30 марта 2016 г.

Университет Риджент обучает украинских травмотерапевтов с Божьей помощью

Университет Риджент обучает украинских травмотерапевтов с Божьей помощью
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_30.html
Американский университет Риджент (Regent University, Virginia Beach, USA), Украинская евангельская теологическая семинария (УЕТС) и Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко совместно впервые в Украине открыли постдипломную сертификационную программу подготовки травматерапевтов. Трехмодульный курс продолжительностью 15 месяцев включает комплексную подготовку специалистов и их практику под наблюдением квалифицированных наставников-супервизоров.

«Эту идею подала моя коллега-украинка доктор Запорожец. Получилось совпадение, что я приехал читать эту тему, и к ней был интерес из-за событий в Украине, — делится впечатлениями преподаватель первого модуля программы Мэрилл Риз. — Очень много людей после занятий подходили, задавали вопросы, масса людей просили провести с ними консультации, и мы могли работать 24 часа в сутки».

Меррилл Риз – обладатель докторской степени в области образования и подготовки консультантов, лицензированный консультант LPC, магистр психологического консультирования, сертифицированный травматолог Академии травматологии «Зеленый Крест» доцент и сокоординатор Центра изучения травмы университета Риджент (Regent University USA).

В Украине огромная потребность в этом материале. В связи с военными действиями, тысячи людей потеряли своих близких, более полутора миллионов вынуждено оставили дома. С вопросами травмы сегодня сталкивается каждый волонтер, капеллан, служитель поместной церкви или специалист-психолог.

«Конечной целью будет организация центра по работе с людьми, которые пережили какие-либо травмирующие события, — рассказывает Мэрилл Риз. — А наша конечная цель – чтобы мы постепенно вышли из этого проекта, чтобы он работал самостоятельно. Я — человек веры, и я верю, что Бог так подготовил и создал все условия, чтоб именно сейчас такой центр мог возникнуть, этот тренинг мог быть проведен и люди могли быть подготовлены».

Травмотерапия объединяет комплекс методов, которые помогают освободиться от болезненного возвращение в прошлое людей с травматическим опытом, а также восстанавливают внутренние ресурсы человека, имеющего психологическую травму и помогают ему принять себя и осознать «здесь-и-сейчас».

«В структуре программы — а она комплексная — есть те ответы на вопросы, которые у меня возникли в работе, — рассказывает киевский психолог, тренер, коучер Анна Громова. — Сейчас чаще появляются запросы на травматерапию. Либо возвращаются ребята (из АТО), либо их жёны приходят, потому что сами не могут справиться. Либо происходит то, что психологи называют «вторичной ретравматизацией».

«Тема эта очень интересует поскольку я живу в прифронтовой зоне, очень много детей-переселенцев. Дети травмированы, и в целом общество травмировано. Здесь ты слушаешь, сопоставляешь, как ты делал и как рекомендует ученый. Нахожу очень, очень и очень полезные вещи», — рассказывает детский и семейный психолог с 20-летним стажем из г. Запорожья Светлана Бородец.

«Этот курс для профессионалов расставляет опорные точки в том, что мы и так делаем, для сопутствующих людей — капелланов, консультантов — это введение в травмотерапию, ну и для интересующихся людей это возможность проверить себя, понять, эта сфера для меня или нет?» — делится психолог, травмотерапевт из Киева Ксения Виттенберг.

«Сотрудничество очень приятно, очень нужное и происходит вовремя. Последних полтора года — не смотря, это Россия или Украина — мы все пережили травму», — комментирует президент Ассоциации «Еммануил» Стив Вебер, присутствующий на одной из учебных сессий.

Среди 70-ти студентов — практикующие психологи и психиатры, преподаватели, волонтёры различных служб помощи пострадавшим в военных действиях. Самая большая группа — 9 человек — консультанты линии доверия «Доброе слово» Ассоциации «Еммануил».

«Мы очень рады возможности быть здесь на семинаре потому что это внесёт существенный вклад в наш уровень нашей консультативной подготовки и способности помогать. Сегодня существует огромный запрос на психологическую помощь людям, пережившим травму. И этот семинар — один из тех, который поможет нам утвердиться в том, что мы специалисты в данном направлении», — рассказывает Инна Черепова, руководитель линии доверия «Доброе слово».

Ко второму модулю готовятся 18 студентов с высшим психологическим образованием. У них впереди лекции и 120 часов практики под индивидуальным наставничеством супервизоров.
В свою очередь, представители Университета Риджент также говорят о желании развивать сотрудничество с Украиной в сфере образования.

По материалам: Мировые Христианские Новости
Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, інструктор з інформування про мінну небезпеку, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko

Додаткові матеріали: 2016040108.MHN_350-300316-5_HD720p.mp4
2016040109.MHN_350-300316-5_audio.mp3




воскресенье, 27 марта 2016 г.

Парафіяльні оголошення. Неділя Воскресіння Господнього (27.03.2016)

Парафіяльні оголошення. Неділя Воскресіння Господнього (27.03.2016)
На світлині Блажей Суска (Błażej Suska)

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/27032016.html
1.Від щирого серця вітаємо усіх зі Святом Воскресіння Господнього і бажаємо перш за все міцної віри в цю істину.

2.Пам’ятаймо у своїх молитвах про братів православних, котрі готуються до святкування Пасхи у найближчу неділю (тут автор, певно, помилився: Великдень у православних, як і в греко-католиків - 1 травня ц.р. - Прим. О.К.)

3.Наступну неділю збираємо пожертву на закінчення будівництва верхнього храму.Дякуємо за вашу допомогу.

4.Наступна неділя – ІІ неділя Пасхального Періоду, тобто Неділя Милосердя Божого.

5.Дякую усім парафіяльним спільнотам за таке чудове свідчення віри, тобто за Вашу присутність біля Господньої темниці і Господнього Гробу у Великий Четвер, Велику П’ятницю та Велику Суботу. Особливим чином дякую УСІМ і КОЖНОМУ за заанґажування в приготування Літургій протягом цих днів.

6.У суботу, 2 квітня, на Лісовому Кладовищі відбудуться «Проводи» тобто молитва за померлих. О год. 11.00 біля входу з правої сторони відправимо Святу Службу Божу за наших батьків, родичів, близьких та за усіх померлих. З розкладом щодо «проводів» на інших київських кладовищах можна ознайомитися на дошці оголошень.

7.Дякуємо братам й сестрам зі спільноти Біблійного кола та Францисканського Ордену Світських за приготування храму до святкування Господнього Дня й просимо братів й сестер спільноти «Мараната», а саме групу «Віднови у Святому Дусі», групу «Молодіжна Альфа»з про дане служіння на наступну неділю.

8.Сьогодні винятково після вечірньої Євхаристії молитви прославлення не буде.

Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap,
настоятель парафії Марії Матері Церкви

Адреса: бул. Перова, 1б Київ, 02660, Україна
E-mail: mail@kapucyny.kiev.ua
Телефон: тел./факс +380 44 510-85-87
Джерело: http://www.kapucyny.kiev.ua/

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko
Посилання: Олександр Кривенко. Парафіяльні оголошення. Неділя Воскресіння Господнього (27.03.2016). Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/27032016.html

МОЛИТВИ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО



МОЛИТВИ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
На Воскресення Христове (1)
Воскресення Твоє, Христе Спасе, славлять Ангели на небесах, а нам на землі дай ласку чистим серцем тебе величати і славити.
Ми поклонялися хресту Твоєму, Христе, й мукам, а сьогодні святе Воскресіння Твоє славимо. Прийдіть, усі вірні в усіх наших містах і селах і ті, що їм заказано гонителями бувати в церкві, всі без винятку поклонімся Святому Христовому Воскресінню. Се Ним стала радість всьому світові, в Ньому й надія нашого воскресення. Воскресення з гріхів і воскресення тіл у вічності. Христос – наш Спаситель і Вождь – зазнав розп’яття, смертю поконав смерть.



На Воскресення Христове (2)
Воскресення день просвічує нас, вірних дітей Твоїх, Христе Спасителю! Це день Пасхи, Твоєї Пасхи, Ісусе! Як у Старому Завіті Пасха була переходом з єгипетської неволі до Обіцяної Землі, так Твоя Пасха, Христе Спасителю, переводить нас від смерти до життя, із землі в небеса.
Бо смертю для чоловіка є гріх, і пристрасть, і життя поза Божим законом. Та Ти з цього життя, а радше з цієї смерти вивів нас Своєю благодаттю, наукою, життям, смертю та Своїм Воскресенням. Тому в пасхальному часі співаємо звитяжну пісню, пісню перемоги − "Христос воскрес із мертвих”. І цією перемогою тішимося, бо Ти нас нею вирятував і вічно рятуєш від смерти. Очищуєш почуття, даєш вірою бачити Тебе, осяяного неприступним світлом воскресення.
З Твого воскресення небеса веселяться, й земля радіє, і празнує весь світ видимий і невидимий, бо Христос воскрес − веселість вічна. Нині все наповнилося світлом – небо, і земля, й пекло, – і святкує всяке сотворіння Воскресення Христове, що в ньому знаходимо утвердження.
Вчора ми з Тобою зійшли у гріб, сьогодні встаємо з Тобою воскреслим. Вчора ми були прибиті до хреста покаянням, і Ти Сам, Христе Спасителю, прославиш нас у Своєму Царстві. Амінь.



На Воскресення Христове (3)
Воскресення Твоє, Христе Боже наш, − це для нас празників празник і торжество торжеств. З радістю вітаємо цей світлий і ясний день, в котрому Ти воскрес із гробу. Так, як щороку з радістю вітаємо повернення весни, бо з весною усе, що в землі завмерло, неначе вертає до нового життя, так і з празником святої Пасхи те, що через слабість, марноту і людські немочі неначе завмерло в нас, будиться через Тебе й Твою святу благодать до нового радісного і світлого життя.
Через гріхи ми завмерли для Божої благодати, але через покаяння ми з Тобою, Христе, погамуванням пристрастей неначе зійшли в гріб, угамуванням гріха ми стали неначе подібні до Твоєї смерти на хресті. Ми неначе на хресті розп’яті з Тобою, з Тобою разом воскреснемо в празник Твого Воскресення. Воскреснемо Твоєю благодаттю, воскреснемо силою християнського життя, воскреснемо для ліпшої, повнішої, більш християнської праці для ближніх, для Церкви, для Народу, для нашої родини й для себе самих.
Як весна є образом празника Пасхи, так і празник Пасхи є образом Твого Воскресення, а твоє Воскресення є образом і завдатком нашого воскресення. Бо ми віримо, що коли Ти воскрес, то й ми воскреснемо: Ти подаш нам руку спасіння, Ти піднімеш нас, Ти витягнеш нас з цього смертного життя до вічного життя у Своєму Царстві. Вірою вітаємо весну Воскресення, надією вітаємо майбутнє воскресення, що його очікуємо з Твоєї ласки, любов’ю вітаємо Тебе, що нам даєш і радощі життя, і радощі християнських празників, і радість чистої совісти, і радість з того, що нас колись чекає.
Нині все наповнюється світлом: небо, й земля, й підземелля. Нехай же празнує усяке сотворіння Христове Воскресення та у цьому Воскресенні утверджується до нового, кращого життя для Бога, для ближніх, для Вітчизни, для родини і для спасіння наших душ. Амінь.



До Христа про зіслання Святого Духа
Христе, найдорожчий наш Спасителю, ми радісно відзначали празник Твого Світлого Воскресення й протягом наступних сорока днів згадуємо той час, у якому поміж Воскресенням а Вознесенням Ти перебував з Апостолами і працював над організуванням діла нашого спасення.
Ось так Ти неначе для нас за три чи чотири тижні покинеш нашу землицю, щоб знестися в небо. У розумінні тої частини церковного року Ти нас видимим способом покидаєш, щоб зміцнити в нас віру й піднести нашу релігійність у сфери вищої духовности. Ти ж сам сказав Апостолам: "Вам треба, щоб я Вас покинув”[1]. Але відходячи від нас, Ти обіцяв нам Святого Духа, й за десять днів після Вознесення Ти зіслав з високого неба того Небесного Царя, як ми Його в молитві називаємо, Утішителя – Духа правди.
Того Духа Святого зсилаєш і на нас у святій Тайні Миропомазання й відповідно до наших потреб, бажань і заслуг не перестаєш зсилати його нам невидимим тайним способом. Тому слід нам тепер за цього Святого Духа Тебе просити.
Зішли Його на нас. Дай нам Його. Наповни наші душі Його святими дійствами. Наповни наші душі духом мудрости, й розуму, і знання, й ради. Зміцни нашу волю духом побожности, Господнього страху та мужньої відваги. Нехай цей Дух Святий, що за нього в щоденних молитвах цілий рік просимо, стане провідником нашого життя. Нехай веде нас дорогами Божих заповідей, дорогами святого виконання всіх обов’язків, дорогами мужніх жертв за святу Церкву й наш нарід на хвалу Твого Отця Небесного, Тебе, Його Предвічного Сина, і Святого Утішителя-Духа. Амінь.



На Зішестя Святого Духа
Коли Ти, Христе Спасителю, вознісся на небо, Ти обіцяв Своїм Апостолам і Учням зіслати з Неба Святого Духа, що мав їх навчити всякої правди. Ти виконав, Христе, ту обітницю. Ти зіслав з неба Святого Духа на святих Своїх Учнів й Апостолів. І ми в урочистий день Зішестя Святого Духа відзначаємо ту світлу й велику пам’ятку цієї великої і святкової хвилини.
Вона для нас не чужа й не далека, бо кожний з нас стаєт також учасником цього небесного Дару. Ми приймаємо Свого Святого Духа у святій Тайні Миропомазання, ми приймаємо Його в кожному побільшенні освятливої благодати. Тоді Ти зіслав Свого Святого Духа видимим способом, у вигляді вогненних язиків, але невидимим способом зсилаєш Його на нас усіх при кожному доброму ділі, при кожній молитві, а передусім тоді, коли з освятливою благодаттю, з любов’ю дітей звертаємося до Отця Небесного, й Дух Твій Святий проливається в наші серця любов’ю до Бога й любов’ю до ближніх. Через те наші тіла і наші душі є храмом Святого Твого Духа.
Твій Дух з нами перебуває й наставляє нас на праві дороги християнського життя. Віднови в наших душах те перебування Його Божою любов’ю. Хочемо бути Твоїми вірними слугами, хочемо виконати Твої заповіді, хочемо до смерти витримати у святій вірі й у любові до Бога й ближніх. Як у щоденних молитвах, так і сьогодні про це просимо: "Серце чисте сотвори в мені, Боже, і Дух правий онови в утробі моїй. Не відкинь мене від лиця Твого й Духа Твого Святого не відійми від мене. Віддай мені радість спасення свого й Духом владичним утверди мене”[2]. З тим самим проханням звертаємося й до Святого Духа кожної днини в році, а особливо в Його великий і світлий празник. Того Небесного Царя, Утішителя, Духа правди кличемо щодня: "Прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Святий Душе, наші душі, відкуплені Христовою кров’ю. Амінь”.



До святих покровителів українського народу
В липні святкуємо пам’ять майже всіх Вас, Покровителів нашого народу.
В цьому місяці святкуємо празник Ваш, славні й великі слов’янські Апостоли, Кириле й Методію[3], бо Ваші учні перші проповідували Євангеліє поміж нашими предками. Вам обом завдячуємо нашими церковнослов’янськими книгами й перекладом Святого Письма нашою старовинною мовою. Правильно належиться Вам за це вдячність, а що про цю вдячність рідко пам’ятаємо, то в липні будемо пригадувати собі добродійства, що їх Бог зіслав на наш нарід, добродійства, що їх Ви своїми молитвами випросили й апостольською працею розширили з далекої Моравії й Болгарії аж на нашу Україну.
В цьому місяці урочисто святкуємо Твою пам’ять, св. Антонію Печерський[4], перший монаше, що з далекого Атону, тоді ще злученого з Апостольським Римським престолом, прийшов до Києва і впровадив монаший студитський устав поміж нашими предками. Рівночасно будемо віддавати честь і Преподобному Теодозієві Печерському, Твоєму учневі й наслідникові, та й усім Печерським Отцям, що жили в тих перших часах монашества і прославилися в київських печерах й київських монастирях. Хоч про них і не згадується канонічно в наших Богослуженнях, можемо їх з’єднати в цій молитві з Тобою, Отче наш Антонію Печерський. Вони були Твоїми учнями, вони залишилися вірні Апостольському Римському престолові й відзначалися не раз великою святістю життя.
Поруч із монахами будемо цього місяця й Тебе славити, наш Князю, рівноапостольний Володимире[5], разом з Твоєю бабунею, княгинею Ольгою[6] і святими мучениками Борисом і Глібом[7]. Велика Ваша, святі князі, заслуга для нашого народу. Завдяки Вам став він християнським народом. Ти, св. Ольго, молитвами, Ти, св. Володимире, управлінням державою, ви, св. Борисе й Глібе, прикладом смерти − випросили у Бога цю велику благодать святого Хрещення й християнської віри. Вам належиться від нас і вдячність, і честь, а Ваша в нашому народі пам’ять переходить з роду в рід на вічні часи.
Враз з усіми цими нашими святими Покровителями згадуємо й Тебе, св. Священомучениче Йосафате, що вже в новіших часах пролив Ти свою кров за Христову віру, за вірність католицькій Церкві, за спасіння нашого народу[8].
 А що наші предки особливим способом завжди віддавалися під опіку Твою, Первозванний Великий Апостоле Андрею[9], так, що та їхня любов до Тебе стала неначе причиною повстання легенди, що оповідає, як то Ти з київських гір благословив наш край, то правильно вважатимемо Тебе нині першим і головним покровителем, опікуном і добродієм нашого народу й усіх нас. Бо як в легенді з гір Києва, так в дійсності з високої гори Сіону − з неба − благословляєш нас усіх, Твоїх дітей.
Усі Ви, святі Покровителі нашої Батьківщини, моліться за нас, опікуйтеся нами, випрошуйте у Бога всіх потрібних нам ласк.
Цього місяця будемо відзначати й Твій празник, великий і славний Пророче Ілле[10]; Тебе ж від давніх поколінь наш нарід і наша Церква особливою любов’ю шанували. Тому й до Тебе звертаємося, благослови нас усіх, благослови наш нарід, наші села, наші міста, наші родини й дай нам устерегтися від всякої неправди й хибної релігійної науки.
Ви всі, святі Угодники Божі й Опікуни наші, моліться за нас тим ретельніше, що переживаємо такі важкі часи і що йдемо в непевну майбутність, у якій, може, доведеться нам ще більше страждати. Амінь.
На Успення Пречистої Діви Марії
Наближається, Пресвята Діво Маріє, наша Найдорожча Мати, місяць, призначений церковними уставами для Твого вшановування. Справді, ми вже цілий травень особливим способом Тебе вшановували й щодня до Тебе спільно по церквах зверталися, але це не повинно бути для нас нагодою забути, що й цілий серпень присвячений Твоєму вшановуванню, і то присвячений давніми церковними установами. У самій середині цього місяця[11] є уміщений празник Твого Пресвятого Успення, пам’ятка тої хвилини, коли Ти, Пресвята Діво, віддала Богові Духа і відтак зараз силою Ісуса Христа воскресла до нового життя, вознеслася на небо і на небі прийняла з рук Свого Сина вінець найвищої нагороди.
Цей празник Успення неначе царює над цілим місяцем, бо Церква приписує нам до нього приготуватися постом "спасівкою”, що триває два тижні, а після успення каже ще відзначати попразденство, що триває не раз майже другу половину місяця. А щоби ми, вшановуючи Пречисту Діву Марію, розуміли, що цілий місяць присвячений Її любові, в останній день місяця наказує Церква відзначати пам’ятку положення чесного пояса Пресвятої Богородиці.
Приступаючи до цього празника, Пресвята Мати наша, хочемо Тебе прославляти і вшановувати не тільки молитвами й не тільки в церкві. Треба нам прославляти Тебе цілим нашим життям. А що з усіх чеснот нема чесноти Тобі милішої від ангельської святої чистоти − тож хочемо цією святою чеснотою Тебе прославляти. Будемо в цьому місяці старатися жити так чисто і свято, як правдиві християни, як Божі діти повинні ціле життя жити. А передусім будемо стерегтися всякого нечистого гріха, не тільки в ділах, але й у словах чи думках.
Ми знаємо і з Божої науки, і з досвіду власного життя, що ця чеснота є неначе перша у християнському житті, себто найпотрібніша для того, щоб чоловік зберігав у повноті здоров’я тіла й здоров’я душі, ума й волі. Ми знаємо, що нечисті гріхи відбирають чоловікові найліпшу його силу, що підкопують здоров’я тіла, а ще більше ослаблюють силу волі й швидкість розуму. Знаємо, що тисячі нещасних жертв цього проклятого гріха як раби чуттєвости без волі, без сили й тупоумні марно нидіють та стають тягарем для родини, для Церкви, для Батьківщини і для всіх ближніх. Тому постановляємо цього гріха стерегтися, а Тебе, Пресвята Діво Маріє, Небесна наша Ненько, благаємо: дай нам силу поборювати усі мерзенні гріховні похоті, поборювати спокуси і зберігати себе чистими для Тебе, Пресвята Діво, для Твого Сина, Ісуса Христа, для святої Його Церкви і для нашої Батьківщини. 
Благослови цю нашу постанову, благослови наші хати, наші родини, наші села, цілий наш Нарід і дай, щоб йому незнаний був усякий нечистий гріх, а зокрема цей найстрашніший з усіх, що через нього родина, що могла б бути християнською, самі святі зв’язки родинні базує на багні беззаконня. Лише Твоя премогутня сила зможе нам дати перемогу над пеклом мерзенних похотей. Тому до цієї сили звертаємося, тому з любови до Тебе гукаємо − як при макавейському водосвятті − "Пресвятая Богородице, спаси нас”!



Закінчуючи рік (молитва української молоді)
Закінчуючи рік, складаємо Тобі, Всемогутній Боже, Ісусе Христе, Спасителю, найщирішу подяку за всі Твої дари й ласки, дані нам у цьому році й у тих літах. Дякуємо Тобі за всі наші молитви й добрі діла, бо хоч вони видаються нашими дарунками, даваними Тобі, Христе, в дійсності вони є Твоїми дарами для нас, бо ми самі без Твоєї ласки нічого доброго не можемо зробити. Кожне наше навіть найменше добре діло − це дар Твоєї благодати, тому за всі ці дари Твої дякуємо Тобі сердечно та самі себе доручаємо Тобі.
Доручаємо Тобі усю нашу молодь в цілому нашому краю, доручаємо Тобі наші родини, наші хати, ґаздівства й працю наших батьків та просимо Тебе поблагословити новий рік нашої праці, що його, за ласкою Твоєю, почнемо. Дай нам духом возноситися понад багно гріхів і пристрастей людей, духом возноситися в небо, вірою, любов’ю, надією Тебе шукати, йти до Тебе, наближатися до Тебе. У всіх наших працях, змаганнях і бажаннях дай нам бути добрими християнами, добрими дітьми Церкви, щирими українцями, добрими синами нашої Батьківщини. Нехай ніхто з нас не зрадить ані Тебе, ані Твоєї Церкви, ані Тобі вірної Української Нації.
Цю наступну епоху нашого розвитку починаємо в різдвяний піст, готуючись до святого празника Твого Рождества. Нехай цей піст буде знаком нашої доброї волі, знаком нашої вірної служби Тобі, Христе Спасителю, знаком цих жертв, що ними хочемо свою працю освячувати й прикрашати. Дай нам, Христе Спасителю, з високого неба Свою святу ласку на цю працю й на всі труди та прагнення нашого життя. Амінь

http://stbasilparish.at.ua/index/molitvi_mitropolita_andreja_sheptickogo_4/0-88

пятница, 25 марта 2016 г.

Велика субота

Велика субота
Починаючи з перших століть християнства, Церква не мала богослужінь у день Великої Суботи, щоби вірні глибше пройнялися тим, що тіло Ісуса перебувало в гробі, а душа зійшла у відхлань заради спасіння людей.

По обіді ж Церква займалася остаточною підготовкою катехуменів до хрещення. В ранній Церкві було так, що катехумени перед лицем єпископа зрікалися сатани, сповідували віру, отримували помазання Миром Катехуменів і врочистою процесією йшли до баптистерію (хрестильниці). То була каплиця округлої форми, всередині якої розташовувався басейн із водою, куди вели мармурові сходи. Охрещені діставали білі шати. Процесією очолював служитель із запаленим пасхалом, співаючи літанію. На світанку віряни поверталися до церкви. В ту мить, як вони входили до храму, запалювано все світло, завершуючи спів Літанії до Всіх Святих. Відбувалася св.Меса, яку завершував спів «Алілуя».

Сьогодні Велика Субота не має своєї літургії дня, оскільки великодня вігілія (навечір’я) вже є богослужінням Воскресіння Господнього. З певного погляду, Велика Субота – це «день, якого немає». Великий Піст іще продовжується та зобов’язує до півночі (Резурекції). Залежно від установлень у парафії, резурекційна процесія – прославлення Воскресіння Господнього – може відбуватися опівночі або на світанку.

У день Великої Суботи вірні споглядають Гріб Господній (якщо є змога його облаштувати в храмі). Там, де традиція чування при Гробі достатньо розбудована, групи вірних змінюють одна одну на чуванні: наприклад, спільнота міністрантів, парафіяльна молодь, Живий Розарій, Легіон Марії тощо.

Перед початком літургії навечір’я вівтар уже прикрашають обрусами та квітами. Священик, диякони у святкових шатах разом з усією обслугою вівтаря ідуть на місце початку богослужіння – ним цього дня є не храм, а місце перед ним, де приготовано вогнище. Священик освячує вогонь, міністрант вкладає вуглинки до кадильниці, служитель засипає кадило та окаджує ним щойно освячений вогонь. Потім освячується пасхал, на ньому пишуться цифри поточного року, вколюються «зерна» – знаки п’яти ран Христових. При внесенні запаленого пасхалу до храму диякон співає «Світло Христове», а всі відповідають: «Богу подяка». Цей спів лунає тричі. Потім люди запалюють від пасхалу свічки, які приносять цього дня з собою. Пасхал встановлюють на спеціальній підставці, процесійний хрест встановлюють на його підставці, на амвоні окаджують Месал – і розпочинається спів гімну Exultet, який звіщає Великдень.

Історик Євсевій пише: тієї ночі було запалено стільки свічок, що ніч стала ясніша за день. Пасхал, символ Христа, переможця гріха і смерті, нагадує нам, що наша релігія є релігією перемоги.

Після пасхальної молитви розпочинається Літургія Слова – короткий виклад історії спасіння, який, однак, є тривалішим читанням, ніж на звичайних св.Месах. Після читань настає час для співу Літанії до Всіх Святих, потім – освячення води, якою священик окроплює всіх вірних, та відновлення хрещальних обітниць. Відновити обітниці хрещення у такий урочистий момент, як спомин повернення Царя життя від смерті до життя нового – величний і важливий момент нашої віри. Тому нарешті лунає гімн «Слава во вишніх Богу», і радісно дзвонять усі дзвони, які мовчали з дня Великого Четверга.

За матеріалами: credo

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com


Посилання: Олександр Кривенко. Велика субота. 25.03.2016. Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_25.html

вторник, 22 марта 2016 г.

Парафіяльні оголошення. НЕДІЛЯ СТРАЖДАНЬ ГОСПОДНІХ. ВЕРБНА НЕДІЛЯ (20.03.2016)


На світлині Блажей Суска (Błażej Suska)
Парафіяльні оголошення. НЕДІЛЯ СТРАЖДАНЬ ГОСПОДНІХ. ВЕРБНА НЕДІЛЯ (20.03.2016)
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/20032016.html

1. Запрошуємо до щоденної особистої та спільної молитви за нашу державу, яка переживає тяжкі часи. У нашому храмі щоденно молимося Розарій перед вечірньою Службою.

2. Сьогодні збираємо пожертву для убогих– бр. Себастян.

3. Дякуємо також за пожертвування на квіти до Господнього Гробу. Скринька на пожертвування знаходиться біля вівтаря.

4. Сьогоднішньою Євхаристією Вербної або Пальмової Неділі ми розпочали Великий Тиждень!Наполегливо заохочуємо до ознайомлення з розкладом Великого Тижня, що Вам допоможе ліпше запланувати і плідніше використати свій час. Розклад знаходиться на дошці оголошень, а також на листочках, котрі лежать на столиках біля виходів з храму. http://www.kapucyny.kiev.ua/

5. Наступної п`ятниці, 01 квітня 2016 року, після вечірньої Літургії, спільнота францисканців світських буде проводити у Храмі прославлення Воскреслого Христа у Пресвятих Дарах. Бажаємо прославити Бога Отця через Ісуса Христа за спасіння та милосердя. Сердечно запрошуємо прийняти участь у цій молитві, щоб зустріти Бога.

6. Радіо Марія запрошує Вас взяти участь у реколекціях радіостудії, котрі відбудуться з 21 по 23 березня від 19.00 до 21.00 год. Реколекції проголошуватиме бр. Петро Куркевич. Окрім конференцій, буде також молитва на розарії та час для запитань присутніх в студії. Запрошуємо вас взяти участь в 3-денних реколекціях та телефонувати до редакції за наступними тел: (044) 572-29-29 або (050)380-92-44.

7. Дякуємо Спільноті «Віднови у Святому Дусі», групі Анни Соєцької,за приготування храму до святкування Господнього Дня та просимо братів і сестер з Біблійного колата ФранцисканськогоОрдену Світськихпро дане служіння на наступну неділю.

Розклад Великого Тижня:

– У Великий Понеділок, після вечірньої Євхаристії о год. 19.30 відбудеться Покутний Молебень, під час котрого буде літургія Слова Божого з проповіддю, котра нас приготує до більш глибокої зустрічі з милосердним Богом у Таїнстві Сповіді. У цей вечір, окрім наших священиків, будуть також сповідати священики з інших парафій; жоден католик, що може приступити до Сповіді, не може залишитися без Примирення з Богом!!!

– У Великий Вівторок та Велику Середу той, хто з важливих причин не зможе посповідатися у понеділок може зробити це від год 18.00 до год. 21.00 з перервою на Службу Божу;також у Великий Вівторок у м. Житомирі в Кафедральному Соборі буде відправлена св. Меса з освяченням Хрестильної Хризми;

– у Великий Четвер – в день спомину встановлення Таїнств Священства і Євхаристії – ранкової Служби о 8.00 не буде. Натомість святкова Євхаристія Господньої Вечері буде о год. 19.00. Спільна адорація Ісуса в Пресвятих Дарах біля Господньої Темницітриватиме від закінчення Служби Божої до год. 22.00.

– у Велику тобто Страсну П’ятницю кожен католик від 18 до 60 років зобов’язаний дотримуватися суворого посту щодо кількості та якості їжі (один раз досита, два рази легко, без м’яса). У цей день католики на всьому світі збирають пожертвування на утримання Господнього Гробу в Єрусалимі. Наші пожертвування ми зможемо покласти в скриньку коло хреста перед вівтарем. АдораціяІсуса в Пресвятих Дарах біля Господньої Темницітриватиме від год. 10.00 до год. 17.00.

Графік молитовного чування:

09:00 - 10:00 – Брати Капуцини;

10:00 - 11:00 – Сестри Назаретянки;

11:00 - 12:00 – Спільнота Домашньої Церкви;

12:00 - 13:00 – Францисканська Молодь;

13:00 - 14:00 – Біблійне Коло Валентини Буригіної;

14:00 - 15:00 – Група Л. Цабак, В. Пришедько, А.. Василевич, Л. Пашинської;

15:00 - 16:00 – Групи В. Савкової, Л. Гаврилюк, С. Оріховського; В. Алексеєвої;

16:00 – 17:30 – Діти нашої парафії і с. Оля;

17:30 – 18:30 – Групи М. Череватої, Т. Ткачук, О. Нікіфорової, О. Золотар;

18:30 – 19:30 – Рада та лідери Маранати; служителі Альфи, група С. Ясинського,

19:30 – 20:30 – Група Прославлення, група молодіжного служіння;

20:30 – 21:30 – уся Спільнота Віднови

–      Вночі з Великої Суботи на Неділю Господнього Воскресіння будемо святкувати Воскресіння Господнє. Початок Пасхальної Євхаристії о год. 22.00. Центральна Євхаристія року завершиться Пасхальним Ходом, тобто Процесією «Резурекційною», після чого відбудеться посвячення пасхальних страв. На Пасхальну Євхаристію просимо свічок з собою не приносити. Їх можна буде придбати у храмі

Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, 
настоятель парафії Марії Матері Церкви

Адреса: бул. Перова, 1б Київ, 02660, Україна
E-mail: mail@kapucyny.kiev.ua
Телефон: тел./факс +380 44 510-85-87

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
Посилання: Олександр Кривенко. Парафіяльні оголошення. НЕДІЛЯ СТРАЖДАНЬ ГОСПОДНІХ. ВЕРБНА НЕДІЛЯ (20.03.2016). Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/20032016.html

понедельник, 21 марта 2016 г.

Українські католики мають залишити зону власного комфорту

Українські католики мають залишити зону власного комфорту
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_21.html
Минулий тиждень повернув нас до реалій гібридної війни РФ проти України уже в повному обсязі. Якщо випади на адресу УГКЦ після Гаванської декларації та істерику московського православ’я довкола 70-річниці Львівського псевдособору 1946 року можна було ще якось вважати одним з пунктів війни московського православ’я проти УГКЦ, тобто якимось міжконфесійними чварами, то події суботи 19 березня у Львові поставили все це у ширший контекст гібридної війни, яку Московія веде проти України.
Відразу потрібно віддати належне роботі спецслужб РФ. Провокації довкола УГКЦ, вибудувані саме так, що не зреагувавши на них, Церква втрачає свою віродостойність в очах суспільства взагалі, а зреагувавши, ризикує опинитися під шквалом критики ліволіберальних кіл. Окрім цього, підкидаючи українському суспільству теми, які глибоко ділять наше суспільство – як-то релігійна приналежність, питання місця ЛГБТ осіб в суспільстві, ліволіберальні «цінності» (які приписують Заходу, як йому притаманні), сили, що зацікавлені у дестабілізації ситуації в нашій країні, провокують не лише дестабілізацію інформаційного поля довкола України, але й спричиняють зріст євроскептиків в українському суспільстві.
У цій інформаційній грі ліволіберальна, а краще сказати, безідеологічна українська еліта стає простою іграшкою в руках спецслужб сусідньої країни. Ця еліта, сформована в умовах відірваності від національної та релігійної ідентичності, орієнтована виключно на економічні вигоди, нездатна збагнути небезпеку гри з питаннями ідентичності як такої. Якщо ця еліта реагуватиме на московитські провокації, як би них реагували ліволіберальні еліти Заходу, то безповортно дистанціюється від своїх природних союзників – власного народу та країн Середньої Європи і балтійських держав. 
Така ситуація на особистому та інституційному рівні є великим шансом для українських католиків. Адже у ситуації, коли порушують та ставлять руба питання, пов’язані із самою християнською ідентичністю, потрібно визначатися: де є ти особисто. Так, ці питання, що їх ставить гібридна війна як стратегію поділу українського суспільства, показують і правдивий характер основних ліволіберальних ідей – гендеризму, мультикультуралізму, політичної коректності, «права» на аборт, «права» на евтаназію, «прав» ЛГБТ-меншин, ідей про відмирання національної та релігійної ідентичності, як рівно ж показують реальну нетолерантність затятих проповідників толерантності. А тому дають можливість свідоміше обрати той бік, на який стати. Відсидітися в кутику, здається, вже не вийде, оскільки таке відсиджування призведе до втрати суспільного авторитету і поступової, але дуже реальної і дуже болючої маргіналізації в суспільстві.
До всього, позиція оборони в цій ситуації є наперед програшною. Українські католики мусять перестати поводитись реактивно. Тобто реагувати тільки на подразники з боку ворогів Церкви. Бо така позиція призводитиме до того, що в очах суспільства Церква виглядатиме, як та, яка виправдовується. А виправдовуватись перед суспільством нам, католикам, нема жодних причин.
Московитська гібридна агресія та її свідомі чи несвідомі союзники в Україні – ліволіберали – накидають суспільству жорстку гру. І це є серйозним викликом для українських католиків, які 25 років української незалежності не перестають тішитися, що нарешті вони отримали свободу віросповідання, не помічаючи того, що в умовах любої диктатури чи авторитаризму – правого, лівого, ліберального, тоталітарного, промосковського, проєропейського, клептократичного і т.п., саме католики дуже легко втратять свободу віросповідання. Відмова від менталітету переслідуваної меншини, яка нарешті отримала свободу – це насправді один з найбільших викликів для українських католиків сьогодні.
І це передбачає, найперше, перехід до менталітету усвідомлення власної відповідальності не тільки за власну долю, але й за долю суспільства, в якому живемо. У свою чергу вартувало би провадити активнішу інформаційну політику, тобто доносити інформацію про Церкву якнайширшому загалу. Адже східніше Збруча більшість міряє Католицьку Церкву стереотипами, якими звикли міряти московське православ’я. Та й переважно уявлення українського суспільства за межами Галичини про католицтво сформоване московсько-православною та більшовицькою пропагандами. У цьому контексті інформаційна складова євангелізації є святим обов’язком кожного католика в Україні.
Звісно, що ця інформаційна стратегія мусить передбачати чітке висвітлення позицій, переконань та доктрин, які сповідує Католицька Церква – від змісту віри, до соціальної доктрини, від моральних принципів до конкретної душпастирської та харитативної діяльності. Також не слід боятися визнавати перед самими собою та українським суспільством власні помилки, недосконалості й подібні речі. Таке визнання не тільки не зменшить суспільного авторитету українського католицтва, а навпаки –зміцнить його, вибивши добру частину зброї із рук ворогів Церкви.
Окрім цього, теперішня ситуація вимагає створення сітки громадських організацій, які б активно пропагували в українському суспільстві християнські цінності, соціальне вчення Церкви, здоровий християнський спосіб життя, займались національною та релігійною просвітою. Такий підхід, збудований на свідченні Христового Євангелія, може не лише оздоровити українське суспільство, але й значно знизити градус агресії, яка здебільшого корениться у відсутності реальної інформації.
Усе це, звісно, вимагає від українських католиків вийти із своїх затишних храмів та звернутися до тих, хто не завжди здатен чути голос Церкви, а навіть – і власного сумління. Це означає вийти із зони власного комфорту. Для багатьох це не так просто. Проте мусимо усвідомити, якщо ми як народ Божий не залишимо ту зону власного комфорту, то суспільні процеси найближчим часом її просто зруйнують.
о.Орест-Дмитро Вільчинський
За матеріалами
http://catholicnews.org.ua
Постійне посилання: Олександр Кривенко. Українські католики мають залишити зону власного комфорту. 21.03.2016. Київ. Режим доступу
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_21.html

среда, 16 марта 2016 г.

У КИЄВІ ПРОЙДЕ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ»


АНОНС. 
У КИЄВІ ПРОЙДЕ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ»
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_16.html
17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Конференцію організовано з метою вшанування сумних роковин 70-річчя т. зв. «Львівського собору» (8-10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з Російською Православною Церквою. На пленарних засіданнях планується обговорити форми і методи репресивної антицеркової політики радянської влади в Україні та закономірності й особливості її застосування у сусідніх країнах, досвід протистояння тоталітарному насиллю. Учасники заключного круглого столу покликані будуть дати історико-правову оцінку діям владних структур і її каральних органів, а також продискутувати уроки й завдання сучасної та майбутньої співпраці Церкви, держави й громадянського суспільства та проблеми гармонізації міжконфесійних стосунків.

У конференції візьмуть участь провідні науковці з України, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини та Італії, представники органів державної влади та церковних структур.

Програма конференції.

9:00-9:30 Відкриття конференції, привітання учасників

9:30-11:00 Перша сесія: «Сталінське “возз’єднання уніатів” Галичини: плани – методи – результати». Модератор – Олег Турій
о. Тарас Бублик, Львів – «Перший наступ: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії під час радянської окупації Західної України у 1939-1941 роках»
Світлана Гуркіна, Львів – «Спадкоємність релігійної політики стосовно Унійної/Греко-Католицької Церкви від царату до сталінізму»
Катрін Бек, Реґенсбурґ/Мюнхен – «Ліквідація УГКЦ в контексті сталінських репресій супроти інших конфесій у Галичині»
Надія Бєлякова, Анна Вишиванюк, Москва – «Рецепція “Львівського собору 1946 року” радянськими чиновниками і представниками РПЦ в другій половині ХХ ст.»
Наталія Шліхта, Київ – «Парадокси радянської політики щодо Церкви: задум – реалізація – наслідки (на прикладі насильницького “возз’єднання” УГКЦ з РПЦ)»
11:00-11:30 – Дискусія

11:30-12:00 – Перерва на каву/чай

12:00-13:10 Друга сесія: «Регіональні особливості “ліквідації унії”». Модератор – Іван Патриляк
Володимир Бірчак, Київ – «Роль радянських репресивних органів у ліквідації ГКЦ в Україні»
Ігор Галаґіда, Ґданськ – «Особливості процесу ліквідації Греко-Католицької Церкви в Польщі»
Олександр Пагіря, Київ – «Сталінська ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945-1949 рр.: етапи, механізми, виконавці»
о.Петер Штурак, Пряшів – «Постать блаженного єп. Павла Ґойдича в контексті переслідувань Греко-Католицької Церкви в Словаччині»
13:10-13:30 – Дискусія

13:30-14:30 – Обідня перерва

14:30-15:00 – Відкриття виставки Інституту історії Церкви УКУ: «Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах комуністичних режимів після Другої світової війни»

15:00-16:10 Третя сесія: «Репресована Церква: свідчення віри та історичний досвід». Модератор – Володимир Бугров
о. Богдан Прах, Львів – «Духовенство Перемиської єпархії в умовах радянських репресій (1939-1950)»
Ольга Зброжко, Львів – «Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час «ліквідації унії» (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного)
Олег Турій, Львів – «Свідчення мучеників та ісповідників віри XX століття – джерело життя Української Греко-Католицької Церкви»
о. Іван Дацько, Рим/Львів – «Сприйняття та реакція на “Львівський собор 1946 року” греко-католицької ієрархії в діаспорі»
16:10-16:30 – Дискусія

16:30-17:00 – Перерва на каву/чай

17:00-18:30 Круглий стіл: «Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки і завдання для сьогодення». Модератор – Володимир В’ятрович
Вступні реферати: Патріарх Святослав Шевчук (Київ), Архиєпископ Ігор Ісіченко (Харків), Мирослав Маринович (Львів), Андрій Юраш (Київ), Ігор Когут (Київ)

Учасники дискусії: Архимандрит Кирило Говорун (Йєл/Київ), Даниїл Ґаладза (Відень), Віктор Єленський (Київ), Володимир Мороз (Тернопіль), Олександр Саган, Володимир Сергійчук, Костянтин Сігов, Людмила Филипович, Євген Харьковщенко, Григорій Хоружий, о. Ігор Шабан (усі – Київ) та ін.

18:30-19:00 – Завершення конферції, підсумки

Місце проведення: Зала Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка в приміщенні головного («червоного») корпусу на вул. Володимирській 60.

Організатори заходу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті, Український католицький університет.

Місце проведення: Зала Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка в приміщенні головного («червоного») корпусу на вул. Володимирській 60.

Час: 17 березня 2016 року, реєстрація учасників о 8:30 год., початок – о 9:00 год.

В рамках конференції відбудеться презентація документальної фотовиставки «Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах тоталітарних режимів», підготовленої Інститутом історії Церкви УКУ.

Контактні особи: Олег Турій, (ел. пошта: oleh.turiy@gmail.com, моб. телефон: 050.970.4905), Світлана Гуркіна, (ел. пошта: hurkina@ucu.edu.ua), Володимир Тиліщак (tylischak@gmail.com, моб. тел. 067-7169821)
За матеріалами: ichistory.org.ua
Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
Посилання: Олександр Кривенко. У КИЄВІ ПРОЙДЕ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ» http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/blog-post_16.html

воскресенье, 13 марта 2016 г.

Парафіяльні оголошення. V Неділя Великого посту. 13.03.2016

Парафіяльні оголошення. V Неділя Великого посту. 13.03.2016
На світлині Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, 
настоятель парафії Марії Матері Церкви
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/v-13032016.html
1. Дякуємо усім братам й сестрам за дар Вашого серця, тобто за пожертвування на закінчення будівництва верхнього храму.

2. Нагадуємо що, під час Великого Посту, згідно з традицією, у нашому храмі молебень Хресної Дороги відбуватиметься: для дітей - щоп’ятниці о 17.30, а для дорослих - щоп’ятниці після вечірньої Євхаристії. Натомість молебень Гірких Жалів - щонеділі о год. 8.20.

3. Сьогодні друга неділя місяця, традиційно будемо благословляти вагітних жінок після Сл. Божої.

4. У п’ятницю 18 березня о год. 10:00, просимо прийти усіх парафіян доброї волі, щоб упорядкувати територію довкола нашого храму, перед святкуванням Пасхи.

5. У суботу 19 березня, вся Церква буде святкувати Урочистість св. Йосипа Обручника Діви Марії, котрий є покровителем нашого бр. Йосипа, тому у цей день за заступництвом цього великого святого будемо просити в Господа Бога про рясні благодаті для бр. Йосипа.

6. Також в суботу 19 березня в храмі св. Миколая що на вул. Велика Васильківська, 75 о 9:30 відбудеться святкування «АЦІЄСу». Усіх шанувальників Пр. Діви Марії на святкування запрошує Спільнота «Легіон Марії». Докладніша інформація на дошці оголошень.

7. У наступну неділю – Неділя Страстей Господніх, тобто Пальмова або Вербна Неділя. Просимо принести з собою віття з верби, яке святково посвятимо на початку кожної Євхаристії. Цією неділею розпочнемо Великий Тиждень.

8. Триває підготовка до Великодніх Свят, тому просимо про Вашу допомогу в придбанні квітів до Господнього Гробу. Скринька на пожертвування знаходиться біля вівтаря.

9. З 18 по 20 березня в Житомирі відбудеться XХІV Дієцезіальний День Молоді. Вік учасників – від 15 років. Бажаючих, просимо звертатися за інформацією до с. Олі, сьогодні вже останній термін запису.

10. У наступну суботу тобто 19 березня катехези будуть.

11. Сьогодні після Сл.Божої с. Луцина буде збирати пожертвування на утримання ЄДИНОГО Католицького радіо на Україні «РАДІО МАРІЯ». Натомість у наступну неділю бр. Себастьян – облат буде збирати пожертвування для убогих.

12. Заохочуємо до ознайомлення з розкладом Великого Тижня, що Вам допоможе ліпше запланувати і плідніше використати свій час. Розклад знаходиться на дошці оголошень.

13. Дякуємо Молоді Францисканській за чудове приготування храму до святкування Господнього Дня та просимо братів й сестер зі спільноти «Віднови у Святому Дусі», група: Анни Соєцької про дане служіння на наступну неділю.

14.Після вечірньої Євхаристії, запрошуємо на молитву прославлення. Котра відбудеться винятково у «трапезній».

Розклад Великого Тижня:

– У Великий Понеділок, після вечірньої Євхаристії о год. 19.30 відбудеться Покутний Молебень, під час котрого буде літургія Слова Божого з проповіддю, котра нас приготує до більш глибокої зустрічі з милосердним Богом у Таїнстві Сповіді. У цей вечір, окрім наших священиків, будуть також сповідати священики з інших парафій; жоден католик, що може приступити до Сповіді, не може залишитися без Примирення з Богом!!!

– У Великий Вівторок та Велику Середу той, хто з важливих причин не зможе посповідатися у понеділок може зробити це від год. 18.00 до год. 21.00 з перервою на Службу Божу;також у Великий Вівторок у м. Житомирі в Кафедральному Соборі буде відправлена св. Меса з освяченням Хрестильної Хризми;

– у Великий Четвер – в день спомину встановлення Таїнств Священства і Євхаристії – ранкової Служби о 8.00 не буде. Натомість святкова Євхаристія Господньої Вечері буде о год. 19.00. Спільна адорація Ісуса в Пресвятих Дарах біля Господньої Темниці триватиме від закінчення Служби Божої до год. 22.00.

– у Велику тобто Страсну П’ятницю кожен католик від 18 до 60 років зобов’язаний дотримуватися суворого посту щодо кількості та якості їжі (один раз досита, два рази легко, без м’яса). У цей день католики на всьому світі збирають пожертвування на утримання Господнього Гробу в Єрусалимі. Наші пожертвування ми зможемо покласти в скриньку коло хреста перед вівтарем. Адорація Ісуса в Пресвятих Дарах біля Господньої Темниці триватиме від год. 10.00 до год. 17.00.

Графік молитовного чування:

10:00 - 11:00 – Брати Капуцини;

11:00 - 12:00 – Сестри Назаретянки;

12:00 - 13:00 – Легіон Марії;

13:00 - 14:00 – Лідер і Аніматори Спільноти Віднови;

14:00 - 15:00 – Францисканський Орден Світських;

15:00 - 16:00 – І і ІІ Неокатехуменальні Спільноти;

16:00 – 16:30 – Міністранти

– О год. 17.00 розпочнеться Хресна Путь для усіх парафіян, натомість о год. 19.00 буде відправлена центральна літургія дня – Літургія Господніх Страстей. Гіркі Жалі та спільна адорація біля Господнього Гробу триватиме до год. 22.00. Заохочуємо до молитви усіх бажаючих.

– У Велику Суботу Адорація біля Господнього Гробу триватиме від год. 9.00 до год. 21.30.

Графік молитовного чування:

09:00 - 10:00 – Брати Капуцини;

10:00 - 11:00 – Сестри Назаретянки;

11:00 - 12:00 – Спільнота Домашньої Церкви;

12:00 - 13:00 – Францисканська Молодь;

13:00 - 14:00 – Біблійне Коло Валентини Буригіної;

14:00 - 15:00 – Група Л. Цабак, В. Пришедько, А.. Василевич, Л. Пашинської;

15:00 - 16:00 – Групи В. Савкової, Л. Гаврилюк, С. Оріховського; В. Алексеєвої;

16:00 – 17:30 – Діти нашої парафії і с. Оля;

17:30 – 18:30 – Групи М. Череватої, Т. Ткачук, О. Нікіфорової, О. Золотар;

18:30 – 19:30 – Рада та лідери Маранати; служителі Альфи, група С. Ясинського,

19:30 – 20:30 – Група Прославлення, група молодіжного служіння;

20:30 – 21:30 – уся Спільнота Віднови


– Вночі з Великої Суботи на Неділю Господнього Воскресіння будемо святкувати Воскресіння Господнє. Початок Пасхальної Євхаристії о год. 22.00. Центральна Євхаристія року завершиться Пасхальним Ходом, тобто Процесією «Резурекційною», після чого відбудеться посвячення пасхальних страв. На Пасхальну Євхаристію просимо свічок з собою не приносити. Їх можна буде придбати у храмі.

Блажей Суска (Błażej Suska) OFMCap, настоятель парафії Марії Матері Церкви
Адреса: бул. Перова, 1б Київ, 02660, Україна
E-mail: mail@kapucyny.kiev.ua
Телефон: тел./факс +380 44 510-85-87
Джерело: http://kapucyny.kiev.ua/

Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
Посилання: Олександр Кривенко. Парафіяльні оголошення. V Неділя Великого посту. 13.03.2016 . Режим доступу: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/03/v-13032016.html