Перше читання
Діянь Апостолів 6, 1-7
Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів на юдеїв, що, мовляв, їхніх вдів занедбують при щоденному служінні. Скликавши громаду учнів, Дванадцятеро сказали: «Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах. Виберіть, брати, з-поміж вас добре засвідчених сімох мужів, сповнених Духа та мудрості, й ми поставимо їх на це служіння. Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова!» Всій громаді сподобалося це слово. І вони вибрали Стефана – мужа, сповненого віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і Миколу, прозеліта з Антіохії. Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них руки. А Боже Слово росло; кількість учнів у Єрусалимі дуже множилася; також і серед священиків дуже багато були слухняними вірі.
Слово Боже
Псалом респонсорійний Пс 33, 1-2. 4-5. 18-19
Яви нам милість, бо в Тобі надія.
Або: Алілуя. Вигукуйте з радості в Господі, праведні, – * праведним личить хвала.
Прославляйте Господа на гуслах, * на десятиструнному інструменті Йому вигравайте.
Бо Господнє слово праведне, * і всі Його діла вірні.
Він любить праведність і справедливість, * Господньою милістю земля повна.
Адже очі Господні на тих, які Його бояться, * котрі покладають надію на Його милосердя, щоби спасти їхні душі від смерті, * прогодувати їх під час голоднечі.
Друге читання 1 Пт 2, 4-9
Читання з Першого Послання святого апостола Петра
Улюблені! Приходячи до Господа – живого Каменя, знехтуваного людьми, але Богом вибраного, дорогоцінного, і ви самі, немов живе каміння, споруджаєтесь в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Адже в Писанні зазначено: «Ось, Я кладу на Сіоні камінь наріжний, вибраний, коштовний; і хто вірить у Нього, не буде засоромлений». Отже, для вас, які вірите, – честь, а для тих, хто не вірить, – «камінь, яким знехтували будівничі, він став наріжним» та «каменем спотикання, і скелею спокуси». Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені. А ви – рід вибраний, царське священство, святий народ, люд придбаний, аби звіщати чудесні діла Того, хто вас покликав із темряви до свого дивовижного світла. Слово Боже
Спів перед Євангелієм Йн 14, 6
Алілуя, алілуя, алілуя
Я є дорога, і правда, і життя!
Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє Йн 14, 1-12 †
Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше серце: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам місце? І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте». Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?» Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене. Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. Відтепер знаєте Його і бачили Його!» Каже Йому Филип: «Господи, покажи нам Отця, – і цього нам вистачить». Говорить йому Ісус: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, – Він і творить діла свої. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте. Воістину, воістину кажу вам, що той, хто вірить у Мене, діла, які Я роблю, робитиме і він – навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця. Слово Господнє
Біблійні роздуми
Що важливе для Ісуса? 13 Травня 2017, 18:58 1290 о. Валентин Матушевський Роздуми над Словом Божим на V Великодню неділю, рік А Тайна Вечеря, остання година перебування з учнями, треба встигнути сказати дві найважливіші справи: По-перше. «Нехай не тривожиться серце ваше». Глибину подій, що мають статися найближчим часом, можна визначити фразою «йду приготувати для вас місце». По-друге. Так як колись Бог Отець, після створення світу, на своє місце поставив людей (плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! — Буття 1, 28), так Ісус на своєму місці залишає учнів. Залишає їм свою силу: «Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця». Але окрім сили, кладе на них велику відповідальність — наслідувати Його в усьому, особливо в Його вірності волі Небесного Отця. А це немало, бо Він спромігся так прожити, що наприкінці ствердив: «Хто бачив Мене, той бачив Отця…» Сьогодні ми є учнями Ісуса. Хочемо чи ні, нашим життям ми малюємо образ Бога в сьогоднішньому світі. Навколо нас є стільки розумних, добрих, однак невіруючих людей. Може, в мозаїці нашого життя вони не змогли помітити Справжнього Бога? Вже під час Тайної Вечері ця справа лежала на серці Ісуса Христа.
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2011/05/116105
http://credo.pro/2017/05/116177
Немає коментарів:
Дописати коментар