«Блаженний люд, що його Богом є Господь. Блаженний народ, якого Господь вибрав у спадкоємство Собі».
ПРОПОВІДЬ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА В СВЯТО ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ (ПОВНИЙ ТЕКСТ)
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Ваше високопреосвященство владико, Митрополите Володимире, владико Йосифе, всесвітліші отці-ректори, настоятелі, вихователі наших семінарій, дорогі брати-семінаристи, дорогі в Христі брати і сестри в монашестві, дорогі в Христі брати і сестри. Слава Ісусу Христу!
Слово про боговибраність – це є думка, навчання, яке проходить червоною ниткою через усі книги Святого Письма. З самого початку для того, щоби приготовляти людину до повноти її спасіння у Христі, Господь Бог вибирає, покликає Собі людей, народ: народ, з яким потім укладає Заповіт, Союз; народ, національну і релігійну свідомість якого формувала оця свідомість про боговибранство. Той старозавітній Божий народ Господь Бог обрав як народ святий, в якому має об’явитися повнота Божої істини, світло Його Закону, на якому спочиває повнота Божих благословенств. Господь Бог обирає Собі людей у Свій народ не за їхню мудрість, силу, культуру чи якісь особисті заслуги. Ця надзвичайна Божа ініціатива того богообрання є великим Божим даром, з яким Господь Бог звертається до людини. Саме у світлі такого Божого покликання до боговибраності слід читати сьогоднішній текст Святого Євангелія.
Ми чуємо історію про те, як Ісус Христос вибирає Собі Своїх перших апостолів. Цікавим є те, що наш Спаситель входить у їхнє щоденне робоче, буденне життя. Він приходить на берег Галилейського моря, де вони працюють, як рибалки, де вони здійснюють своє професійне завдання і там, виходячи з їхньої особистої життєвої ситуації, робить їх боговибраними, покликаючи їх до особливої апостольської місії. Робить це дуже дивним словом, кажучи: «Сьогодні Я зроблю вас рибалками людей».
Кожна людина живе в мережі цілої низки людських стосунків: стосунків, які є особистими, домашніми, робочими, суспільними. Входячи в особисте життя цієї покликаної боговибраної людини, Господь Бог перетворює оцю мережу людських стосунків на спосіб наповнити усіх тих людей, які живуть у тій апостольській рибальській сіті, новим змістом, новим життям.
Покликаючи Своїх апостолів до цього нового служіння, Господь робить їх учасниками Своєї власної місії, бо, обираючи людину, Господь Бог включає її у Свою особисту дію. Ми чуємо у кінці сьогоднішнього євангельського читання, що Христос проходить по усій Галилеї, навчає, проповідує Добру Новину і зціляє всяку недугу в народі. Покликаючи цих рибалок, Він робить їх здатними до участі у тій самій місії, бо слово «апостол» означає «посланець», той, який буде переймати від Ісуса Христа оце завдання: навчати, проголошувати Добру Новину про Царство Небесне і вигоювати усяку недугу в народі.
Ми бачимо, що Господь Бог до Своєї Божественної спасительної місії покликає дуже дивних людей. Сучасні науковці завдали собі трудності, щоби визначити інтелектуальний рівень апостола Петра, вклавши в сучасний комп’ютер усі дані про його особистість. І виявилося, що він, мабуть, по рівні інтелектуальних здібностей був найслабшим серед усіх апостолів, а Господь Бог робить його скелею, на якій будує Свою Церкву. Пояснюючи той спосіб вибирати, покликати до боговибраності людей, апостол Павло каже так: «Господь Бог вибрав немудре світу цього, щоб засоромити премудрих. Він вибрав слабких світу цього, щоб засоромити сильних». «Тому що сила Божа проявляється у моїй немочі», — каже апостол Павло.
«Блаженний народ, якого Господь вибрав Собі у спадкоємство».
Ці слова 32 псалма дуже цікаво розкривають зміст і значення сьогоднішнього дня, сьогоднішнього свята. Сьогодні наша Церва святкує свято Пресвятої Євхаристії – урочистого поклоніння Таїнству Тіла і Крові Ісуса Христа під видами хліба і вина. Можна сказати, що кожен із нас став боговибраним у момент хрещення. Ми стали боговибраним українським народом у момент нашого хрещення, ще в часи князя Володимира Але нашим завданням, нашою особливою місією, до якої покликає нас наше боговибранство, – це є святість. «Святість об’єднаного Божого люду», ¬¬¬¬– як влучно це сформулював Блаженніший Любомир. Але неможливо сповняти нашу з вами місію без Таїнства Євхаристії, тому що Святе Причастя, згідно з навчаннями святих отців Церкви, є метою і вершиною християнського життя. Без Тайни Євхаристії немає Церкви, немає справжнього духовного життя. Наша Церква вистояла в усі часи гонінь саме завдяки тому, що навіть в тюрмі, навіть в концтаборі наші священики кожного дня звершували Святу Літургію. Ми сьогодні її звершуємо урочисто в цьому Патріаршому соборі. Але в часи переслідувань Тіло і Кров нашого Спасителя подавав нам наш Бог не в золотих чашах, але в арештанських горнятках і в тому щоденному посуді, в якому приходив до Своїх людей.
Ми з вами можемо усвідомити і зростати в нашому боговибранстві, коли споживаємо оцей Небесний Ангельський Хліб, цю Поживу, яку нам подає наш Спаситель. Кожен із вас сьогодні отримає покликання, подібно як колись Господь Бог покликав Своїх апостолів, коли диякон з чашею вийде до вас і скаже: «Із страхом Божим і з вірою приступіть».
Так, як колись апостоли лишили все і пішли за Христом, так сьогодні ми, як християни нового часу, є покликані піти за тим покликом Божим до Його святості, яку Він нам подає у Таїнстві Пресвятої Євхаристії.
«Блаженний люд, якого Богом є Господь. Блаженний народ, якого Господь вибрав у спадкоємство Собі».
Сьогодні у нашому храмі, ви це мабуть зауважили, є багато семінаристів. Сьогодні прибули на прощу до Києва понад триста семінаристів з усіх наших семінарій з України. Між нами тут є присутні отці-ректори, віце-ректори, вихователі наших семінарій. Ми чуємо чудовий спів семінарійного хору. Ми бачимо сьогодні тут, у храмі, братів, яких Господь Бог вибрав і покликав, даруючи їм покликання до участі у Своєму священстві. Дорогі браття-семінаристи, ви прибули у прощі до Патріаршого собору, щоби урочисто відсвяткувати 1000-літній ювілей відходу у вічність, успіння нашого рівноапостольного князя Володимира. Його Господь покликав бути нашим апостолом і просвітителем. Так само Господь Бог покликає кожного з вас і каже вам сьогодні: «Не ви Мене вибрали, але Я вас вибрав. Вибрав і назнаменував, щоб ви йшли і плід принесли». Господь Бог вас покликає не тому, що ви є святі і непорочні ангели, не тому, що ви є розумні, найкращі з усіх студентів. Ні. Тому що він вас полюбив і особисто приготовив, щоби засоромити мудрих і сильних світу цього. А ви зможете це здійснити лише тоді, коли щодня будете зростати у святості. Покликаючи вас до священства, Він у ваші руки покладе оцей найбільший дар Своєї Церкви. Ви будете служителями Таїнства Пресвятої Євхаристії, як і інших Таїн. Самі з нього маєте користати кожного дня, а відтак, як служителі, ви маєте ним кормити Христову Церкву.
Я пригадую собі такий випадок, коли відвідуючи одну нашу парафію в Аргентині, де вже тридцять років не було священика, люди мене вітали і просили зі сльозами на очах: «Владико, дайте нам священика, щоб нам ніколи не забракло Небесного Хліба, святої Євхаристії, бо на цей земний хліб ми вже якось самі собі зможемо заробити».
Сьогодні ви станете свідками дияконських свячень, цього моменту, коли Господь Бог включає у Свою місію, у Своє служіння Своїх нових слуг. Ми просимо Господа Бога, щоби Він не переставав покликати серед нас і нас усіх до Свого служіння, щоби Тайною Пресвятої Євхаристії ми ішли за Ним дорогою до Христової святості, бо каже нам сьогодні: «Будьте святими, як Отець ваш Небесний святий є». Сьогодні потрібно апостолів у нашому народі, який в цей складний історичний момент справді часами не завжди є свідомий своєї боговибраності. Сьогодні, можливо, навіть через оті страждання ми дивним Божим задумом є тими, через слабкість яких Господь Бог засоромить сильних світу цього. І серед наших немочей проявить Свою спасительну могутню десницю, яка перемагає Божих ворогів.
Нехай за молитвами рівноапостольного князя Володимира ми сьогодні відновимо наші хресні обіти, лишимо все: всякий гріх, все те, що не дає нам вільно іти за Христом і підемо за Ним у Царство Небесне. Амінь. Слава Ісусу Христу!
Розшифровано за матеріалами http://news.ugcc.ua/
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Ваше високопреосвященство владико, Митрополите Володимире, владико Йосифе, всесвітліші отці-ректори, настоятелі, вихователі наших семінарій, дорогі брати-семінаристи, дорогі в Христі брати і сестри в монашестві, дорогі в Христі брати і сестри. Слава Ісусу Христу!
Слово про боговибраність – це є думка, навчання, яке проходить червоною ниткою через усі книги Святого Письма. З самого початку для того, щоби приготовляти людину до повноти її спасіння у Христі, Господь Бог вибирає, покликає Собі людей, народ: народ, з яким потім укладає Заповіт, Союз; народ, національну і релігійну свідомість якого формувала оця свідомість про боговибранство. Той старозавітній Божий народ Господь Бог обрав як народ святий, в якому має об’явитися повнота Божої істини, світло Його Закону, на якому спочиває повнота Божих благословенств. Господь Бог обирає Собі людей у Свій народ не за їхню мудрість, силу, культуру чи якісь особисті заслуги. Ця надзвичайна Божа ініціатива того богообрання є великим Божим даром, з яким Господь Бог звертається до людини. Саме у світлі такого Божого покликання до боговибраності слід читати сьогоднішній текст Святого Євангелія.
Ми чуємо історію про те, як Ісус Христос вибирає Собі Своїх перших апостолів. Цікавим є те, що наш Спаситель входить у їхнє щоденне робоче, буденне життя. Він приходить на берег Галилейського моря, де вони працюють, як рибалки, де вони здійснюють своє професійне завдання і там, виходячи з їхньої особистої життєвої ситуації, робить їх боговибраними, покликаючи їх до особливої апостольської місії. Робить це дуже дивним словом, кажучи: «Сьогодні Я зроблю вас рибалками людей».
Кожна людина живе в мережі цілої низки людських стосунків: стосунків, які є особистими, домашніми, робочими, суспільними. Входячи в особисте життя цієї покликаної боговибраної людини, Господь Бог перетворює оцю мережу людських стосунків на спосіб наповнити усіх тих людей, які живуть у тій апостольській рибальській сіті, новим змістом, новим життям.
Покликаючи Своїх апостолів до цього нового служіння, Господь робить їх учасниками Своєї власної місії, бо, обираючи людину, Господь Бог включає її у Свою особисту дію. Ми чуємо у кінці сьогоднішнього євангельського читання, що Христос проходить по усій Галилеї, навчає, проповідує Добру Новину і зціляє всяку недугу в народі. Покликаючи цих рибалок, Він робить їх здатними до участі у тій самій місії, бо слово «апостол» означає «посланець», той, який буде переймати від Ісуса Христа оце завдання: навчати, проголошувати Добру Новину про Царство Небесне і вигоювати усяку недугу в народі.
Ми бачимо, що Господь Бог до Своєї Божественної спасительної місії покликає дуже дивних людей. Сучасні науковці завдали собі трудності, щоби визначити інтелектуальний рівень апостола Петра, вклавши в сучасний комп’ютер усі дані про його особистість. І виявилося, що він, мабуть, по рівні інтелектуальних здібностей був найслабшим серед усіх апостолів, а Господь Бог робить його скелею, на якій будує Свою Церкву. Пояснюючи той спосіб вибирати, покликати до боговибраності людей, апостол Павло каже так: «Господь Бог вибрав немудре світу цього, щоб засоромити премудрих. Він вибрав слабких світу цього, щоб засоромити сильних». «Тому що сила Божа проявляється у моїй немочі», — каже апостол Павло.
«Блаженний народ, якого Господь вибрав Собі у спадкоємство».
Ці слова 32 псалма дуже цікаво розкривають зміст і значення сьогоднішнього дня, сьогоднішнього свята. Сьогодні наша Церва святкує свято Пресвятої Євхаристії – урочистого поклоніння Таїнству Тіла і Крові Ісуса Христа під видами хліба і вина. Можна сказати, що кожен із нас став боговибраним у момент хрещення. Ми стали боговибраним українським народом у момент нашого хрещення, ще в часи князя Володимира Але нашим завданням, нашою особливою місією, до якої покликає нас наше боговибранство, – це є святість. «Святість об’єднаного Божого люду», ¬¬¬¬– як влучно це сформулював Блаженніший Любомир. Але неможливо сповняти нашу з вами місію без Таїнства Євхаристії, тому що Святе Причастя, згідно з навчаннями святих отців Церкви, є метою і вершиною християнського життя. Без Тайни Євхаристії немає Церкви, немає справжнього духовного життя. Наша Церква вистояла в усі часи гонінь саме завдяки тому, що навіть в тюрмі, навіть в концтаборі наші священики кожного дня звершували Святу Літургію. Ми сьогодні її звершуємо урочисто в цьому Патріаршому соборі. Але в часи переслідувань Тіло і Кров нашого Спасителя подавав нам наш Бог не в золотих чашах, але в арештанських горнятках і в тому щоденному посуді, в якому приходив до Своїх людей.
Ми з вами можемо усвідомити і зростати в нашому боговибранстві, коли споживаємо оцей Небесний Ангельський Хліб, цю Поживу, яку нам подає наш Спаситель. Кожен із вас сьогодні отримає покликання, подібно як колись Господь Бог покликав Своїх апостолів, коли диякон з чашею вийде до вас і скаже: «Із страхом Божим і з вірою приступіть».
Так, як колись апостоли лишили все і пішли за Христом, так сьогодні ми, як християни нового часу, є покликані піти за тим покликом Божим до Його святості, яку Він нам подає у Таїнстві Пресвятої Євхаристії.
«Блаженний люд, якого Богом є Господь. Блаженний народ, якого Господь вибрав у спадкоємство Собі».
Сьогодні у нашому храмі, ви це мабуть зауважили, є багато семінаристів. Сьогодні прибули на прощу до Києва понад триста семінаристів з усіх наших семінарій з України. Між нами тут є присутні отці-ректори, віце-ректори, вихователі наших семінарій. Ми чуємо чудовий спів семінарійного хору. Ми бачимо сьогодні тут, у храмі, братів, яких Господь Бог вибрав і покликав, даруючи їм покликання до участі у Своєму священстві. Дорогі браття-семінаристи, ви прибули у прощі до Патріаршого собору, щоби урочисто відсвяткувати 1000-літній ювілей відходу у вічність, успіння нашого рівноапостольного князя Володимира. Його Господь покликав бути нашим апостолом і просвітителем. Так само Господь Бог покликає кожного з вас і каже вам сьогодні: «Не ви Мене вибрали, але Я вас вибрав. Вибрав і назнаменував, щоб ви йшли і плід принесли». Господь Бог вас покликає не тому, що ви є святі і непорочні ангели, не тому, що ви є розумні, найкращі з усіх студентів. Ні. Тому що він вас полюбив і особисто приготовив, щоби засоромити мудрих і сильних світу цього. А ви зможете це здійснити лише тоді, коли щодня будете зростати у святості. Покликаючи вас до священства, Він у ваші руки покладе оцей найбільший дар Своєї Церкви. Ви будете служителями Таїнства Пресвятої Євхаристії, як і інших Таїн. Самі з нього маєте користати кожного дня, а відтак, як служителі, ви маєте ним кормити Христову Церкву.
Я пригадую собі такий випадок, коли відвідуючи одну нашу парафію в Аргентині, де вже тридцять років не було священика, люди мене вітали і просили зі сльозами на очах: «Владико, дайте нам священика, щоб нам ніколи не забракло Небесного Хліба, святої Євхаристії, бо на цей земний хліб ми вже якось самі собі зможемо заробити».
Сьогодні ви станете свідками дияконських свячень, цього моменту, коли Господь Бог включає у Свою місію, у Своє служіння Своїх нових слуг. Ми просимо Господа Бога, щоби Він не переставав покликати серед нас і нас усіх до Свого служіння, щоби Тайною Пресвятої Євхаристії ми ішли за Ним дорогою до Христової святості, бо каже нам сьогодні: «Будьте святими, як Отець ваш Небесний святий є». Сьогодні потрібно апостолів у нашому народі, який в цей складний історичний момент справді часами не завжди є свідомий своєї боговибраності. Сьогодні, можливо, навіть через оті страждання ми дивним Божим задумом є тими, через слабкість яких Господь Бог засоромить сильних світу цього. І серед наших немочей проявить Свою спасительну могутню десницю, яка перемагає Божих ворогів.
Нехай за молитвами рівноапостольного князя Володимира ми сьогодні відновимо наші хресні обіти, лишимо все: всякий гріх, все те, що не дає нам вільно іти за Христом і підемо за Ним у Царство Небесне. Амінь. Слава Ісусу Христу!
Розшифровано за матеріалами http://news.ugcc.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар