неділя, 25 листопада 2018 р.

Я є Альфа й Омега, початок і кінець (Літургія на кожен день, 25 листопада, неділя)

Я є Альфа й Омега, початок і кінець (Літургія на кожен день, 25 листопада, неділя)

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/25-liturgiya.html 


ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, ЦАРЯ ВСЕСВІТУ (біл) Урочистість 

Христос – Цар, який прийшов у світ, щоб свідчити істину. Так говорить Господь сам про себе. Його царювання в мені неодмінно супроводжується царюванням правди. Психологічні дослідження стверджують, що людина в середньому обманює 18 разів на день, сама цього не підозрюючи. Здається можна в цьому бачити наслідки царювання гріха. Коли я крок по кроку визнаю правду про себе, признаюсь до найбільш невигідних фактів про себе – відкриваю двері для царювання Христа.
АНТИФОН НА ВХІД
Достойний Агнець заколений * прийняти силу і багатство, і мудрість, і кріпкість, і честь, і славу, і благословення. * Йому слава і влада навіки вічні! (Одкр 5, 12; 1. 6)

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, Ти вирішив усе відновити у Твоєму возлюбленому Синові – Цареві Всесвіту, † милостиво вчини, щоб усе сотворіння, визволене з неволі гріха, * служило Твоїй величі та завжди прославляло Тебе. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Дан 7, 13-14
Читання з Книги пророка Даниїла.
Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Людський; дійшов Він до Ветхого днями, і приведено Його поперед Нього. І дано Йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики Йому служили. Влада Його – влада вічна, що не минеться, і царство Його не занепаде ніколи. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 93, 1. 2 і 5
Господь царює, вдягнений у велич.
Господь зацарював, *
Він одягнувся у велич, –
Господь силою одягнувся і підперезався. *
Адже Всесвіт твердо стоїть, – він не похитнеться.
Віддавна поставлений твердо Твій престол, – Ти споконвіку! *
Твої свідоцтва вельми вірні.
Твоєму домові, Господи, *
належить святість на дні безконечні.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Одкр 1, 5-8
Читання з Одкровення святого апостола Йоана.
Ісус Христос є вірний Свідок, Первородний з мертвих, Владика земних царів. Йому, котрий любить нас і омив нас від наших гріхів своєю кров’ю, котрий зробив нас царством і священиками Богові й своєму Отцеві, – Йому слава і влада навіки-віків! Амінь. Ось Він іде з хмарами! І побачить Його кожне око, і ті, хто Його проколов; і голоситимуть за Ним усі племена землі. Так, амінь! «Я є Альфа й Омега, початок і кінець, – каже Господь Бог, – Хто є, і Хто був, і Хто приходить, – Вседержитель!»  Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Мк 11, 9. 10
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенний, хто йде в Ім’я Господнє!
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида!

ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 18, 33б-37

† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Пилат запитав Ісуса: «Чи Ти Цар юдеїв?» Ісус відповів: «Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?» Пилат відповів: «Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?» Ісус відповів: «Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої слуги воювали би, щоб Я не був виданий юдеям. Нині ж Моє царство не звідси». Тоді Пилат Його запитав: «То Ти Цар?» Ісус відповів: «Ти сам кажеш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби дати свідчення істині. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос».  Слово Господнє.

Мовиться «Вірую»

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христа, Царя Всесвіту і Суддю всього людства, смиренно просімо про благодаті, потрібні святій Церкві та нам у дорозі до неба:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона проповідувала народам Христа – Царя миру, справедливості та милосердя.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб він, сповнений Святим Духом, відважно і з любов’ю керував Христовою Церквою на землі.
3. Молімося за рівні права для усіх людей – незалежно від ко- льору шкіри, походження, релігії чи соціального статусу, щоб дух єдності й миру панував по всій землі.
4. Молімося за нашу Батьківщину, щоб у ній завжди панував мир і моральний лад.
5. Молімося за померлих, які страждали за віру, щоб Господь винагородив їхню стійкість вічним блаженством.
6. Молімося за нас самих, щоб нашим життя, згідним з Євангелієм, ми завжди були вірні Христові.

Христе, Ти – початок і мета усякого сотворіння, прийми шану, яку ми Тобі складаємо, і вчини, щоб ми вірно служили Тобі на землі і так удостоїлися благодаті радіти з Тобою у небесах. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, ми приносимо Тобі жертву примирення людства † і смиренно просимо Тебе, * щоб Твій Син обдарував усі народи єдністю та миром. Котрий живе і царює навіки вічні.

ПРЕФАЦІЯ: Ісус Христос – Цар Всесвіту
С. Господь з вами. В. І з духом твоїм. С. Угору серця. В. Підносимо їх до Господа. С. Подяку складаймо Господу Богу нашому. В. Достойне це і праведне.
Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній, вічний Боже. Ти помазав єлеєм радості свого Єдинородного Сина, Ісуса Христа, Господа нашого, * на споконвічного Священика і Царя Всесвіту, * щоб Він звершив тайну відкуплення людського роду, * жертвуючи самого себе на вівтарі хреста як непорочну жертву примирення, * і щоб, піддавши своїй владі усі створіння, Він передав Твоїй безмежній величі вічне й вселенське Царство: * Царство правди і життя, * Царство святості й благодаті, * Царство справедливості, любові та миру. Тому з Ангелами й Архангелами, * Престолами і Господствами та з усім воїнством небесним * співаємо гімн Твоєї слави, безустанно взиваючи: Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот…

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Сидітиме Господь, Цар повіки. * Господь благословить народ свій миром. (Пор. Пс 29 (28), 10-11)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Насичені поживою безсмертя просимо, Господи, † щоб ми, які  радісно виконуємо накази Христа – Царя Всесвіту, * могли безконечно жити з Ним в Небесному Царстві. Котрий живе і царює навіки вічні.

КМЦ

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/25-liturgiya.html

Щоб усе сотворіння, визволене з неволі гріха, * служило Твоїй величі та завжди прославляло Тебе

Щоб усе сотворіння, визволене з неволі гріха, * служило Твоїй величі та завжди прославляло Тебе
https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/25-shchob-use.html
 Всемогутній, вічний Боже, Ти вирішив усе відновити у Твоєму возлюбленому Синові – Цареві Всесвіту, † милостиво вчини, щоб усе сотворіння, визволене з неволі гріха, * служило Твоїй величі та завжди прославляло Тебе. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

вівторок, 20 листопада 2018 р.

Як ставитися до ґендерної ідеології

Як ставитися до ґендерної ідеології

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/20-yak-stavytys-do-genderu.html

Про це запитатав я у душпастиря з УГКЦ.

Ось, що відповів мені о. Костянтин Пантелей

1. Основа християнської етики - повага до людської гідності. Ця повага спирається на Боже Об'явлення про людину: людина - на образ і подобу Божу.

2. Людська гідність не може ставати нагодою для свавільного поводждення в родині людей. Тому й існують суспільні норми і кримінальне переслідування за злочини.

3. Деякі злочини не являються кримінальними, але являються кричущим моральним непорядком.

4. Жодна людина не може отримувати привілеїв, які скасовують гідність й свободу інших людей. Психіатричний розлад статевої ідентичності не може наділяти осіб з таким розладом привілеями, які скасовують права інших людей. В першу чергу дітей.

5. Трансґендери і гомосексуали претендують на можливість виховувати дітей "на свій образ і на сваою подобу".

6. Це порушує природнє право кожної дитини на батька і матір, на безпеку щодо тіла, щодо психіки.

7. Якщо нема об'єктивної істини і нема ані добра ані зла, то кожен, хто нехтує об'єктивним природнім і Божим законом може вирішувати що є добро, а що зло.

8. В такому разі, ті, хто зневажає осіб, що страждають на розлад статевої ідентичності, спричиняють насилля проти них і погрожують чи віднімають життя, "мають право" вирішувати "що це добре", згідно аргументів ґендеризму відносно етики і об'єктивної правди.

9. Коли знайдуться такі, що "мають право", то ніхто, крім християн, не надасть прихистку від смерті чи побоїв у такому "вільному суспільстві без насилля", яке може стати неминучим наслідком здійснення суспільних доктрин ґендеризму.

субота, 17 листопада 2018 р.

Молитва Святого Франциска

Молитва Святого Франциска
https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/18-molitva-svyatogo-franciska-assizkogo.html

Господи, зроби руки мої проявом Твого світу,

І туди, де ненависть, дай мені принести Любов,

І туди, де образа, дай мені принести Прощення,

І туди, де ворожнеча, дай мені принести Єдність,

І туди, де омана, дай мені принести Істину,

І туди, де сумнів, дай мені принести Віру,

І туди, де відчай, дай мені принести Надію,

І туди, де морок, дай мені принести Світло,

І туди, де горе, дай мені принести Радість.

Допоможи мені, Господи,

Не стільки шукати розради, скільки втішати,

Не стільки шукати розуміння, скільки розуміти,

Не стільки шукати любові, скільки любити.

Бо хто віддає - той отримує,

Хто забуває себе - знову себе знаходить,

Хто прощає - тому прощається,

Хто вмирає - той відроджується до Вічного життя.

Допоможи ж мені, Господи,

Зроби руки мої проявом Твого світу.


Розумні сяятимуть небесним сяйвом

(зел) ХХХІІІ Неділя звичайного періоду
Знаки часу, про які згадує фрагмент Євангелія, звіщають прихід Господа. Коли придивитись до цих знамень, то можна побачити, що там не має нічого втішного, одні катаклізми. Але саме вони звіщають прихід Господа і початок нової епохи – життя з Богом. Така послідовність спонукає по-іншому глянути на прикрі події мого життя, на моменти, коли руйнувалося те, що я побудував. Можливо це все для того, щоб Господь міг реалізувати свій власний план, свій проект.

АНТИФОН НА ВХІД
Господь каже: * “Слово Господнє, – задум щастя, а не лиха. * І коли ви візвете до Мене, Я вислухаю вас * і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв”.

Мовиться “Слава во вишніх”.

КОЛЕКТА
Господи, наш Боже, вчини, † щоб ми завжди знаходили радість у вірному служінні Тобі, Творцеві усякого блага, * бо тільки у цьому ми можемо знайти нескінченне й повне щастя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Дан 12, 1-3
Читання з Книги пророка Даниїла.
В той час устане Михаїл, князь великий, який стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути, якої не бувало від тоді, як постали люди, аж до сих пір. Але того часу твій народ буде спасенний, всі, які будуть знайдені записаними у книзі. І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу. Розумні сяятимуть небесним сяйвом, – і ті, хто наверне багатьох до справедливості, неначе зорі, повіки, назавжди. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 16, 5 і 8. 9-10. 11
Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія.
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
охоплює впевненість навіть моє тіло,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – у Твоїй присутності,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

Євр 10, 11-14. 18
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. Христос же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг. Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 21, 36
Алілуя, алілуя, алілуя.
Пильнуйте, постійно моліться,
щоби перед Сином Людським змогли ви стати.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 13, 24-32

† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «В ті дні, після великого горя, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються. І тоді побачать Сина Людського, який йде на хмарах з великою силою і славою. І тоді Він пошле ангелів, збере своїх вибраних з чотирьох вітрів, від краю землі – до краю неба. Навчіться притчі від смоківниці. Коли вже її гілки стають м’якими і випускають листя, то знаєте, що близько літо. Так і ви, коли побачите, що це збувається, то знайте, що близько, вже при дверях. Воістину кажу вам, що не мине рід цей, як усе це збудеться. Небо й земля проминуть, а Мої слова не проминуть. Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець». Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Звернімося із смиренною молитвою до вічного Бога, який прагне щастя і спасіння кожної людини:
1. За святу Церкву, щоб вона достойно підготувала віруючих до години Божого суду.
2. За всі народи землі, щоб вони жертовно допомагали один одному у всякій біді та труднощах.
3. За хворих та їхні сім’ї, щоб вони терпеливо несли свій хрест і не відкладали прийняття святих таїнств, а передусім таїнства Покаяння.
4. За водіїв, щоб вони не наражали себе та інших на каліцтво і смерть, порушуючи правила дорожнього руху.
5. За тих, присутніх поміж нас, які першими відійдуть у вічність, щоб вони були приготовані до зустрічі з Богом.
6. За нас самих, щоб ми завжди жили у святості та злагоді з Богом і ближніми.

Боже, вислухай наші смиренні молитви і дай нам благодать такого життя на землі, щоб у годину смерті ми могли без страху предстати перед Тобою. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Господи, вчини, щоб дари, які  ми приносимо перед лик Твоєї величі, обдарували нас благодаттю ревного служіння Тобі  * і допомогли нам осягнути вічне блаженство. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Неділі звичайного періоду № 20-27

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Мені благо – близько Бога бути * і покладати моє прибіжище в Господі Бозі.  (Пс 73 (72), 28)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Боже, Ти наситив нас дарами святих тайн, † смиренно благаємо Тебе, щоб таїнство, яке Твій Син наказав нам звершувати на свій спомин, * спричинилося до зростання нашої любові. Через Христа, Господа нашого.

Віра є доказом любові до Бога

Роздуми над Словом Божим на ХХХІІІ неділю Звичайного періоду, рік Б 
https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/18-vira-dokaz-lubovi.htmlЧитання останніх неділь літургійного року нагадують нам, віруючим, про останні події цього світу. Слова Ісуса Христа про Страшний суд і про Його Друге пришестя не мають на меті когось застрашити, відкривають правду про цей світ, який має свій кінець. Також нагадує нам істину про суд Божий, який напевно буде, і відвернути цю подію неможливо. Як неможливо, щоб кожен з нас не помер і не став перед Богом на особистий суд відразу після смерті, так і неможливо, щоб цей світ уникнув своєї смерті й суду Божого (загальний Суд Божий) під час Другого пришестя Христа. 

Сьогоднішнє Євангеліє представляє три події, що мають вказувати на Друге пришестя: поперше, це катастрофічні явища в природі, які настануть після великого горя: «Сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються». Важко судити про те, що конкретно відбудеться, але зрозумілим є одне: ці явища матимуть глобальний і незворотній катастрофічний характер. 

Наступним етапом буде об’явлення Сина Людського: «І тоді побачать Сина Людського, який йде на хмарах з великою силою і славою». В Євангелії від Матвія євангеліст зазначає, що це об’явлення Сина Божого ні з чим не можна буде сплутати. Всі зрозуміють, що це сталося: «Тоді, як хто вам скаже: Ось тут Христос або: Там, — не вірте. Бо встануть лжехристи і лжепророки, чинитимуть великі знаки й чуда, щоб ошукати, якщо вдасться, — навіть і вибраних. Ось Я попередив вас. Отже, коли вам скажуть: Ось Він у пустині — не виходьте; Ось Він у криївках — не вірте; бо як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, такий буде й прихід Сина Людського» (Мт 24, 23-27). І, нарешті, третім етапом є вислання Ангелів, які мають зібрати всіх вибраних по всій землі. Євангеліст Матей наводить у зв’язку з об’явленням Ангелів ще один символ Другого пришестя, який також виступає в Одкровенні Йоана Богослова. Це ангельські труби, що звіщають суд і наближення Божих кар: «І пошле своїх ангелів з великою трубою, і зберуть Його вибранців з чотирьох вітрів з одного кінця неба до другого» (Мт 24,31). Ісус завершує цю мову про своє Друге пришестя словами, які заперечують будь-яку можливість спекуляцій про час, коли мають настати ці події: «Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець» (Мк 13,32). Віруючій людині достатньо знати, що Друге пришестя і Суд Божий напевно відбудуться; що помилитися в тому, що цей Судний день настав, буде неможливо. Знаки цього будуть такі ясні й чіткі, що кожна людина зрозуміє: це вже настав Божий Суд над цим світом — світом, що був створений Богом добре, але зіпсутий злом і гріхом людини й диявола. Слова цього уривку наповнюють, хоч як це дивно, великою надією: Бог подбає про тих, хто Йому служив у чистоті свого сумління. Бог завжди знає тих людей, які Йому вірні і Йому служать; світ їх не знає, але Бог їх знає, і знають їх Ангели, як каже євангеліст: «Що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця» (Мт 18,10). 

Ці слова про Суд Божий дають багато надії: світ живе так, якби Бога не було, Бог для цього світу непотрібний, зайвий. Таку думку цей світ нав’язує всім людям, так що і віруючі часто задумуються: можливо, пророки цього світу мають рацію, можливо, треба жити для свого задоволення й забути про свою відповідальність за вічне життя?…Але віра наша перестала б бути вірою, якби ми все знали наперед. Господь очікує від своїх вірних терпеливості й тривання в доброму, очікує віри, яка є впевненістю в тому, чого ми не можемо перевірити і побачити побачити явно (пор. Євр 11,1). Віра посеред труднощів цього життя, яка проявляється у триванні в доброму, є доказом любові до Бога. Любов — це те, що ми складаємо Богові в жертву. Саме ці люди, які довели свою любов до Бога у вірності посеред спокус цього світу, і є тими вибраними, яких зберуть Ангели в день Суду. День Суду нам невідомий, але це не так важливо, як знати те, що «хто витримає до кінця, — той буде спасенний» (Мк 13,13).
За матеріалами CREDO

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/18-vira-dokaz-lubovi.html

субота, 10 листопада 2018 р.

Папа: Наукова спільнота покликана до лідерства в сфері сталого розвитку

Папа: Наукова спільнота покликана до лідерства в сфері сталого розвитку
https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/10-naukova-spilnota-poklykana.html

У Всесвітній день науки на користь миру та розвитку Святіший Отець закликає вчених прокладати шлях до цілісного розвитку, що є запорукою миру

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Наукова спільнота сьогодні покликана творити лідерство, що вказуватиме розв’язки на користь сталого та цілісного розвитку всіх народів, незамінного для будування миру»: про це Папа Франциск нагадує через Твіттер у Всесвітній день науки на користь миру та розвитку, що з ініціативи UNESCO відзначається 10 листопада. Цьогорічне відзначення відбувається на тему: «Наука – людське право» у контексті 70-річчя Загальної декларації прав людини.

Безпрецедентні можливості та відповідальність

В одній із своїх промов у вересні 2015 року, Святіший Отець звернув увагу на те, що живемо «в дуже цікавому історичному періоді», коли «наука й технології вклали у наші руки безпрецедентну могутність», але «правильне її вживання вимагає застосування цілісного та інтегруючого бачення».

У своїй соціальній енцикліці «Laudato si’» Папа зазначає: «Не можемо не зважати на те, що ядерна енергетика, біотехнології, інформатика, пізнання нашого ДНК та інші можливості, які ми здобули, вкладають у наші руки жахливу могутність. Навіть більше, дають тим, хто мають знання і, насамперед, економічні можливості для його використання, вражаюче панування над усім людським родом та цілим світом. Ніколи людство не мало такої влади над собою, і ніщо не гарантує, що використовуватиме її правильно» (п. 104).

Святіший викриває тенденцію вважати «будь-яке здобуття могутності» лише поступом, зростанням безпеки, доброту й користі, так, ніби дійсність, добро та істина залежать виключно від технологій та економіки. Проблема полягає в тому, що «сучасна людина не навчена правильно користуватися могутністю», тому що технологічний розвиток не супроводжувався розвитком особи в тому, «що стосується відповідальності, цінностей та сумління» (п. 105).

Відновити цінності

Святіший Отець вказує на те, що ми стоїмо перед обличчям нагальності «сміливої культурної революції». «Наука й технології, – стверджує він, – не є нейтральними та можуть від початку до кінця включати різні наміри й можливості, можуть вимальовуватися у різних формах. Ніхто не хоче повертатися до печерного віку, але необхідно сповільнити хід, щоби по-іншому подивитися на дійсність, зібрати позитивні та стійкі прояви розвитку, відновивши, одночасно, цінності та великі цілі, знищені непогамовною манією величі» (п. 114).
10 листопада 2018, 13:29

Джерело: Vatican news

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/11/10-naukova-spilnota-poklykana.html

пʼятниця, 9 листопада 2018 р.

Позиція Церкви щодо гендерної рівності

Позиція Церкви щодо гендерної рівності

Доповідь о. Ігора Бойка, ректора Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, керівника Школи біоетики Українського католицького університету, під час круглого столу на тему гендерної рівності.

Свою доповідь на тему «Позиція Церкви щодо гендерної рівності» хочу розпочати з визначення поняття «гендерна рівність». Адже нерозуміння суспільством позиції Церкви щодо цього поняття та необґрунтовані закиди щодо такої позиції пов’язані найперше з нерозумінням термінів. Більшість українців під поняттям «гендерна рівність» розуміють рівність чоловіків і жінок, тому коли Церква піднімає голос проти «гендерної рівності», їй відразу закидають намагання зберегти та посилити патріархальний лад в Україні, дискримінувати жінок, ледь чи не сприяти насильству щодо останніх. Такі закиди мали би підстави лише тоді, якби поняття «гендерна рівність» було б справді однозначним та розумілася під ним власне і виключно рівність двох статей. Але так не є, це словосполучення по суті є настільки неоднозначне, наскільки неоднозначним є поняття «гендер».

Насправді маємо плутанину термінів «стать» та «гендер», результатом чого стають масові маніпуляції свідомістю. «Поняття “стать” і “гендер” можуть бути заплутаними, не в останню чергу тому, що навіть експерти іноді використовують їх неправильно. Стать – це біологічна концепція, а гендер – це соціальна концепція. Стать описує вроджений біологічний стан буття чоловіком або жінкою. Гендер відноситься до соціальних ролей та ідентичностей, пов’язаних з тим, щоб бути чоловіком або жінкою, і стосується відносин між чоловіками та жінками. Кожне суспільство позначене гендерними відмінностями, які значно змінюються культурою і можуть різко змінюватися з часом. Стать – це біологія. Гендер – соціологія. Стать є сталою. Гендер може змінюватися», – читаємо в Робочому документі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) 2011 року[1]. Інше авторитетне джерело – Енциклопедія Американської асоціації психологів – подає подібні розрізнення між статтю та тендером: «Відмінність між статтю та гендером відображає використання цих термінів: стать зазвичай відноситься до біологічних аспектів чоловічості чи жіночості, в той час як гендер означає психологічні, поведінкові, соціальні та культурні аспекти буття чоловіком або жінкою (тобто, маскулінність або жіночність)»[2]. Як видно із вище поданих визначень, гендер, на відміну від статі, не є ані сталим поняттям, ані основаним на якійсь об’єктивній дійсності, адже пов’язаний з індивідуальним та соціальним самосприйняттям чоловічості чи жіночості. Тому виникає закономірне питання: що саме криє під собою поняття «гендерної рівності»? Якщо це рівність чоловіків та жінок, то чому б не називати її власне рівністю за статевою ознакою? Чому обов’язково має фігурувати багатозначне і контроверсійне поняття «гендер»?

Виглядає, що так є тому, що сьогодні дехто вважає саму біологічну стать перешкодою до рівності, «сприймаючи статеву відмінність як причину суспільного приниження та порушення прав, передумовою статевого насильства в сім’ї та поза нею (з боку чоловіків стосовно жінок). Натомість слід пам’ятати, що причиною цих та інших подібних суспільних проблем є не сама статевість, а її викривлене сприйняття і розуміння»[3]. Сьогодні в Україні і світі на заміну дотеперішньому уявленню про існування людини у двох статях приходять гендерні теорії, що пропонують розглядати людське життя у десятках так званих «соціальних статей» або гендерів. «Тоді як статева ідентичність базується на біологічній психофізичній дійсності, гендерна відмовляється від бінарності (чоловік або жінка) на користь широкої та довільної гами самоідентифікації. […] Гендерна ідеологія наполягає, що людина може вільно обирати і втілювати в життя свою сексуальну ідентичність незалежно від біологічної статі. Таке відокремлення та протиставлення статі та гендеру є небезпечним, бо спотворює традиційні устої суспільства, основані на Божому і природному законі. […] З цієї «теорії» випливає, що кожна людина може мати гендер, визначений унікальною комбінацією характеристик, що їх особа сама собі довільно надає. Гендер нібито можна вибирати. Тому існує імовірність вибрати такий, який збігатиметься з біологічною статтю. Але можна вибрати й відмінний. Людині пропонується не обмежуватися своєю біологічною статтю чоловіка або жінки чи навіть суспільною роллю чоловіка або жінки, а натомість обирати свій гендер і гендерну роль серед множини можливостей (різні гендерні ідеологи називають від кількох до десятків таких ролей − наприклад, гетеросексуальну, гомосексуальну, транссексуальну, андрогінальну, бігендерну, агендерну тощо). Тож є визначальним не буття кимось, а діяння в ролі когось. Окрім того, гендер проголошується не статичною, а динамічною дійсністю, тобто впродовж життя його можна багаторазово змінювати», – сказано в Посланні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно небезпеки гендерної ідеології (1 грудня 2016 року).[4]

Неоднозначність поняття «гендерна рівність» було однією з причин, чому Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій виступила проти ратифікації Стамбульської конвенції, що однак зовсім не означає, що Рада Церков виступає за насильство чоловіків над жінками чи якимось чином стоїть на заваді законові протидіяти такому насильству[5]. Виступати за рівність чоловіків і жінок не є тим самим, що виступати за гендерну рівність. Це не те, що не одне й те саме, це зовсім різне. Якщо поняття рівності чоловіків і жінок побудоване на визнанні їхньої різності і взаємодоповнюваності (бо лише різне і рівне по статусу може доповнювати одне одного), то поняття гендерної рівності побудоване на ствердженні однаковості чоловіків, жінок та всіх інших так званих «статей».

У Пояснювальній доповіді Стамбульської конвенції сказано наступне: «Насильство за гендерною ознакою стосується завдання жін­ці будь-якої шкоди, і це служить як причиною, так і результатом нерівного співвідношення сил через сприйняття відмінностей між жінками й чоловіками, що призводить до залежного стану жінок в приватній та публічній сферах» (стаття 3)[6]. Звідси зрозуміло, що поняття «сприйняття відмінностей» забарвлене негативно. Якщо би йшлося лише про дискримінаційне сприйняття відмінностей, не було би жодних проблем, але ж для теоретиків гендеру важливо в принципі заперечити відмінності між чоловіками і жінками, між гетеросексуалами і гомосексуалами і т.д. Адже, згідно з гендерною ідеологією, «стать будь-якого індивіда не є складовим виміром особи, але лише результатом сукупності умовностей і стереотипів соціального, культурного та виховного характеру, що надають особі соціальну роль, таким чином визначаючи її розвиток як чоловічий чи жіночий»[7], а тому, на думку прихильників теорії гендеру, слід лише усунути ці стереотипи та умовності і настане всезагальна рівність. Про зовсім інакшу рівність говорять християни та представники інших монотеїстичних релігій. Для всіх, хто приймає як авторитетне слово Святого Письма, трактування чоловічості та жіночості як «сукупності умовностей і стереотипів» є неприпустиме, адже у Писанні виразно сказано про створення людини чоловіком і жінкою: «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1,27). Поза тим, ствердження прихильників теорії гендеру про відсутність відмінностей між чоловіками і жінками зовсім не терпить критики з точки зору біології[8]. Те саме стосується надуманої кількості десятків «статей», які намагаються обґрунтувати біологічно, представляючи різні патології розвитку статевої системи як доказ існування більше, ніж двох статей. «Можливість виявлення цих рідкісних патологій була реінтерпретована гендерною ідеологією як доказ, що стать не є однозначно визначена: тобто існує певна гама можливостей для інакших статевих станів, нечітких або не добре розпізнаваних, які потребують вибору від індивіда, котрий повинен вирішити, до якої статі належати. Поміж всіх цих станів «чоловічість» та «жіночість» представляють лише дві граничні можливості. Отож, ці випадки більше не є вираженням якоїсь аномалії у розвитку (яка, між іншим, пов’язана із підвищеним ризиком виникнення пухлин (раку) та інших патологій), але нормальними речами»[9], – говорить італійський науковець-біолог К’яра Бенчіні. Про невідповідність гендерної теорії об’єктивним, тобто нелобійованим, науковим даним можна прочитати також у працях інших неупереджених науковців, які, окрім біології, представляють такі галузі науки як психологія та соціологія[10].

Церква жодним чином не заперечує вплив культури на суспільство і те, що подекуди цей вплив є руйнівним. Церква не заперечує існування умовностей і стереотипів у суспільстві, зумовленому тою чи іншою культурою. Вона також не заперечує той факт, що жінки і по сьогодні можуть бути дискриміновані чоловіками та зазнавати різного роду насильства з їхньої сторони. Однак проблему насильства Церква вбачає не у відмінностях між чоловіками та жінками, які слід за будь-який кошт нівелювати, що є, зрештою, неможливим, а в застосуванні сили сильнішою стороною супроти слабшої. «Хоча є незаперечним те, що культура є дуже вагомою у призначенні гендерних ролей і що жінки в минулому були, а в деяких культурах і досі є сильно дискриміновані, і їм не надають доступу до освіти, працевлаштування, а не раз і до медичних послуг, так само незаперечним є те, що неприйняття власної статі походить від труднощів в особистому розвитку, в самоідентифікації, в афективних та виховних стосунках з батьками»[11], – говорить Бенчіні. Тому слід долати дискримінаційні прояви в культурі, всіляко поборювати домашнє та соціальне насильство, протидіяти взагалі будь-яким видам фізичного та психологічного насильства, а з іншого боку, сприяти утвердженню здорової сім’ї, в якій чоловік і жінка себе б взаємодоповнювали та у любові виховували б власних дітей.

Отже, повертаємося до питання, заданого раніше: чому обов’язково слід вживати поняття «гендерна рівність», а не «статева рівність» чи «рівність за статевою ознакою»? Чи справді ми, українське суспільство, сумніваємося в тому, що статей є лише дві? Чому обов’язковим є, коли хочемо прийняти документ про ненасильство над жінками, вплутувати туди теорію гендеру, точніше ідеологію гендеру? Чому обов’язковим є руйнувати українську сім’ю, коли хочемо боротися з соціальною нерівністю? Традиційна сім’я не є еквівалентом насильства, хоча у ній може траплятися насильство. Не потрібно робити фальшивих висновків. Хоча, проблема не стільки у висновках, як у засновках. Так-от, твердження «Традиційна сім’я є місцем насильства чоловіків над жінками» є фальшивим засновком, з якого потім вибудовуються дуже логічні, але дуже фальшиві висновки. Це те саме, що у засновку сказати «Всі птахи літають» і у висновку ствердити «Пінгвін не птах».

Як, отже Церква відноситься до статевої (не гендерної!) рівності? Однозначно, позитивно. «Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка, ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі» (Гал 3, 28), – каже св. апостол Павло, показуючи тим, що перед Богом усі рівні: і чоловіки, і жінки, і юдеї, і греки, і раби, і пани. Водночас вартує сказати, що Церква не вбачає рівність чоловіків та жінок в однаковості їхніх соціальних ролей і не вважає, відповідно, що різні соціальні ролі є проявом дискримінації. Чоловік покликаний бути батьком, а жінка – матір’ю, а це різні соціальні ролі. Чоловік має більшу фізичну силу, а жінка – більшу здатність налагоджувати стосунки, і це зумовлює їхні різні вибори у професійній реалізації і т.д. Щодо Церкви як інституції, то багато хто закидає, що саме у ній починається «професійна» дискримінація, так як за винятком деяких протестантських спільнот, жінки не мають доступу до священства. Насправді ж у християнстві саме Жінка визнана найсвятішою з усіх людей і звемо Її Богородицею. Такого рівня почитання, яке має ця Жінка, не має жоден святий, ніхто з апостолів, а навіть з ангелів. Сьогодні Церква визнає, що нема богословських причин, чому жінки не могли би брати участь у священстві, але зберігається Традиція, яка для православних та католиків має чимале значення. Більшість жінок з тих, які щонеділі відвідують храми, самі визнають, що не були б готові прийняти факт жіночого священства. Ті, які натомість вимагають жіночого священства, зазвичай є формальними християнами.

Повертаючись до теми різних соціальних ролей, вартує ще раз наголосити, що Церква не вбачає в цьому дискримінації, хоча і не заперечує, що дискримінація за статевою ознакою можлива. Однак підставою для дискримінації є не соціальні ролі як такі, а надумана вищість одних соціальних ролей над іншими. З тим власне потрібно боротися. Соціальні ролі чоловіків і жінок є різні, але рівні.

Підсумовуючи, вартує сказати, що Церква виступає за рівність чоловіків і жінок, тобто за рівність за статевою ознакою, але проти гендерної рівності. Бо це не тотожні поняття. Рівність за статевою ознакою водночас передбачає рівність соціальних ролей, але в жодному разі не їх однаковість.

[1] Agricultural Development Economics Division – Food and Agriculture Organization of the United Nations. Gender differences in assets. ESA Working Paper No. 11-12 March 2011 /prepared by the SOFA Team, с. 2// http://www.fao.org/docrep/013/am317e/am317e00.pdf (1.11.2018).

[2] https://www.apa.org/pi/lgbt/resources/sexuality-definitions.pdf (1.11.2018).

[3] Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно небезпеки гендерної ідеології (1 грудня 2016 року), № 12

[4] Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно небезпеки гендерної ідеології (1 грудня 2016 року), № 13, 15.

[5] Див. http://vrciro.org.ua/ua/statements/499-uccro-against-ratification-of-ist...(2.11.2018).

[6] https://rm.coe.int/1680096e45 (2.11.2018).

[7] Chiara Bencini, «Il sesso come dato biologico e le teorie del gender» / L’ideologia delgender. Miti e realtà, Scienza & Vita Firenze, с. 1.

[8] Пор. Chiara Bencini, «Il sesso come dato biologico e le teorie del gender» / L’ideologiadel gender. Miti e realtà, Scienza & Vita Firenze, с. 5-7.

[9] Chiara Bencini, «Il sesso come dato biologico e le teorie del gender» / L’ideologia delgender. Miti e realtà, Scienza & Vita Firenze, с. 5.

[10] Див. Lawrence S. Mayer, M.B., M.S., Ph.D. and Paul R. McHugh, M.D., «Special Report: Sexuality and Gender Findings from the Biological, Psychological, and Social Sciences» / The New Atlantis. A Journal of Technology and Society, number 50 (Fall 2016).

[11] Chiara Bencini, «Il sesso come dato biologico e le teorie del gender» / L’ideologia delgender. Miti e realtà, Scienza & Vita Firenze, с. 8.


Джерело: Школа біоетики УКУ