"Слово християнина має на меті зростання спільності, він намагається ніколи не розривати стосунки і спілкування, навіть тоді, коли мусить рішуче засудити зло" (Папа Франциск)
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/01/blog-post_23.html
Послання Папи Франциска на 50-й Всесвітній день суспільних комунікацій (підсумок)
«Комунікація та Милосердя – плідна зустріч», – такою є тема Послання Папи Франциска на 50-й Всесвітній день суспільних комунікацій, що відзначатиметься 8 травня 2016 р., представлення та оприлюднення якого відбулося у п’ятницю, 22 січня. У ньому Глава Католицької Церкви наголошує на тому, що комунікація повинна будувати мости, заліковувати рани та зворушувати серця.
Згідно з прийнятим звичаєм, тема оголошується 29 вересня, коли Церква латинського обряду вшановує пам’ять святого Гавриїла, Небесного Покровителя телекомунікаційної галузі, а відповідне Папське послання оприлюднюється 24 січня, в день літургійного спомину святого Франциска Ксаверія, Небесного Покровителя журналістів. Оскільки 24 січня цього року припадає на неділю, представлення було перенесено на п’ятницю.
«Святий Рік Милосердя заохочує нас призадуматися над взаєминами між комунікацією та милосердям», – пише Святіший Отець, зазначаючи, що Церква покликана жити милосердям, як «характерною ознакою всього свого буття і діяння», тобто, «все що ми говоримо і те, як ми говоримо», повинно виражати «Божу ніжність і прощення, призначені для всіх». Зрештою, «любов зі своєї природи є комунікацією», адже спонукає «відкриватися, а не ізолюватися». Отож, «передавати милосердя» є властивістю мови і дій Церкви.
Як зауважує Папа, «комунікація має силу для того, щоб будувати мости, сприяти зустрічі та включенню», збагачуючи, таким чином, суспільство. «Як же прекрасно бачити людей, які стараються дбайливо добирати слова та жести, щоби долати непорозуміння, лікувати рани пам’яті й будувати мир і гармонію, – пише він. – Слова можуть прокладати мости між людьми, родинами, суспільними групами, народами. І це стосується як фізичної сфери, так і цифрової. Тому, нехай наші слова та вчинки будуть такими, що допомагають вирватися із замкнутого кола засудів, помсти, що не перестають полонити як окремих осіб, так цілі народи, виражаючись через послання ненависті. Слово християнина, натомість, має на меті зростання спільності, і навіть тоді, коли мусить рішуче засудити зло, він намагається ніколи не розривати стосунки і спілкування».
У цьому контексті Папа звертається до всіх людей доброї волі із закликом відкривати «силу милосердя» в оздоровленні розірваних стосунків та поверненні миру й гармонії. Тому він висловлює побажання, щоби «мова політики і дипломатії надихалася милосердям, для якого ніколи ніщо не є приреченим на провал». До тих, «на кому лежить інституційна, політична відповідальність та відповідальність за формування громадської думки», Глава Католицької Церкви звертається із закликом «бути чуйними до способу висловлення щодо тих, які думають чи діють відмінно, і також тих, хто може помилятися». Адже «легко піддатися спокусі» використання таких ситуації для того, щоби «підкидати дрова у полум’я зневіри, страху й ненависті», в той час, як існує потреба «мужності, аби скеровувати людей до примирення».
«Як же мені хочеться, щоб наш спосіб комунікувати, а також наш спосіб служіння пастирів у Церкві, ніколи не були вираженням гордовитої пихи тріумфу над неприятелем, ніколи не принижували тих, кого ментальність світу вважає тими, хто програв і призначений бути викинутим», – пише далі Святіший Отець, наголошуючи, що милосердя може допомогти «пом’якшити життєві труднощі та принести тепло тим, які зазнавали лише холодне ставлення та осуд».
Глава Католицької Церкви висловлює побажання, щоб наша комунікація долала логіку тих, які «розділяють праведних і грішних». «Ми можемо і повинні, – пояснює він, – осуджувати ситуації гріха, такі як насильство, корупція, визискування, тощо, але не маємо права осуджувати людей, бо лише Богові відомі глибини їхнього серця. Нашим завданням є перестерегти того, хто помиляється, викриваючи ницість та несправедливість певних типів поведінки, щоби звільнити жертви та підвести того, хто впав».
У світлі того, що Євангелія від Івана пригадує нам, що «правда визволить вас», а цією істиною, остаточно, «є Сам Христос», милосердя Якого є критерієм «нашого звіщення істини та засуджування несправедливості», Папа робить висновок, що нашим завданням є «стверджувати істину з любов’ю». Бо «лише слова, сказані з любов’ю» можуть зворушити серце, в той час як «жорсткі та моралізаторські слова і жести» несуть в собі загрозу «ще більше віддалити тих, яких хочемо привести до навернення та визволення».
На закиди тих, які вважають «бачення світу, вкорінене у милосерді», ідеалістичним чи поблажливим, Святіший Отець пригадує про «перший досвід стосунків у родині», де наші батьки «цінували і любили нас за те, ким ми є», а не з огляду «на наші здібності та успіхи». З цього випливає заохочення думати про суспільство «не як про простір, в якому чужі люди змагаються між собою, намагаючись здобути перевагу», але як про «дім чи родину, де двері завжди відчинені і де постійно намагаються приймати один одного».
У цьому контексті Наступник святого Петра вказує на фундаментальність слухання, адже «комунікувати означає ділитися, а взаємоподіл вимагає слухання». Слухати – це щось більше, ніж просто чути, і це «ніколи не є легко». «Слухати означає приділяти увагу, мати бажання зрозуміти, цінувати, шанувати, оберігати слова іншого», – додав Папа, зазначаючи, що у слуханні звершується «своєрідне мучеництво, самопожертва», а вміти вислуховувати – «це велика ласка, дар, про який слід просити».
Наприкінці Святіший Отець вказує на те, що також і «e-mail, sms, соціальні мережі й чати можуть бути повністю людськими формами спілкування», адже «не технологія визначає те, чи комунікація є автентичною, чи ні, але серце людини та її вміння добре використовувати доступні засоби». «Доступ до цифрових мереж, – додає він, – включає відповідальність за іншу особу, якої ми не бачимо, але яка є реальною, має свою гідність, яку слід шанувати».
Підсумовуючи, Папа зазначає, що комунікація поширила горизонти багатьох людей, а її сила полягає у «близькості»: «Зустріч між комунікацією та милосердям стає плідною, мірою того, як породжує близькість, що опікується, розраджує, зцілює, супроводжує та приготовляє свято. Комунікувати з милосердям у поділеному, роздробленому й поляризованому світі означає зробити вклад у добру, вільну та солідарну близькість між Божими дітьми, братами у людському роді».
Джерело:
Vatican Radio
Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, викладач-експерт із інформаційної комунікації, правозахисник і благочинець
м. Київ
+380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
https://instagram.com/oleksandrkryvenko/
https://www.tumblr.com/settings/blog/oleksandr-kryvenko
https://vk.com/oleksandr.kryvenko
Постійне посилання:
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/01/blog-post_23.html
Католицький блог kryvenko-maranatha. - All the contents on this site are copyrighted ©
