http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/11/blog-post_40.html
Бачимо необхідність у співпраці з науковцями «створити нормативну систему», яка забезпечить захист екосистем, перш ніж буде завдано незворотної шкоди. Думками про це Папа Франциск поділився у понеділок, 28 листопада 2016 р., з учасниками пленарної асамблеї Папської Академії Наук, яка від 25 до 29 листопада відбувалася у Ватикані, роздумуючи за участю багатьох видатних вчених над впливом наукових знань на людське суспільство та його довкілля.
За словами Глави Католицької Церкви, в нашій епосі, більше, ніж будь-коли, стала очевидною «місія науки на служінню глобальної екологічної рівноваги». Одночасно, бачимо «оновлений союз між науковою спільнотою та християнською, які бачать збіг у своїх відмінних підходах до дійсності в тому, що стосується спільної мети захистити спільний дім, якому загрожує екологічний колапс та пов’язане з ним зростання бідності й суспільного виключення».
Цитуючи свою енцикліку «Laudato si’», Святіший Отець пригадав, що «ми покликані ставати засобами Бога Отця, щоб наша планета ставала тим, про що Він мріяв, створюючи її, відповідала Його задумові миру, краси й повноти». «В епоху модернізму, – зазначив він, – ми зростали, думаючи про те, що є панами природи, що мають право розграбувати її, зовсім не зважаючи на її приховані можливості та еволюційні закони, так, ніби мова йде про інертний матеріал, яким можемо розпоряджатися. В дійсності, ми не є охоронцями музею та його шедеврів, які слід щоранку очищати від пилу, але співробітниками у збереженні та розвитку буття й біорізноманітності планети, та людського життя, існуючого на ній. Екологічне навернення, здатне витримати сталий розвиток, невіддільно включає як взяття на себе повноти людської відповідальності за створіння та його ресурси, так і пошуки суспільної справедливості й подолання несправедливої системи, яка призводить до нужди, нерівнівності й виключення».
У цьому контексті Папа зазначив, що перед науковцями, «що діють у свободі від політичних, економічних та ідеологічних інтересів», стоїть завдання «творить культурну модель для подолання кризи кліматичних змін і її соціальних наслідків, щоби безмірний виробничий потенціал не залишався зарезервованим для небагатьох». За його словами, наукова спільнота покликана творити лідерство, що вкаже на загальні та конкретні розв’язки щодо викликів, які стосуються «води, відновлюваної енергетики та продовольчої безпеки».
«Стає незамінним створити завдяки вашій співпраці нормативну систему, що включатиме непорушні обмеження та забезпечить захист екосистем, перше, ніж нові форми влади, що походять з техноекономічної парадигми, завдадуть незворотну шкоду не лише довкіллю, але також співжиттю між людьми, демократії, справедливості та свободі», – наголосив Глава Католицької Церкви, додаючи:
«В цій загальній картині заслуговує на увагу слабка реакція міжнародної політики, хоча й існують гідні похвали винятки, щодо конкретного бажання шукати спільне добро й загальні блага, легкість, з якою залишаються поза увагою обґрунтовані поради науки щодо становища планети. Підпорядкованість політики технологіям та фінансам, які шукають, насамперед, прибутку, підтверджується відкладанням чи спізненням впровадження у життя всесвітніх угод щодо довкілля, як також постійними війнами за панування, замаскованими під благородними вимогами».
Однак, за словами Папи, не слід втрачати надію, а «намагатися використати час, даний нам Господом». Адже існують також «підбадьорливі ознаки з боку людства, що бажає реагувати, обирати спільне добро, відродитися у відповідальності та солідарності». «Разом з моральними цінностями, проект сталого й цілісного розвитку здатний дати всім вченим, а особливо віруючим, сильний порив до пошуків», – підсумував Святіший Отець.
Джерело: Радіо Ватикан
Постійне посилання: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/11/blog-post_40.html
2016 © kryvenko-maranata.blogspot.com
2016 © Oleksandr Kryvenko
2016 © Oleksandr Kryvenko
