У Свято-Іванівській Лаврі запрезентували матеріали наукової конференції: «МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ у ЛЬВОВІ – СПАДЩИНА МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО»

У Свято-Іванівській Лаврі запрезентували матеріали наукової конференції: «МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ у ЛЬВОВІ – СПАДЩИНА МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО»

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/11/blog-post_28.html

У неділю, 27 листопада 2016 року, у приміщенні виставкого залу Музею народної архітектури та побуту (м. Львів, Свято-Іванівська Лавра, вул. Чернеча гора 1, Музей народної архітектури та побуту) запрезентували матеріали однойменної наукової конференції, що відбувалась 30-31 жовтня 2015 р.

Участь у заході взяли:
1. Єрм. д-р Юстин Бойко, настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ.
2. п. Микола Гайда, Науково-дослідний інститут памятко-охоронних досліджень міністерства культури України.
3. п. Ігор Гілевич, Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Ініціатором наукової конференції у 2015 р. виступив настоятель Свято-Іванівської Лаври єрм. д-р Юстин Бойко, з нагоди 150-ліття від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Під час презентації настоятель Лаври наголосив на ідеї проведення наукового заходу: «Конференція була задумана як спроба показати мешканцям Львова, а також гостям, перлину міста - "Шевченківський гай", - початки існування якого тісно повязанні з постаттями Андрея та Климентія Шептицьких".
Учасниками конференції стали молоді науковці, працівники Музею, представник родини Шептицьких п. Анджей Шептицький, єпископи, священики та миряни УГКЦ.
Під час презентації учасники представили 3 основні питання, що були дослідженні у рамках наукових розвідок в часі конференції:

1. єрм. Юстин розповів про конференцію, основні наукові здобутки, також історію заснування Лаври та Музею просто неба ідея якого зародилась ще у братів Шептицьких. Навів аргументи, що підкреслили вагому роль о. Климентія Шептицького у історії започаткування Музею народної архітектури та побуту, який зробив вагомий крок – переніс перший експонат Храм Премудрості Божої з с. Кривка. Рівно ж настоятель Лаври представив приклади некоректного пояснення суті Музею на інформаційних сайтах, де народна назва парку «Шевченківський гай» представляється як офіційна назва Музею.

2. Своїми дослідженнями про назви Музею та місцевісті на якій він знаходиться поділився молодий науковець, учасник конференції п. Ігор Гілевич. Дослідник розповів, що назви «Музей народної архітектури та побуту» і «Шевченківський гай» у Львові виникли одночасно і в народній свідомості вони практично злилися в єдине ціле. Хоча, у офіційних документах цей Музей ніколи не називали «Шевченківським гаєм» у Львові він носить таку назву. Наголосивши, що : « в силу певних історичних обставин Музей, у витоках якого стояли праведний митрополит Андрей та блаженний Климентій Шептицький, у народній традиції асоціюється насамперед з постаттю іншого великого українця Тараса Шевченка».

3. Функціонування лаври св. Івана Хрестителя на пагорбах Знесіння, а також створення умов для функціонування при ній сиротинця, майбутнього Музею, вимагало певного економічного підгрунтя. Своїми дослідженнями даної проблематики поділився п. Микола Гайда. Науковець розповів, що Митрополит Андрея розумів потреби Лаври і здійснив реальні кроки для реалізації свого задуму – зі своїх власних земель та нерухомості наприкінці 30-х рр. (1927 р. ?) Митрополит " відступає на власність Святойоанській Лаврі Студитського уставу у Львові на ціли удержання і науки в ремеслах хлопців сиріт всі свої реальності, положені в четвертій дільниці міста Львова, на Личакові ".

Під час заходу окремо обговорили актуальне питання присвоєння Музеєві імені його ідейного засновника блаженного Климентія Шептицького, яке отримало цілковиту одноголосну підтримку залу і вважається присутніми гостями та учасниками обов’язковим до виконання.

Загалом у збірнику матеріалів вміщено близько 15-ти наукових праць та розвідок, присвячених видимій сторінці незнаної спадщини братів Шептицьких у Львові. Родзинками є вкладена схема земельних ділянок Личаківської дільниці та Знесіння подарованих митрополитом Андреєм Шептицьким Лаврі ( Накладка на картографічну підоснову М 1:2000 станом на 2015 р.) та вперше опублікована монастирська хроніка писана єрм. Теофаном Шевагою у 1944 р.

Христина Кутнів,
секретар Свято-Іванівської Лаври

Фото: Олена Білоус

Джерело: 

Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ

https://www.facebook.com/events/1341223572564234/permalink/1349317978421460/
Посилання: http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2016/11/blog-post_28.html