Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все мож­ливе. Літургія на кожен день, 14 жовтня, неділя

Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все мож­ливе
Літургія на кожен день, 14 жовтня, неділя

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/10/14-05-liturgiya-nedilya-xxviii.html

(зел) ХХVIІІ Неділя звичайного періоду
Христос часто  випробовує своїх учнів і наслідувачів. Він це чинить, щоби допомогти їм пізнати правдиві наміри їхніх сердець. У юнака з сьогоднішнього Євангелія дуже високі інтенції. Під впливом емоцій він просить про речі, які не знає. Він гадає, що вічне життя має свою ціну, але він не припускав навіть, що настільки високу. Якщо він відійшов пригнічений, це тому, що не мав власних сил виконати слова Ісуса. Можливо він не знав, чим точно є вічне життя, але він хотів піти за Ним. Шкода, що цей юнак не чув слів Ісуса: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все мож­ливе.

АНТИФОН НА ВХІД
Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА
Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоби ми безустанно хотіли творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Мудр 7, 7-11
Читання з Книги Мудрості.
Я молився, і дано мені розум, візвав я, і дух мудрості зійшов на мене. Її волів я радше, ніж берла й престоли. Багатство мав я за ніщо в порівнянні з нею. А й безцінне каміння я не поставив нарівні з нею, бо все золото на світі перед нею – піску дрібка, а срібло – як болото, супроти неї. Я полюбив її понад здоров’я і вроду, я волів її мати над світло, бо її блиск незгасний. От і прийшли до мене з нею разом усі блага, і в руках її багатство незліченне.  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 90, 12-13. 14-15. 16-17
Сповни нас, Боже, своїм милосердям.
Навчи нас так рахувати дні наші, *
щоби ми набули серце мудре!
Повернися ж, Господи! До якого часу? *
Вияви до своїх рабів милосердя.
Наповни нас уранці своїм милосердям, *
щоби ми раділи та веселилися всі дні наші, –
звесели нас за ті дні, коли Ти нас упокорював, – *
за літа, в яких ми бачили лихо.
Хай Твої діла виявляться Твоїм рабам, Боже, *
а слава Твоя – їхнім дітям.
Нехай світло нашого Господа Бога буде над нами, *
і Ти утверди нам діла наших рук, – утверди діла рук наших.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Євр 4, 12-13
Читання з Послання до євреїв. 
Брати! Слово Боже живе та діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі та духа, суглобів і мозку кісток, розрізняє думки та наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене та відкрите перед Його очима, – Йому дамо звіт! Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 5, 3
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні убогі духом,
бо їхнє Царство Небесне.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 10, 17-30 (довше) або 17-27 (коротше)
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна та запитав Його: «Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?» Ісус сказав йому: «Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?» Той сказав йому: «Учителю, все це я зберіг з малих літ!» Ісус же, поглянувши, полюбив його і сказав йому: «Одного бракує тобі: піди та все, що маєш, продай і роздай бідним, – і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!» Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство. І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!» Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: «Хто ж тоді може спастися?» Поглянув на них Ісус і каже: «Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе». 
Кінець коротшого фрагменту
Тут Петро почав говорити Йому: «Ось ми залишили все та пішли за Тобою». Ісус промовив: «Воістину кажу вам: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, або дітей, чи поля – заради Мене та заради Євангелія – і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час – і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, разом з переслідуваннями, а в майбутньому віці – вічне життя!» Слово Господнє.
Мовиться “Вірую”

МОЛИТВА ВІРНИХ
Сьогоднішнє Євангеліє навчає нас істинної мудрості та прагне застерегти від обожнення багатства; тож дбаючи про земні речі, необхідні для життя, молімося про багатства духовні, необхідні для осягнення спасіння:

1. Христос залишив у спадок Церкві багатство свого Євангелія; молімося, щоб люди не змарнували цієї спадщини.
2. В день Захисника України просімо про мир для нашої Батьківщини.
3. У світі є країни, які не в змозі забезпечити гідне життя своїм громадянам; молімося за харитативні та гуманітарні організації, щоби Господь сторицею віддячив за їхні турботи.
4. Молімося за тих, хто присвятив своє життя захисту нашої Вітчизни, про Божу опіку над ними.
5. Душі в чистилищі потребують нашої допомоги; молімося, щоби Господь змилувався над своїми дітьми й обдарував їх вічною радістю.
6. Христос своїм життям на землі навчає нас убогості; молімося, щоби ми навчилися правильно оцінювати земні багатства та дбали про скарби небесні.

Господи Ісусе Христе, даруй нам дух смирення та вбогості, щоби ми не прагнули земних багатств і збирали скарби непроминаючі. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МО­ЛИ­Т­ВА НАД ДА­РА­МИ
Го­с­по­ди, при­йми мо­ли­т­ви та при­но­шен­ня Тво­їх ві­р­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бе­с­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

Пре­фа­ція на не­ді­лі Зви­чай­но­го пе­рі­оду № 20-27

АН­ТИ­ФОН НА ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Ба­га­тії збі­д­ні­ли та го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не забракне.

МО­ЛИ­Т­ВА ПІ­С­ЛЯ ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою ве­лич, † щоби ми, по­жи­в­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­же­с­т­вен­ної приро­ди. Через Христа, Господа нашого.

За матеріалами КМЦ

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2018/10/14-05-liturgiya-nedilya-xxviii.html