Пастирський Лист Римcько-Католицьких Єпископів України до Родин з нагоди Свята Святого Сімейства: Ісуса, Марії і Йосифа

Пастирський Лист Римcько-Католицьких Єпископів України до Родин з нагоди Свята Святого Сімейства: Ісуса, Марії і Йосифа

 Егоїзм чи любов

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/12/31-pastyrskki-list-rkc.html

Дорогі батьки, діти, бабусі та дідусі!

Сердечно вітаємо Вас з нагоди свята Святого Сімейства: Ісуса, Марії та Йосифа.

Звертаючись до Вас цього року хочемо порушити дуже важливу тему любові до Батьківщини, до свого народу, культури і мови, якими Господь нас обдарував. Протягом нашої історії трапилося багато чудових прикладів жертовної любові до Батьківщини, які хоча і відбулися у минулому, однак, навіть сьогодні вчать нас справжнього патріотизму. На жаль, протягом історії трапилося багато прикладів неправильного розуміння обов’язку перед Батьківщиною, що спровокувало кривду і залишило болісні спогади егоїзму, який переміг любов і повагу до іншого народу.

Ми люди віруючі, тому не хочемо зосереджуватися на злі, яке колись сталося, але хочемо сьогодні звернути увагу на позитивну та правильну любов до Батьківщини. Саме тому споглядаємо на євангельські описи, які нам показують Ісуса, котрий вчить мову своїх предків, пізнає історію, культуру та звичаї свого народу. Без сумнівів, Ісус любив свою землю, село, сусідів і мову, оскільки усе це подарував йому Бог Отець. У своїй сім’ї Ісус вчився того, що найважливішою є любов, яка дає щастя і благословення. Він також бачив і навіть разом зі своїм народом досвідчив від римлян страждання, принижень, неволі та утисків. Саме тому розпочинаючи свою місію, Ісус проголошував Євангеліє, звіщав про те, що Царство Боже близько, робив чудеса і закликав змінити життя, щоб таким чином духовно відновити свій народ і повернути йому його гідність та суверенність. Однак, не усім це подобалося. У своєму рідному Назареті де Ісус провів роки дитинства та молодості, ті кого Він любив, хочуть скинути його у прірву. Згодом, фарисеї, які ревно дбали про тотожність свого народу, забуваючи про Боже Право, будуть на Нього настільки злі, що почнуть планувати його смерть. Отож, коли прийде момент, де потрібно буде вибрати Правду, вони виберуть Вараву, який символізує зло, що нищить Божий порядок.

Ісус Христос погоджується на їхні дії, оскільки любить свій народ і кожну людину. Через свою смерть і Воскресіння Він хоче подарувати усім людям справжнє визволення. Для цього Він засновує також Церкву, яке стане домом для усіх народів. У ній знайдуть своє місце Апостоли, навернені євреї та язичники, серед них найбільшим виявиться Савло з Тарсу, відомий нам як апостол Павло. У ній знайдуть місце також жінки, яких торкнулася всепрощаюча любов, також оздоровлені та повернені до життя люди. До неї приєднаються освітлені блиском правди народи, які приймуть Добру Новину про спасіння. Серед усіх цих народів знаходиться і наш народ, який вже понад тисячу років крокує християнською дорогою до щастя і спасіння згідно з вченням Христа. І якщо ми і повинні чимось пишатися в наших сім’ях– так це вірою. І якщо нам слід будувати сьогодення і майбутнє наших сімей та Батьківщини – то будуймо це, опираючись на незмінних і постійно актуальних вказівках з Євангелія. Філософія та принципи світу часто змінюються в залежності від політичних систем та пріоритетів влади, а це викликає неспокій та нестабільність, які зовсім не служать добру сім’ї та усього народу.

Улюблені брати і сестри!

Хочемо сказати з міццю, що Бог любить вас і для цього послав нам Спасителя, народження якого ми святкуємо з великою радістю. Цього наше святкування було більш радісним, оскільки цей день став вільний від праці. Наш Господь Ісус приходить, щоб визволити людину від прокляття егоїзму, ведучи його на дорогою єдності віри та непереможної любові. Саме це є місією Церкви в кожному народі та країні. Саме це є місією кожного з нас, а місцем її реалізації насамперед є Твоє серце, потім Твоя сім’я, пізніше Твоє село або місто, Твій народ, Твоя держава.

Отже, у цей важкий час, який переживає наша держава, заохочуємо вас – кохайте свою Батьківщину, землю, на якій Господь захотів щоб ви народилися і мешкали. Любіть Україну, не дивлячись на те, якою є мова чи національність вашого серця. Проявами цієї любові нехай буде життя правдою і любов’ю Христа на щодень, у взаємній повазі та свідомості спільного дому, в якому разом живуть: українці, поляки, словаки, угорці, чехи, євреї, росіяни, німці, вірмени, румуни та інші національності.

Захищаймо сімейні цінності в суспільному житті, роблячи усе, що можливо, щоб кожна дитина, зачата на українській землі, могла народитися та розвиватися для її добра. Підтримуймо усіх тих, хто захищає нашу суверенність, але й самі будьмо готові віддати своє життя з любові до батьківщини. Вже сьогодні почнімо кожного дня з любов’ю виконувати свої обов’язки. Не піддаваймося спокусі давати чи вимагати хабарі, щоб таким чином звільнити нашу Батьківщину від корупції, яку папа Франциск називає “раком з метастазами”. Вивчаймо історію і культуру власного народу та держави, у якій ми живемо, маючи перед очима приклад людей, котрі перемагали егоїзм та кохали справжньою любов’ю Бога та ближнього.

Улюблені брати і сестри!

Саме з таким ідеалами та прагненнями стаємо сьогодні посеред вас і віримо, що їх можна осягнути, якщо усі ми будемо живими членами Церкви, коли прагнення справедливості, чесності, пробачення та любові Бога і ближнього буде принципом нашого життя, який наближає нас до повноти щастя у тій Вітчизні, яка називається Небо.

Сердечно вітаємо тих, котрі з різних причин знаходяться зараз поза кордонами України. Дякуємо вам за проявлену різним чином турботу і любов до рідного краю. Ми розуміємо, що вам не легко. Пам’ятайте, що Католицька Церква є вашим рідним домом у кожній країні. Пам’ятайте і будьте свідомі того, що завдяки життю вірою в Україні ви маєте в собі дуже цінний досвід. Будьте відкриті на культуру тих народів, серед яких ви зараз знаходитесь, а одночасно діліться з ними своєю людяністю та вірою.

Від щирого серця бажаємо усім вам – тим, хто в Україні, й тим, хто за її кордонами – щоб ви переживали свою віру так, як Йосиф і Марія. Тоді кожна людина стане для вас ближнім, стане як Христос.

Нехай Бог наповнить ваше серце любов’ю, щоб ви були щасливі у своїх сім’ях і на землі, де Бог дозволяє вам жити. Нехай благословляє вас в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!

Пастирі Римсько-Католицької Церкви в Україні

 Свято Святого Сімейства з Назарету, Ісуса, Марії і Йосифа, 31 грудня 2017 року

№ 45 / 2017

Слід прочитати під час Святої Меси в усіх храмах і каплицях в неділю 31 грудня року.

Заохочуємо організувати для сімей відновлення подружньої присяги.

Джерело: Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/12/31-pastyrskki-list-rkc.html

XI Конференція військових капеланів УГКЦ відбулася у Києві

XI Конференція військових капеланів УГКЦ відбулася у Києві.

Священики розпочали свою роботу молитвою у Патріаршому Соборі Воскресіння Христового. 

32 із них уже офіційно служать у ЗСУ на штатних посадах. 

Закінчили капелани своє щорічне зібрання панахидою за Героями Небесної Сотні.


Джерело: Живе Телебачення

Опубліковано 13 груд. 2017 р.

Постійне посилання: Олександр Кривенко. XI Конференція військових капеланів УГКЦ відбулася у Києві. 13 груд. 2017 р. http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/12/xi.html

Another profession closed to Christians?

Another profession closed to Christians? goo.gl/qnbg2m
by Ann Widdecombe
posted Thursday, 16 Nov 2017

Felix Ngole: his online comments cost him his career (Christian Concern)
Felix Ngole was thrown off his social work course because of his beliefs on marriage. The message for Christians is stark

Felix Ngole is a Christian who was thrown off a social work course at Sheffield University because he wrote on Facebook in 2015 that he supported the Kentucky registrar who had refused to handle gay marriages and provided a link to a biblical quotation.

He lost an appeal that his rights to freedom of speech and thought had been breached. University bosses told the court that the issue was his “fitness to practise”. That should worry us, for it implies that belief begets judgment and that Mr Ngole would be constrained in his dealings with gay people to the detriment of carrying out his duties.

It is the teaching of most Christian denominations in this country (and for that matter of other religions too, including Islam) that homosexual acts are sinful. Are the courts seriously ruling that anybody who follows those teachings are “unfit to practise” as social workers?

Neither the Bible nor the Church teaches that homosexuality is uniquely sinful for we are all sinners who violate God’s law many times a day. The teaching is simply that any sexual relationship, whether homosexual, heterosexual or anything­else­osexual (of which there is a large variety these days), which happens outside a marriage recognised as lawful by the Church is a sin. So would a Christian be “unfit to practise” if he or she were a caseworker to a single mother with four children by four different fathers?

If the answer to that question is yes, then there must be an awful lot of unfit case workers out there. The reason that Mr Ngole has fallen foul of the university is that there is a different standard applied to attitudes towards gay marriage than to other arrangements, whereby it is necessary to affirm its moral legitimacy. The assumption is that if one cannot do so then one cannot deal appropriately and professionally with those engaged in it.

That is nonsense and is a view based not only on a misunderstanding of sin but also on a complete failure to understand the Christian differentiation between the sinner and the sin or the biblical warnings against judging others and casting stones.

In 23 years as an MP, I helped plenty of people of whose lifestyles I disapproved, sometimes strongly so, because both my Christian and my parliamentary duty was to do exactly that. Quite apart from those considerations, I wanted to help them anyway just because they needed it. Why did the judge assume that Mr Ngole would do otherwise? Where was the evidence that he would enter a gay household bearing a cross and candle and dispersing holy water, while demanding its members repent?

Mr Ngole is just the latest victim of the insistence on affirming gay marriage. Most people will recall the case of Adrian Smith, the Trafford housing official who was demoted at work with a 40 per cent pay cut because he wrote in what a judge recognised as very moderate terms, on his private Facebook page, that he opposed the new law. For every case that hits the headlines there many others being played out behind the scenes.

We all know, for example, that Catholic adoption societies closed because the law demanded they place children with gay couples but what is less well-known is that potential foster carers and would-be adopters can be refused if they affirm only traditional marriage. It is a short-sighted policy for it cuts out many deeply caring couples who seek to take the hardest-to-place children.

I know one pair of practising Christians who adopted not one but two Down’s children and then fostered a troubled teenager. I suspect today they would have been refused.

So is Sheffield University saying that no practising Muslim can become a social worker? No orthodox Christian? That the Pope and the Archbishop of Canterbury would be unfit to practise among the deprived and needy? Have its course regulators ever stopped to tot up the hours put in voluntarily by nuns, priests and laity alike? And where is the evidence that any of these groups turned away gay people?

Plenty of atheist social workers will disapprove of the crimes, decisions or lifestyles of those they help but that does not render them unfit to practise. Fitness to be in that field of work depends on sound judgment and compassion, not on moral or religious views.

For Mr Ngole to have got as far as he did suggests there were no previous concerns, so why the sudden doubts when it is revealed that he thinks homosexual acts wrong? If he had not voiced his views would anybody have doubted his fitness to practise?

The choice for Christians seems stark: hide their light under a bushel or accept they will not be allowed to practise Christ’s command to care for others as social workers.

Ann Widdecombe is a novelist, broad

http://www.catholicherald.co.uk/issues/november-17th-2017/another-profession-closed-to-christians/

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/11/16-Another-profession-closed-to-Christians.html

Літургійні читання на вівторок ХХХІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Літургійні читання на вівторок ХХХІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Хто такий слуга? Згідно зі словами Господа це хтось, хто чинить те, що до нього належить. Грецьке слово “ахрейос” означає когось нездатного до будь-якого іншого діла, ніж те, що йому призначене. До чого спонукає це слово? Можливо, до того, щоби бути здатним лише для Божої Волі, Божого плану, який Він передбачив на моє життя та бути нездатним для будь-чого іншого, а особливо для гріха.
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/11/13-lc-vivtorok-zvichajnogo-tizhnja-rkc-kryvenko.html

АНТИФОН НА ВХІД

Господи, нехай прийде перед Твоє обличчя моя молитва! * Приклони Твоє вухо до мого благання! (Пс 88 (87), 3)

КОЛЕКТА

Всемогутній і милосердний Боже, визволи ми- лостиво нас від усі х ворожих сил, † щоб ми, ві льні від небезпек душі  та ті ла, * могли у свободі духа йти за Тобою. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Мудр 2, 23 – 3, 9

Читання з Книги Мудрості

Бог створив людину для безсмертя і вчинив її за образом власної вічності. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, і скуштують її ті, хто йому належить. А душі праведних у руці Божій, і му ка смерті не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважалося за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоча в очах людських їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих благодіянь зазнають, бо Бог їх випробував і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри по стерні, розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повіки. Ті, які поклались на Нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при Ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців Його.  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ Пс 34, 2-3. 16-17. 18-19

Славити Бога буду повсякчасно.

Величатиму Господа в кожному часі, – *

хвала Його на моїх устах постійно.

Господом хвалитися душа моя буде, *

нехай почують лагідні й розвеселяться.

Славити Бога буду повсякчасно.

Господні очі звернені на праведних, *

а Його вуха – на їхнє благання.

Але обличчя Господнє – проти тих, які зло чинять, *

щоб вигубити із землі про них всяку пам’ять.

Славити Бога буду повсякчасно.

Вони закликали – і Господь почув їх *

та визволив їх від всякого лиха.

Господь близький до тих, чиї серця у скорботі, *

і спасе лагідних духом.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Йн 14, 23

Алілуя, алілуя, алілуя.

Якщо хто любить Мене, той буде зберігати Моє слово;

і Мій Отець любитиме його, і Ми прийдемо до Нього.

ЄВАНГЕЛІЄ Лк 17, 7-10

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Господь сказав: «Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: “Негайно йди та сідай до столу?” Але хіба не скаже йому: “Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?” Чи подякує він рабові, який виконав наказане? Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: “Ми, непотрібні раби, зробили те, що повинні були зробити”». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Знаючи, що ми – лише слуги безпорадні й лише на милість та допомогу Божу можемо покладатися, смиренно просімо у Господа потрібних нам благодатей:

1. Молімося за святу Церкву, щоб усі її священики ревно дбали про славу Божу і спасіння світу.

2. Молімося за керівників нашої Батьківщини, щоб вони турбувалися перш за все про духовний стан суспільства і надали всім людям можливість вільно сповідувати релігію.

3. Молімося за батьків, щоб вони були для дітей взірцем громадського і релігійного життя.

4. Молімося за студентську молодь, щоб вона зміцнювала свої благородні прагнення і старанно навчалася для праці заради блага кожної людини.

5. Молімося за душі в чистилищі, щоб милостивий Бог прийняв їх у свої батьківські обійми.

6. Молімося за нас, щоб у дусі істинної мудрості ми служили Господу, чинячи добро нашим ближнім.

Господи Ісусе, Ти своїм життям показав нам, як треба служити іншим, вислухай наші смиренні молитви і зміцнюй в нас духа жертвування ближньому. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Господи, поглянь милостиво на принесені дари † і вчини, щоб ми, звершуючи тайну страстей Твого Сина, * осягнули її спасенний плід. Через Христа, Господа нашого.

ПРЕФАЦІЯ ЗВИЧАЙНА

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку ,Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже. Ти в доброті створив людину, * а коли вона заслужила осудження, * відкупив її своїм милосердям * через Христа, Господа нашого. Через Нього Твою велич прославляють Ангели, * їй поклоняються Господства і благоговіють перед нею Сили, * а небеса та їхні мешканці і блаженні Серафими разом з ними радіють. Вчини, просимо, щоб і наші голоси приєдналися до них, смиренно взиваючи: Свят, Свят, Свят...

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Господь царює наді мною і нічого мені не бракуватиме. * На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; * веде мене на тихі води. (Пор. Пс 23 (22), 1-2)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Поживлені святим даром, складаємо Тобі подяку, Господи, † і благаємо Твою милість, щоб вилиттям Твого Духа благодать щи- рості перебувала в тих, * кого наповнила небесна сила. Через Христа, Господа нашого.

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/11/13-lc-vivtorok-zvichajnogo-tizhnja-rkc-kryvenko.html

Літургійні читання на ХХХІІ неділю звичайну, рік А (РКЦ)

Літургійні читання на ХХХІІ неділю звичайну, рік А (РКЦ)
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/11/12-liturgiyni-chytannya-na-khkhkhii-nedilyu-zvychaynu-rik-a-rkc.html

Перше читання
Мудр 6, 12-16

Читання з Книги Мудрості

Мудрість пресвітла й нев’януща, – легко ті її лицезрять, які люблять її, і знаходять її ті, які її шукають. Хто її прагне, тим вона наперед дає себе пізнати. Хто вранці вибирається до неї, той не буде трудитись: сидьма її застане під дверима своїми. Над нею роздумувати – обачности вершина. Хто з-за неї не досипляє, той незабаром безтурботний буде. Сама ж вона скрізь ходить та шукає тих, що гідні її, і на стежках з’являється їм приязно та йде назустріч кожній їхній думці.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 63(62), 2. 3-4. 5-6. 7-8 (П.: пор. 2б)

Тебе, мій Боже, прагне душа моя

Боже, Ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. *
Тебе душа моя прагне,
Тебе бажає тіло моє *
в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині Тебе виглядаю, – *
побачити силу Твою й Твою славу.
Твоя бо милість ліпша від життя, *
уста мої славитимуть Тебе.

Отак буду Тебе хвалити поки життя мого, *
у Твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою, *
уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе.

Коли згадаю на моїй постелі Тебе, *
під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе.
Бо Ти прийшов мені на допомогу, *
і в тіні крил Твоїх я ликуватиму.

Друге читання
1Сол 4, 13-18 (довше)
1Сол 4, 13-14 (коротше)

Читання з Першого послання святого Павла до солунян

Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про померлих, аби не сумували, як і інші, котрі не мають надії. Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним.

Кінець короткого фрагменту

Це говоримо вам Словом Господнім: що ми, живі, які залишимося до приходу Господнього, не випередимо померлих. Адже сам Господь з наказом, при голосі архангела і при Божій сурмі, зійде з неба, – і першими воскреснуть померлі в Христі. Потім ми, живі, які залишимося, разом з ними будемо підхоплені на хмари, на зустріч з Господом у повітрі, – і так завжди будемо з Господом. Тому потішайте одне одного цими словами.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Мт 24, 42а. 44

Алілуя, алілуя, алілуя

Чувайте і будьте готові,
бо Син Чоловічій прийде тієї години,
що про неї ви й не думаєте.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мт 25, 1-13

† Читання святого Євангелія від Матея

Ісус розповів своїм учням таку притчу: "Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли із собою олії. А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули. А опівночі пролунав крик: "Ось молодий, виходьте йому назустріч!” Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. Нерозумні сказали мудрим: "Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!” А мудрі у відповідь сказали: "Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі”. Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і двері замкнули. Потім приходять й інші діви та й кажуть: "Пане, пане, відчини нам!” А він у відповідь сказав: "Воістину кажу вам: я вас не знаю!” Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години”.

Слово Господнє
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/11/12-liturgiyni-chytannya-na-khkhkhii-nedilyu-zvychaynu-rik-a-rkc.html

Літургійні читання на ХХХІ неділю звичайну, рік А (РКЦ)

Літургійні читання на ХХХІ неділю звичайну, рік А (РКЦ)

Перше читання
Мал 1, 14б-2. 2б. 8-10

Читання з Книги пророка Малахії

Господь Сил говорить: “Я – великий Цар, і моє ім’я страшне між народами. Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, – говорить Господь Сил, – то Я пошлю на вас прокляття. Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, – говорить Господь Сил. Тому і Я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу”. Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаємо віру, сквернивши союз батьків наших?
Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 131(130), 1. 2-3
Бережи у мирі, Боже, мою душу
Серце моє, о Господи, не горде,* 
та й очі мої не несуться вгору. 
Я не женусь також за тим,* 
що велике й дивне для мене.

Я втихомирив і заспокоїв мою душу, * 
немов дитятко на руках у матері своєї, 
немов дитя – душа моя у мене. * 
Надійсь Ізраїлю на Господа віднині і повіки.

Друге читання 1
Сол 2, 7б-9. 13 
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до солунян

Брати! Ми були тихими серед вас, немов та годувальниця, яка доглядає своїх дітей. Ми так прив’язалися до вас, що бажали передати вам не лише Боже Євангеліє, але й свої душі, бо ви стали для нас любими. Тож згадайте, брати, нашу працю та труднощі: ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Боже Євангеліє. Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих. 
Слово Боже 

Спів перед Євангелієм 
Мт 23, 9а. 10б 
Алілуя, алілуя, алілуя 
Один бо у вас Отець – Той, що на небі, 
і один бо ваш Наставник Христос. 
Алілуя, алілуя, алілуя 

Євангеліє 
Мт 23, 1-12 

† Читання святого Євангелія від Матея 

Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути. Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці, люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах, і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю! Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви – брати. І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець – Небесний. Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник – Христос. Більший з вас нехай буде вам слугою. Тому що хто буде себе підносити, буде принижений; а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений. 
Слово Господнє

Джерело: CREDO:

Комюніке Комісії у справах душпастирства родин про небезпеку участі в святкуванні так званого «Хелловіну»

Комюніке Комісії у справах душпастирства родин про небезпеку участі в святкуванні так званого «Хелловіну»
https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/10/30komiunikehelloweenrkckryvenko.html
Дорогі Брати і Сестри!
Через декілька днів Католицька Церква святкуватиме урочистість «Усіх Святих» (1 листопада), а також особливо буде молитися за померлих у День спомину усіх вірних померлих (2 листопада).

У ці дні можемо узріти Церкву в усій її повноті: мандруюча Церква - це християни, які ще крокують дорогою віри, страждальна Церква – це померлі брати і сестри, які потребують наших молитов, щоб в повноті радіти спогляданням Бога, і прославлена Церква – це святі, які вдивляються в Боже обличчя і які заступаються за нас. У ці дні особливо сповідуємо віру в спілкування святих і у вічне життя.
З непокоєм зауважуємо, як в останніх роках все більше і більше набирає популярності інше «свято» - Хелловін, який має коріння у кельтських язичницьких практиках. Багато молодих людей під час різних розваг перевдягаються в костюми злих духів, мертвих, смерті ітп. Святкування «Хелловіну» не має нічого спільного з християнською істиною про «спілкування святих», натомість є промоцією магії, окультизму, сил темряви і смерті. А участь християнина в подібних заходах пов’язана з поважною духовною шкодою.
Усіх віруючих католиків, зокрема молодь, застерігаємо від участі від заходів, де буде відзначатися це свято. Пам’ятаймо, що ми є світлом світу (Мт 5, 14), покликанні до того, щоб творити спільноту Святих, а наш Господь Ісус Христос переміг смерть і є Господом життя!

Єпископ Радослав Змітрович
Голова Комісії у справах душпастирства родин
при Конференції Римсько-католицьких єпископів України
отець Роман Лаба OSPPE,
директор Всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин
при Конференції Римсько-католицьких єпископів України.

Джерело: kmc.media 

Дні всіх святих і померлих vs Helloween

Дні всіх святих і померлих vs Helloween, або Чому християни мають шанувати святих, згадувати померлих і не йти на маскарад демонів?

Олександр Кривенко, християнин, м. Київ, 29.10.2017

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/10/29-kryvenko-vs-helloween.html

«Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!» (До Ефесян 5:8-12)

Другого листопада католицька церква згадує всіх померлих, а напередодні – всіх святих. У цей час ми маємо прийти на Святу Літургію, відвідати могили спочилих у Бозі рідних і близьких, помолитися за них.

Натомість західна мода привнесла на наші землі небезпечну розвагу під назвою Helloween, суть якої в тому, щоби, натягнувши на себе страхітливі костюми та маски відьом і інших друзів сатани, відчути себе в ролі «нечисті», яка за такою собі легендою виходить на землю, щоби панувати на ній і лякати всіх, хто зустрінеться на її шляху.

Цей маскарад не шанує Христа, а всупереч Святому письму звеличує диявола. Його учасники не так прагнуть відвідати службу Божу з нагоди Днів всіх святих і померлих, як із азартом збираються на тематичних helloween-вечірках і переконані в тому, що в такий спосіб вони долучаються до культури найпрогресивніших країн.

Тема helloween доволі розрекламована як у ЗМІ, так і в освітніх програмах, які вчать співвітчизників англійській мові, американським і взагалі західним традиціям. На ній жевріє бізнес, який виготовляє та продає спеціальні листівки та сувеніри, одяг і косметику, а також сфера готельних і ресторанних послуг. Все поставлене на потік комерції з підігріву інтересу до дійства, що насправді руйнує душі і дітей, і молоді, і людей доволі дорослих.

Закликаю вас, браття та сестри у Господі: не берімо участі у дійствах під назвою «helloween»! Скажімо собі:

1. Я християнин і належу до Ісуса Христа, мого Господа.

2. Я не підтримую поклоніння сатані, ангелові смерті, природа якого суто язичницька, а слідування язичництву порушує першу Божу заповідь.

3. Helloween не розвага, а руйнування святості безсмертної душі.

4. Я уникаю маскараду, який не відлякує нечисту силу, а, навпаки, притягає її заради панування диявола у світі.

5. Я відкидаю все, що зневажає День святих, які жертвували собою за християнську віру, а так само все, що зневажає День померлих.

6. Я не беру учать в окультних практиках, які наближають до злих духів, які зневажають Бога.

8. Я зневажаю те, що несумісне з християнськими цінностями.

9. Християнська церква, до якої я належу, застерігає мене від участі в будь-якій формі окультизму та магії.

10. Я українець і відкидаю традиції, чужі та шкідливі українському народові!

Натомість для всіх нас є важливим відзначати 1-го листопада День усіх Святих – радісну пам'ять про всіх, хто досяг слави небес.

2-го листопада також має стати особливою датою, коли ми молитимемось за померлих, які можуть все ще прагнуть очищення. Багато душ тих, хто спочили в Бозі, потребують щоби ми жертвували за них відпусти. Важливо незмінно підтримувати традицію запалювання свічок і лампадок на могилах, адже в такий спосіб ми віддаємо данину пам’яті та проявляємо християнську любов до спочилих у Бозі.

Олександр Кривенко, християнин, м. Київ
Світлина - з katolik.life.
29.10.2017

Автор : Олександр Кривенко, 
християнин, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
https://www.facebook.com/OleksandrKryvenkoUA,
https://www.facebook.com/oleksa.kryvenko,
https://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5 

м. Київ , 
+380 63 241 3681 , 
krivenkokorr@ukr.net 

https://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/10/29-kryvenko-vs-helloween.html

Рекордну кількість конкурсантів зібрав у Долині Фестиваль «З піснею до Бога»

У Долині 23-24 вересня відбувся фестиваль-конкурс української духовної пісні “З піснею до Бога» ім. кардинала Мирослава Івана Любачівського, яке цьогоріч було присвячене 100-літтю з дня народин Владики Софрона Дмитерка.

Вже вшосте ініціатор і засновник, о. Вітольд Левицький, парох церкви «Серця Ісуса і Серця Марії» організовує цей духовний захід з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Кир Володимира Війтишина, за сприяння Долинської районної та міської влади,а також за підтримки парафіян.

Фестиваль-конкурс покликаний зберігати, популяризувати та розвивати духовне слово у пісні, вірші, поемі чи малюнку; виховувати в національному дусі дітей, молоді, дорослих, виявляти та підтримка талановитих виконавців, розвивати духовний авторитет Церкви.


Цьогоріч на фестиваль-конкурс «З піснею до Бога» прибули близько 260 учасників з Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. Лише 105 заявок, тобто 105 номерів-виступів (а це понад 200 учасників) було зареєстровано у номінаціях соліст-вокаліст, вокальні ансамблі, авторська пісня та художнє слово. Тому журі поділилось на дві групи. Одна оцінювала вокал, інша – художнє слово та роботи образотворчого мистецтва.

Конкурсантів оцінювало поважне професійне журі: о. Вітольд Левицький - парох церкви «Серця Ісуса та Серця Марії», виконавець піснень. Володимир Домшинський – голова журі, професор музики, член національної ліги композиторів України,заслужений діяч мистецтв. Ігор Іванців - член національної ліги композиторів України та асоціації організаторів дитячих та юнацьких фестивалів України в Івано-Франківській області. Валентина Лещук – методист з музичного та образотворчого мистецтва відділу освіти Долинської РДА. Лілія Попик – директор Болехівської дитячої школи мистецтв. Галина Курус – керівник вокальних ансамблів, викладач вокалу, лауреат міжнародних та всеукраїнських вокальних конкурсів. Ярослав Шершень – композитор, заслужений працівник культури України, лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів-конкурсів. Мирослава Ружевич –режисер культурно-масових заходів Долинського районного будинку культури. о. Василь Кривецький – священик зі Львова, капелан 80-тої десантно-штурмової бригади воїнів АТО.

Нелегко для журі було визначити кращих серед такої великої кількості конкурсантів, тому лауреатами І, ІІ і ІІІ премії стали по 2-3 учасники з кожної вікової категорії. Володарем гран-прі фестивалю-конкурсу був оглошений Владислав Мовчан з піснею «Моя молитва» (сл.і муз. Володимира Домшинського) з с. Оболоня Долинського р-ну. Переможець навчається в 10 класі Долинського природничого-математичного ліцею. Приз глядацьких симпатій отримала Євгенія Матвєєва з с. Оболоні, Долинського р-ну.

Найсильнішим виступом у номінації «Художнє слово» журі визнало театральний гурток «Опільська Мельпомена» Рогатинської районної школи естетичного виховання з постановкою «Катруся». Професійність учасників цього театру вразила і журі, і гладачів у залі. Їхня гра на сцені викликала сльози на очах присутніх.

"Дякуємо Богові, - каже журналістка Тетяна Яблінська, - за проведення цього свята, яке дозволяє учасникам прославляти Господа у пісні, а слухачам отримувати естетичне задоволення для своєї душі, дякуємо всім, хто долучився будь-яким чином до організації та проведення VI фестивалю-конкурсу «З піснею до Бога».

За матералами медіа-ресурсу Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ
Олександр Кривенко

ХХ Неділя звичайна, рік А

Римо-католицький календар 
ХХ Неділя звичайна, рік А 
Перше читання 
Іс 56, 1. 6-7 

Читання з Книги пророка Ісаї 
Так говорить Господь: “Пильнуйте суду й чиніть справедливість, бо Моє спасіння готове прийти, Моя справедливість відкритися! Чужинців, що приступлять до Господа, щоб Йому служити та Ім’я Господа любити і бути Його слугами, усіх, що пильнують суботу, щоб не сквернилася, та міцно тримаються мого союзу, Я приведу на мою святу гору і звеселю їх у моїм домі молитви; всепалення їхні та жертви їхні будуть Мені любі на моїм жертовнику, бо дім мій буде названий домом молитви для всіх народів”. Слово Боже.

Псалом респонсорійний Пс 67(66), 2-3. 5 і 8 (П.: пор. 4а)
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2011/08/49200
Хай всі народи славлять Тебе, Боже
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2011/08/49200

Ватикан про християнську любов до моряків і рибалок

Ватикан про християнську любов до моряків і рибалок 

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/07/blog-post.html

У другу неділю липня християнська спільнота відзначає Неділю моря, яка покликана засвідчити близькість до моряків та рибалок, що проводячи значну частину свого часу поза домівками, далеко від своїх родин і близьких, часто ризикуючи життям, забезпечують функціонування світової економіки, адже значна частина товарів і речей, які маємо у своїх домівках, або матеріалу, з якого вони виготовлені, були доставлені кораблями.

У своєму спеціальному посланні з нагоди дня, в якому Церква закликає вірних до вдячності людям, від яких значною мірою залежить наш комфорт, кардинал Петер Турксон, Префект Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини, наголосив на необхідності встановлювати з людьми моря «людські зв’язки», допомагаючи їм долати самотність та депресію. Адже згідно з останніми дослідженнями, депресія, що веде до самогубства, є сьогодні серед головних причин смертності працівників цієї галузі. Слід також приділяти більше уваги їхнім родинам, які на тривалі періоди часу залишаються без чоловіка й батька, створюючи відповідні групи взаємодопомоги.

В наш час, як зауважує кардинал Турксон, викликом для людей моря стала необхідність захисту від терористичних загроз, яка не повинна, однак, виливатися в обмеження доступу до портів. Порти, у свою чергу, слід невідкладно перетворювати у «безпечні місця», вільні від дискримінації та страху, але радше оснащені відповідними засобами для підтримки здоров’я моряків.

Неділя моря – це також нагода пригадати про необхідність дотримання прав робітників морської галузі. Це право на справедливий заробіток і на захист від зловживань та визискування, жертвами яких вони часто стають. А відповідальним за судноплавство пригадується про боротьбу із загрозами піратства.

У своєму посланні Префект Дикастерії сприяння цілісному розвиткові людини присвятив окрему згадку рибальству та рибалкам, які цього року будуть в центрі уваги Всесвітнього конгресу Морського апостоляту, що відбуватиметься у жовтні на Тайвані. Він зазначає, що хоч їхня професія належить до найнебезпечніших, заробітки рибалок є нижчими від моряків, а сама галузь часто позначена випадками примусової праці, незаконного вилову риби й іншими зловживаннями. Для подолання негативних явищ заохочується до співпраці між представництвами Морського апостоляту різних країн, які дбають про захист прав рибалок.

За матеріалами Радіо Ватикану

http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/07/blog-post.html

Свячення та інгрес єпископа Віталія Кривицького

Свячення та інгрес єпископа Віталія Кривицького
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/06/blog-post_24.html
Вперше в історії собору святого Олександра у його стінах відбудуться єпископські свячення та інгрес на єпископський престол єпархіального єпископа-ординарія.

Це - унікальна, надзвичайна історична подія для Римо-католицької церкви в Україні, для Києва та для нашого храму. Середечно запрошуємо взяти участь у цій істинно епохальній події.

Трансляція - тут: https://youtu.be/S4AyZ6HQ7KU

Джерело:
https://www.facebook.com/events/1071434812987636/



http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/06/blog-post_24.html

Трансляція Святої Меси з костелу св. Олександра, м. Київ

Трансляція Святої Меси з костелу св. Олександра, м. Київ
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/06/18-TransljacijaSvjatoiMesiZKosteluSvOleksandra.html

Джерелo: EWTN Ukraine https://youtu.be/XGhXcTNxdiA

Постійне посилання:
http://kryvenko-maranata.blogspot.com/2017/06/18-TransljacijaSvjatoiMesiZKosteluSvOleksandra.html

5 головних помилок у боротьбі з гендерною ідеологією

5 головних помилок у боротьбі з гендерною ідеологією

«Немає сенсу боротися з гендерною ідеологією та гей-парадами», приблизно так звучить стаття на одному популярному українському сайті, присвячена Київпрайду-2016. Хоч категорично не згідний з цією тезою, мушу визнати, що християнські та інші організації програють цю війну і попри всі акції, як День сім’ї, хода на підтримку подружжя і родини, знаходяться в «мінусі» і на це є декілька об’єктивних причин:

1.     Замість боротися зайняли оборонну тактику.

Вже з самої назви «захист сімейних цінностей»  стає зрозуміло, що християни у протистоянні з гендером зайняли оборонну тактику. Вона безперечно успішна, якщо йдеться про збереження статусу «кво», але у довгостроковій перспективі це лише стримує гендерну ідеологію, а не вирішує проблему. Сьогодні більшість населення України  негативно реагує на пропагування гомосексуалізму, але завтра це співвідношення під впливом ЗМІ чи лобіювання міжнародних організацій  може кардинально змінитися. На жаль, повторюємо ті самі помилки, що і європейські християни. Спочатку  вдавали вигляд, що проблеми гомосексуалізму у них не існує, потім намагалися захистити сімейні цінності, врешті-решт опинилися у меншості і тепер намагаються відстояти право на вираження власних релігійних і етичних переконань у постмодерному світі. Кому як не українцям відомо, що замороження проблеми – це не вихід, а лише затишшя перед наступною битвою. Тому рано чи пізно гендерні концепції за підтримки іноземних спонсорів будуть поступово ще інтенсивніше  проникати у школи, дитячі садки, законодавчі установи

Тому поряд з акціями у захист родини, потрібно йти у атаку, бо як говорить давня мудрість, напад – це найкращий захист. Потрібно завдавати удару у найбільш вразливе місце гендерної ідеології. На мою думку, це твердження, що сексуальні схильності мають  вроджений характер, а впровадження гендеру позитивно відіб’ється  на населенні. Якщо останню тему починають брати на озброєння у вигляді публікацій про шкоду від гендерних концепцій, то про причину гомосексуальних чи інших схильностей говорять досить мало. А це є ключем до перемоги. Недарма ЛГТБ спільноти дуже агресивно реагують на будь-які дослідження, які заперечують природні причини гомосексуалізм. З тієї причини чимало коштів виділяються на пошук міфічного «гену геїв», якого ніяк не можуть знайти. Його присутність би доводила, що гомосексуалістами народжуються, а тому їх потрібно приймати такими якими є  та непотрібно піддавати лікуванню. Звідси вони мали б  отримати такі ж самі права і обов’язки як і у всіх  інших людей включно з правом  на шлюб, узаконення своїх стосунків, вільну демонстрацію своєї поведінки. У випадку  якщо ж це лише наслідок неправильного виховання або власного вибору, то ніякої мови про якісь особливий статус для них мова просто йти не може.   Та й термін дискримінація тут навряд чи пасує, бо вона стосується лише тих ознак, які не можна вибирати  або їх було отримано у спадок  (раса, національність, релігія).  Звичайно чимало людей не обирали гомосексуальні тенденції, але це не дає їм право пропагувати їх у середовищі. Доречним тут стосовно ЛГТБ спільнот було б лише закидання порушення права на вираження власних поглядів або переконань. І то лише у тому випадку, якщо вони не загрожують спільному добру оточуючих. А цьому суперечать чимало наукових досліджень закордонних вчених, які вказують на  негативний вплив гендерної ідеології на психічне здоров’я суспільства і особливо дітей. Звичайно, кожна людина від народження має право на повагу та гідність, але не кожний її вчинок можна назвати добрим та прикладом для наслідування. Тоді б можна було протиставити аргумент спільного блага думці більшості.

По-друге, варто показати, що чекає нас у випадку легалізації гомосексуалізму і одностатевих зв’язків: зруйнований інститут сім’ї, збільшення кількості дітей та підлітків, які мають такі ж схильності, відсутність права виражати свою критичну до ЛГТБ точку зору, обмеження свободи віросповідання, гендерна індокринація дітей у навчальних закладах, зростання злочинності на сексуальному тіл. Та найголовніше, що легалізація одного збочення і відхилення від норми запустить ланцюгову реакцію. У країнах Європи давно вже існують групи, які намагаються узаконити педофілію, зоофілію, багатоженство тощо. Правда і добро з об’єктивних цінностей стануть суб’єктивними, а основним у діях людей – буде гедонізм та свобода вираження власних сексуальних бажань, навіть на шкоду інших.

2.     Агресивна риторика давно використовується проти нас самих.

Слова Апостола Павла «Зло добром долайте» залишаються актуальними і у цьому випадку, хоча для багатьох не відповідати злом на зло є проявом слабкості. Оглядаючи інформацію у пресі навколо «параду рівності» у Києві чи Одесі стає зрозуміло як розглядають ЗМІ опонентів цих заходів. Вітчизняні медіа довго не барилися, щоб на фоні кривавої  стрілянини в американському Орландо,  провести аналогії між цими двома подіями. Хоча українських опонентів пропаганди гомосексуалізму ще  не називають радикалами і терористами, втім натяки на фундаменталізм та застарілу мораль вже відчутні.  А ЛГТБ –руху це і потрібно. Їм важливо  зробити себе мучениками у ім’я «міфічної рівності» та демократичних ідеалів, а всіх незгідних таврувати «гомофобами»  А хто буде ворогом – мусульмани з ІГІЛ чи християни, насправді зовсім не важливо. Головне, щоб були причини говорити про їхню дискримінацію. А це досить успішний психологічний хід. Спочатку стати об’єктом насмішок і знущань, згодом – жалості, щоб захищали їхні права, і врешті-решт взірець для наслідування.

Який з цього вихід? По-перше, варто провести чітку межу між гомосексуалізмом і особами, які мають цю проблему. Це допоможе з одного боку проявити  християнське милосердя, а з іншого не потрапити у пастку гомоєресі, яка вважає гомосексуальні схильності цілком  нормальними. Основна наша мета –  довести світові, що ми не бажаємо зла гомосексуалістам, а навпаки, намагаємося показати, що обраний ними стиль життя заважає бути їм по справжньому щасливими і є причиною їхніх  страждань. Наш протест не форма дискримінації осіб з гомосексуальними схильностями, а спроба вивести їх з цієї залежності.  Що   не боїмося називати сам гомосексуалізм моральним злом та відхиленням від норми, а гомосексуалістів такими ж жертвами гендерної ідеології.

Варто пам’ятати, що   будь-які найбільш благородні та християнські заклики чи акції не будуть  сприйматися без реальних дій. На Заході вже давно функціонують  чимало товариств («Сourange», «Exodus» тд.), які допомагають геям подолати свої схильності та стати щасливими і повноцінними чоловіками та  закласти свої родини. Які є з них в Україні? ЖОДНОЇ. Тоді як рахунок ЛГТБ організацій вже йде на десятки, а то й на сотні.

Не дивно, що позицію Церкви по наркоманії, алкоголізму, абортам суспільство більш-менш сприймає і підтримує, адже  християни досить успішно проявляють соціальну активність і допомагають залежним і потребуючим повернутися до звичайного життя через спеціальні центри, програми, акції допомоги. Щодо гомосексуалізму лише чути  лише одні заклики до боротьби. Якщо й існують конкретні випадки підтримки для осіб з потягом до власної статті, то це лише одинокі ініціативи  окремих священиків чи спільнот Адже більшість духівників не лише не знає як допомогти, але досить упереджена до таких людей.  Тому поки Церква не почне брати активну участь у реабілітації  гомосексуалістів, не слід очікувати, що її позиція буде вірогідною в очах громадськості і до неї будуть дослуховуватися. Аргумент порушення моралі поки що діє, але це не на довго. Все ще відчутне негативне ставлення до одностатевих відносин у СРСР, але молодь все більш толерантніше ставить до вільних стосунків. Осудження гомосексуалізму як морального зла, тягне за собою негативне ставлення до всіх неупорядкованих сексуальних актів поза шлюбом.

3.     Зрозуміти щоб допомогти.

Помилково вважається, що гомосексуалісти сприймають світ так само як звичайні люди. А їх потяг еквівалентний до потягу у гетеросексуалістів.  Звідси вважають, що  якщо чимало чоловіків живуть без сексуальної активності, то і геї зможуть. Або навпаки, зводимо це явище лише до прагнення сексу з представниками власної статті. І варто такому хлопцю переспати з дівчиною і  проблема буде вирішена. Насправді, це далеко не відповідає реальності.

Більшість дослідників проблеми та самих геїв доводять, що гомосексуалізм – це набагато більше, ніж сексуальні бажання. Це брак відчуття або взагалі відсутність ототожнення з власною статтю. Тобто хлопець може і знати, що він чоловік, але цього не переживати. Секс з іншими чоловіками мають ніби зарадити дефекту мускуліності у ньому самому. Своєрідний психічно-емоційний канібалізм, коли секс з іншим чоловіком має на короткий час дати відчуття бути чоловіком.  Щоби це зрозуміли, уявіть  собі ситуацію, коли загубивши пазл, без якого картина не буде закінчена,  шукаєте подібний, але жоден не підходить, бо той, втрачений був унікальним у своєму роді.  Так само з геями, які шукають у інших чоловіках того, що їм бракує самим. Але ці пошуки будуть вічними, бо всі вони шукають у інших «поламану деталь», яку ніхто замінити не може.  Звідси і короткочасність одностатевих відносин.  

Аж ніяк не можна проводити паралель між любов’ю між чоловіком і жінкою та одностатевими стосунками. У родині чоловік дає свою любов дружині і дітям, а  гомосексуаліст, перш за все, намагається заспокоїти ненаситне прагнення заповнити свою порожнечу та віднайти себе. Це є прихована форма егоїзму та нарсицизму. З одного боку відчувати себе жертвою та неповноцінним, а з іншого – використовувати інших задля сексу та заспокоєння своєї «статевої пустки».

Що за цим ховається. У певний момент процес дозрівання гомосексуаліста  зупинився, а фізичний розвиток йшов своїм ходом. І в  тілі дорослого чоловіка опинився  підліток або дитина, яка прагне опіки та захисту. Тому геям притаманна інфантильність, гей-паради, які нагадують якісь дитячі забави, прагнення привернути на себе увагу.  Цей конфлікт між тим, ким є і ким  покликаний бути викликає почуття незадоволення та меншовартості у порівняно з гетеросексуальними чоловіками. Тому  геї закохуються у нормальних, дозрілих представників чоловічої статті, які є об’єктом сексуальних бажань. А щодо «активних» і «пасивних», то відмінність є у етапах дозрівання.  Активні геї за допомогою панування намагаються утвердити у собі чоловіка.  Це явище притаманне у в’язницях, тільки там йде про утвердження не у собі, а себе як чоловіка на фоні інших.  Не дивно, що геї часто переживають депресії та намагаються покінчити з життям. Внутрішній дискомфорт і глибоке ностальгія за «тим досконалим» постійно зростає і з більшою кількістю партнерів справи все погіршуються.  Відбувається ерозія того залишку чоловіка, який все ще був усередині.  Особливо у «пасивних». Та й активних це стосується не в меншій мірі, бо чим більше відчуваєш себе жертвою, тим сильніший гомосексуальний потяг.

Взагалі то бунт, усередині себе штовхає гомосексуалістів на ризикові вчинки, які можуть коштувати їм здоров’я або навіть життя. Відчуваючи себе неповноцінними, водночас намагаються змусити інших визнати їх нормальними та  рівноцінними. Так вони гадають зникне це почуття дискомфорту.  Недарма гей паради названі «парадами рівності». Радісні і усміхнені обличчя, яскраві костюми – це все психологічний хід, який має приховати трагедію їхнього життя. Аналогічно могли б вийти алкоголіки чи наркомани і продемонструвати, як їм солодко і весело живеться. 

Коли ж переконати себе у своїй нормальності не виходить, ЛГТБ рух  шукає все нові причини зовнішньої дискримінації. Домагаються узаконення своїх відносин, зрівняння їх з подружжям, право усиновлення дітей... Нарешті,  все не допомагає, тоді звертаються до найвищої інстанції – Господа Бога. Хоча більшість гомосексуалісти взагалі невіруючі, втім вони вимагають, щоб Церква (неважливо яка) благословляла їхні зв’язки. Насправді для них  немає значення сама церемонія. Важливо, що є згода і такий ритуал відбувся хоча б раз. а Це був би той факт, що тепер Бог і Церква як інституція офіційно визнала їхню поведінку цілком звичною, а їх повноцінними.  І нарешті останнім кроком, яке гендеристи вже реалізовують на Заході,  має бути створення бісексуального суспільства, де вже не буде повноцінних жінок і чоловіків, а будуть «емоційні інваліди» з проблемами власної тотожності.  Це і та  омріяна рівність, до якої прагнуть гендерні ідеологи, де не буде кращих і щасливих, а всі будуть неповноцінні та нещасні. Але  ради справедливості варто визнати, що ЛГТБ рух цілеспрямовано не переслідує мету знищити інститут  сім’ї і шлюбу, але своїми діями фактично це здійснює. Хоча я і зустрічав під час дослідження гендерних питань деякі публікації гей-активістів, які публічно закликали руйнувати родину як суспільне явище, але більшість не має таких цілей. Їхні дії зумовлені скоріше не ідеологічними мотивами, а власними баченням світу. Що не скажеш про ідеологів гендеру, які цілеспрямовано використовують тему гомосексуалістів, щоб реалізувати свої концепції та ідеї.

4.     Ми заражені вірусом гендеру .

Критикуючи гендерну ідеологію, несвідомо ми  стали носіями її постулатів. Відомий польський захисник сім’ї проф. Володимир Фіялковський  зазначав, що боротьба йде на рівні розуму і слів. Тому варто звертати увагу на мову, якою розмовляємо.  Недоречним наприклад є термін  «гомосексуальна орієнтація», адже вона говорить  про вроджений характер  гомосексуалізму. Краще підходять гомосексуальні схильності, тенденції.  Замінюючи  стать на гендер, досягнення рівних прав жінок на гендерну боротьбу ми несвідомо дозволяємо на маніпуляції. Вже для багатьох наших співгромадян незрозуміла наша опозиція щодо гендерних ідеологій, які вони сприймають як боротьбу за більшу активність жінок у суспільстві. Навіть популярна фраза «традиційна сім’я» може вводити в оману. Адже складається враження, що існують на противагу їй сучасні "модерні" варіанти родини, а самі традиції хоча і є святими для більшості населення, втім їх можна і змінювати. Так само справа виглядає з вживанням слів "регулярні" і "нерегулярні" відносини.  Набагато краще було вказати на істину, що  сім’я і подружжя як нерозривний та відкритий на життя союз чоловіка і жінки.  Всі інше через збіг обставин вже чи ще не є  повноцінними родинами, або взагалі не мають жодного права такими називатися. Навіть якщо у одностатевих родинах і є позитивні аспекти, як вірність чи турбота про один одного, це не змінює саму негативну дефініцію явища як такого.

Одна з основних  гендерної тез це те,  що сексуальна сфера визначає всі напрямки особистості людини, її стиль, культуру, вподобання.  Не знаю такого чоловіка, який би  представляв себе розпочинаючи від власної орієнтації. Принаймні так я не роблю.  А геї завжди з цього розпочинають і все у їхньому житті навколо цього крутиться.  На жаль, ми цей погляд частково перейняли. Адже за  гомосексуальними схильностями не бачимо конкретної людини з її бідами та переживаннями, радостями та надіями.  Подумайте, якби ви почали ставитися до свого товариша, друга чи рідного, якби він визнав, що має гомосексуальний потяг?  Зосереджуючись лише на їх проблемі тим  самим ми штовхаємо їх у середовище гей-культури. На моє переконання, краще  сприймати їхній  сексуальний потяг у ієрархії цінностей  звичайних людей, не стверджуючи що це норма, але й не ототожнювати гомосексуалізм з гомосексуалістом. Адже він гомосексуаліст - це несвідома жертва своєї викривленої сексуальності. Тому вслід за Папою можу сказати: «Хто я такий, щоб судити гея, який шукає Бога і має добру волю». 

5.  Лікуємо симптоми, а не причини.

Гомосексуалісти були завжди, але ще ніколи вони не визначали вектори розвитку суспільства. Невже тоді гомосексуалістів було менше, а тепер їх відсоток у суспільстві збільшився? Можливо й так. А причин тут декілька.  По-перше, гомосексуальна поведінка раніше ніколи не була нормою і прикладом для наслідування, навіть у язичницьких культурах, де одностатеві акти були частино ритуальних дій. У Спарті, де Гомосексуалізм був досить поширений, він нівелювався суворим вихованням  чоловіків-воїнів. Нині у Західній Європі на пропагандою їхнього способу життя працює потужна система маркетингу, а їх рахують майже не як еліту. У деяких ВНЗ наявність гомосексуальних схильностей є шляхом до пільгового навчання. По-друге, як не парадоксально, західна  цивілізація переживає  тотальна криза сексуальності. Все було зведено до примітивного задоволення власних інстинктів.  Натомість  справжній її сенс –  це сприйняття власної статті як Божого дару та виконання тієї ролі, яку очікує від нас Господь.    Це включає виконання Божого плану, розвиток тих якостей, які притаманні чоловікам чи жінкам, реалізацію себе у звичайному чи духовному батьківстві чи материнстві.  Але огляньтесь навколо себе. . Як сьогодні виглядають та поводяться чоловіки та жінки? Представники сильної статті  ходять по шопінгах, фарбують волосся, одягають аксесуари, беруть участь у показах моди. А головне втратили почуття відповідальності, прагнення закладати родини  і взагалі поводяться як вічні підлітки.  А жінки воюють у армії, відмовляться від материнства, яке для них є формою рабства, одягаються у чоловічий стиль одягу.   Здається світ став з голови на ноги.  Це початок створення бісексуального суспільства.

Початок цьому поклало  відділення природного розуміння сексуальності від життя. Це і  є головною причиною гомосексуальних схильностей та гендерних надолужень. Диференціація прокреації від статевого акту призвела до нормалізації  інших (не гетеросексуальних)  форм задоволення сексуальних потреб та їх вільного сексу.    Спочатку чоловіки перестають поводитися як чоловіки, а потім ними взагалі не відчувають. Випадки, коли після багатьох років подружнього життя чоловік або жінка тікають з іншим чоловіком  чи своєю коханкою свідчать, що ерозія своєї статті, певна тріщина у психоемоційному розвитку  вже була і лише певний факт запустив реакцію.  Теж саме, коли у одруженого чоловіка є бажання лише раз спробувати провести ніч з іншим чоловіком.

А все  почалося це з поширенням антиконцепції, коли вільний секс та вседозволеність відібрало одну з важливих елементів мускуліності – відповідальність та бажання здобувати увагу жінки, в жінкам - материнство. Чоловіки з своєї природи є мисливцями, тому для них цікаво досягати все власними силами, проявляти ініціативу.  Якщо ж жінка легко вступає у сексуальний контакт, вона не лише втрачає свою гідність у його очах, але водночас не дає чоловіку проявити свої психологічні нахили.  Тому у сексуальному житті більшість чоловіків поводяться як підлітки: для них протилежна стать - це чергова забаганка, якою можна погратися і «викинути» без будь-яких зобов’язань, щоб шукати іншу.  Готовність до заснування родини свідчить про завершення процесу ініціації у доросле життя та відігравати у суспільстві роль повноцінної особи чоловічої статті. 

Втім більшість проблем сягають корінням у дитинстві.  Руйнування інституту  родини, де  батьки не дають прикладу материнства і батьківства, фізична чи емоційна  відсутність батька  чи матері у сім’ї створює у дітей емоційний вакуум та викликає великий ризик, що у майбутньому вони будуть намагатися заповнити його у представників своєї статті.  Навіть якщо з орієнтацією буде все в порядку, відсутність повноцінного виховання ніколи не минає безслідно. У майбутньому ці люди будуть відчувати себе «емоційними інвалідами», їм буде бракувати чогось важливого, що не передали їм батьки. Тому часто відсутність батька викликає ненормальну прив’язаність до матері, яку постійно  тримають поряд з собою, а ті в свою чергу не здатні відпусти своїх дітей і несвідомо руйнують їхні подружжя або ускладнюють богопосвячене життя. Тому фатімська візіонерка с. Люція говорила, що вирішальна битва між Богом і диявол буде вестися саме   за сім’ю.

Думаю невипадково сексуальна революція набула свого апогею саме у 60-ті роки минулого століття. Адже у той час сексуальної зрілості досягнуло покоління, які народилися під час або після ІІ Світової війни. Це діти, які виросли без батьків, або у сім’ях, які переживали повоєнний синдром. Дівчата виховувалися без чоловічої руки, тому постійно шукали любові у інших чоловіках, а це призводило до частої  зміни сексуальних партнерів та розпусної поведінки. Хлопці не бачили прикладу любові  між батьками, а отже у жінках бачили лише об’єкт пожадання. Або ще гірше, їхній чоловічий стержень був настільки зруйнований, що вони частково або взагалі не відчували себе чоловіками. Коли на війні загинуло чимало чоловіків, їхні обов’язки, у родині також,  перейняли жінки, які надто опікувалися своїми хлопчиками. Тому одночасно з сексуальною революцією активізується і рух за права геїв. Таке майбутнє може очікувати і Україну. Тому наслідки так званої «АТО» можуть  проявлятися ще дуже довго після її закінчення. 

   Висновок з цього простий, що кількість гомосексуалістів і емоційно несформованих осіб буде прямо пропорційно зростати з кількістю розлучень і неповних родин, а здорова і повноцінна родина зменшує шанси поширення гендерних ідеологій.  Адже щоб виліпити з глини людину Господу потрібно дві руки – чоловіча і жіноча.

Замість епілогу…

Можливо багатьом здається, що Церква занадто багато говорить на тему гендерної ідеології. Але думаю все навпаки люди недооцінюють небезпеки цієї ідеології. Адже не можна бути повноцінною людиною, якщо бути не закоріненим у власній статі. Відкриття дару своєї сексуальності  є необхідним для реалізації власного покликання. Адже Бог створив чоловіків і жінок різними, щоб вони доповнювали один одного і так відображали образ Бога як сопричастя осіб у любові. І диявол хоче знищити цю гармонію, щоб посіяти егоїзм і розбрат.  Не дарма, минулого року на Синоді кардинал Сара порівняв образ двох бестій з Апокаліпсису до гендерної ідеології та мусульманського фундаменталізму. І якщо остання, слава Богу, нам ще мало загрожує, що перша вже стукає і хоче увійти до нашого дому.  А насправді гендер, це більш небезпечний від комунізму, адже руйнує основу нашої людської гідності Божих дітей, створених чоловіком і жінкою на подобу Бога. Це є гріх проти Творця, це є гріх проти самих себе.

Джерело: risu